Як 20-річна Карина Рубель обрала верстати замість сцени: історія майстрині з Кіровоградщини
Дитячі мрії і несподіваний вибір професії
Карина з дитинства жила музикою: часто співала вдома і виступала у школі. Батько навіть уявляв доньку співачкою в Києві. Та врешті-решт дівчина опинилася у зовсім іншому середовищі – серед металу та машин. Вступивши після дев’ятого класу до училища, вона планувала стати офісним працівником, бухгалтером чи адміністратором, але обставини склалися інакше.
Професію «верстатник широкого профілю» Карина обрала випадково: групу, на яку вона подавала, не набрали, і перевели її саме сюди. Спершу цей напрям видався жахаючим – велика машина, верстат, що лякає. Але з часом настала звичка, і тепер довгі нігті не заважають працювати з металом.
Реалії професії верстатника і її сучасні перспективи
Навчання включало практику на сучасних заводських верстатах із програмним керуванням. Робота виявилась не складною – керуєш машиною, контролюєш якість деталей і розміри. Цікаво, що більшість операторів таких верстатів – жінки. Знання про цю спеціальність часто обмежені, адже багато людей вважають верстатника лише «токарем», що не відповідає повній суті професії.
Сьогодні ця професія дуже затребувана:
- випускників охоче запрошують працювати;
- без верстатника не обійтися навіть для зварювальника;
- професія включає роботу зі складною сучасною технікою.
Попри початкові страхи, люди, які спробували самостійно робити деталі, захопились професією і жалкують, що не вибрали її раніше.
Від студентки до майстрині: як Карина отримала свій перший досвід педагогіки
Уже на другому курсі Карина почала мріяти про посаду майстрині виробничого навчання і неодноразово зверталась до керівництва з проханням взяти її на роботу. За тиждень до випуску дівчина відчувала впевненість: мала диплом і бажання працювати.
18-річна майстриня отримала в підпорядкування групу з 28 хлопців, більшість з яких були молодшими за неї. Перший час допомога колишньої наставниці та встановлення авторитету допомогли знайти своє місце:
- бути суворою і вимогливою;
- давати зрозуміти, що можна звертатись навіть до батьків;
- підтримувати дисципліну та інтерес до навчання.
Зараз вони працюють разом вже два роки, і згадки колег підкреслюють відповідальність та повагу у групі. Хлопці навчаються не тільки технічним навичкам, а й дисципліні.
Карина Рубель на робочому місці в училищі. Карина Рубель
Чому Карина обрала роботу з молоддю, а не заводський конвеєр
Після закінчення училища дівчина відмовилася від роботи на заводі, адже там заняття одноманітні і досить нудні — натискаєш кнопки, контролюєш верстат і так день за днем. У ролі майстрині вона щодня спілкується з учнями, навчає їх на практиці, що зробило справу значно цікавішою і живою.
Окрім технічної роботи, на неї покладається й інша відповідальність — контроль порядку в гуртожитку, де живуть учні. Карина каже, що почувається на кшталт виховательки, яка підтримує дисципліну і допомагає молоді ростити повагу один до одного.
У вільний час вона продовжує навчання в аграрному технікумі на спеціальності агроінженерія і планує в майбутньому вступити до університету, щоб стати вчителем трудового навчання або вести спеціальні предмети в школі.
Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.
