Незламна єдність у вишиванці: як у Кропивницькому відзначили День вишиванки
Унікальна акція біля Центральноукраїнського університету
У Кропивницькому студенти та викладачі Центральноукраїнського університету імені Володимира Винниченка об’єдналися у теплий флешмоб з нагоди Дня вишиванки. На подвір’ї закладу вони взялися за руки, утворивши живі контури карти України, що стали символом непохитної єдності та любові до Батьківщини.
Керівниця молодіжного центру Єлизавета Вихрест, яка була співорганізаторкою події, розповіла, що учасники тримали стрічки червоного та білого кольорів, які перепліталися в серці карти, утворюючи традиційний орнамент схожий на вишиванку. Ці кольори були вибрані не випадково — вони є найбільш поширеними у вишивках різних регіонів України.
“Цьогоріч хотілося створити щось справді неповторне — те, що нас поєднує у такі непрості часи. Спершу планували просто натягнути стрічки, імітуючи вишивку, та потім виникла ідея зробити живий кордон. Люди стали частиною цього орнаменту, де білий символізує свободу, а червоний — кохання та глибоку прихильність”, — поділилася детально думками Єлизавета Вихрест.
Студенти й викладачі біля університету. Кропивницький, 21 травня 2026 року. Суспільне Кропивницький
День вишиванки — символ національної гідності
Для організаторів і учасників свято — це більше, ніж просто день у календарі. Це нагода засвідчити свою єдність, повагу до історії та культурної спадщини.
“Для мене цей день – це момент згадати коріння, свою ідентичність та неймовірну силу духу. Коли країна переживає буремні часи, важливо показувати свою незламність саме через об’єднання. Цим флешмобом ми хочемо сказати: ми разом і сильні”, — зізналася Єлизавета.
Єлизавета Вихрест. Суспільне Кропивницький
Зворушливі історії учасників
Акція об’єднала близько 150 осіб. Кожен з них долучився зі своєю історією, пам’яттю чи символом.
“Сьогоднішня ідея – показати наше єднання. Через стрічки ми створили карту України, аби нагадати: ми – одна велика родина і наша Україна – квітуча й сильна”, — поділилася Тетяна Матвієнко, одна з активних учасниць.
Тетяна Матвієнко. Суспільне Кропивницький
Особливим акцентом стало вбрання Тетяни Куценко — вона прийшла в 80-річній вишиванці своєї родини. Цей вишитий оберіг передавала тітка Марія, яка готувалася до весілля, проте воно так і не відбулося через складні повоєнні обставини.
“Ця вишиванка — пам’ять про дівоцтво моєї тітки, після війни було мало чоловіків, і весілля не відбулося. Зараз я гордо ношу цю сімейну реліквію”, — розповіла Тетяна.
Тетяна Куценко. Суспільне Кропивницький
“День вишиванки — це чудова можливість голосно сказати, хто ми є. Як викладач для мене це перш за все час патріотичного виховання молоді — зберігати нашу культуру та надихати майбутні покоління”, — підкреслила Олена Нікітіна.
Олена Нікітіна. Суспільне Кропивницький
Не менш щирими були відчуття студентки Ілони Крицької, яка теж долучилась до заходу. Вона порівнює вишиванку із справжнім символом свободи й національного духу.
“Коли одягаю вишиванку, відчуваю себе справжньою українкою — вільною та незламною. Кожен звук пісні, що звучить під час святкування, нагадує про нашу силу. Це свято нас дійсно об’єднує”, — поділилась Ілона.
Ілона Крицька. Суспільне Кропивницький
Історія та традиції Дня вишиванки
Всесвітній День вишиванки традиційно відзначають у третій четвер травня. Його започаткувала у 2006 році студентка історичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк.
Ініціатива полягала у тому, щоб всі охочі в один день одягли традиційні українські вишиті сорочки, демонструючи свою приналежність і любов до культури. Спочатку ідею підхопили лише десятки студентів та викладачів, але згодом свято поширилося на всю країну, а згодом — і на українську діаспору у світі.
Зараз це не просто святкова дата, а потужний культурний феномен, що об’єднує людей різного віку, професій та регіонів.