Financial Times повідомляє, що Перша естонська бригада, яка є головною бойовою силою країни, має бути передислокована з Тапи до Йихві — міста, розташованого приблизно за 50 кілометрів від кордону з Росією.
Естонія переходить на концепцію так званої активної оборони. Її суть полягає у тому, щоб у разі російської агресії не відступати вглиб території країни, очікуючи на підтримку союзників, а максимально швидко та близько до державного кордону зупинити противника.
Окрему увагу привертає місто Нарва — естонський населений пункт, який розташований прямо навпроти російського Івангорода. Їх розділяє річка Нарва та міст Дружби завдовжки близько 162 метрів. При цьому Санкт-Петербург знаходиться приблизно за 130 кілометрів по прямій.
Район Нарви вважається одним із потенційно вразливих пунктів НАТО у разі гібридної операції, що може включати:
– диверсії,
– кібератаки,
– застосування безпілотних літальних апаратів,
– виключення електропостачання (блекаути),
– обмежені проникнення озброєних груп.
Такий сценарій може поставити Альянс перед серйозним політичним питанням — де саме проходить межа, після якої слід застосувати статтю 5 Статуту НАТО про колективну оборону.
Паралельно Естонія, Латвія та Литва працюють над створенням Балтійської оборонної лінії, що включає в себе:
– бункери,
– протитанкові рови,
– бетонні загородження,
– «зуби дракона»,
– колючий дріт,
– інші інженерні споруди.
Враховуючи досвід війни Росії проти України, підхід балтійських держав змінився: їхнім головним завданням тепер є недопущення навіть тимчасового захоплення власної території.
Ще одна серйозна загроза — війна у радіоефірі. Наприклад, у Польщі цього року відзначали масштабні й тривалі перешкоди у роботі супутникової навігації. У певні періоди серйозні збої GPS тривали протягом більшості днів місяця. Подібні перешкоди впливають на авіацію, судноплавство, логістичні операції, функціонування портів та безпілотних апаратів.
З огляду на це, країни Балтії активно інвестують у системи протидронної оборони. Литва, Латвія та Естонія звернулися до Єврокомісії з проханням надати близько 500 мільйонів євро на розробку та впровадження систем виявлення, ідентифікації й перехоплення безпілотників вздовж східного кордону Європейського Союзу та НАТО.
Водночас у самому Альянсі заявляють, що наразі немає ознак підготовки Росією негайного масштабного нападу на НАТО. Значно більш ймовірним викликом є гібридний сценарій, який може включати:
– серію диверсій,
– кібератаки,
– заглушення навігаційних систем,
– пошкодження критичної інфраструктури,
– локальні військові провокації.
Таким чином, посилення східного флангу НАТО не свідчить про неминучість війни. Основна логіка балтійських країн полягає в тому, щоб зробити будь-яку обмежену військову операцію з боку Росії настільки дорогою, щоб Москва не наважилася перевіряти готовність Альянсу відповідати на виклики.
Раніше УСІ повідомляли, що через атаки на українські порти, затримки суден та подорожчання морської логістики доставка зерна з Чорноморського регіону до споживачів стала значно складнішою та дорогою.
