Економічна діяльність громад у воєнний період: трансформації на регіональному рівні

Дослідження YouControl виявило, що адаптація бізнесу в українських територіальних громадах до війни відбувалася нерівномірно. Незважаючи на домінування економічної діяльності у великих містах, менші громади та західні регіони продемонстрували більшу стабільність і швидші темпи відновлення доходів. Зміни у структурі економіки були зумовлені безпековими аспектами, збільшенням роздрібної торгівлі і зростаючим попитом оборонного сектору, що відбувалося на фоні падіння важкої промисловості.

Фінансові аналітики YouControl — професор КНЕУ Роман Корнилюк та доцент кафедри прикладної економіки і бізнесу Українського католицького університету Анна Корнилюк — за допомогою аналітичного інструменту YC.Market компанії YouControl провели дослідження розвитку українського бізнесу в розрізі територіальних громад. Результати цього дослідження були представлені на науковій конференції “Organizations and Institutions in Times of War: Ukraine, Eastern Europe and Beyond”, що відбулась в Університеті Регенсбургу (ФРН).

Поки автори готують оновлений аналіз бізнес-динаміки на місцевому рівні з врахуванням нових фінансових даних, вони поділилися ексклюзивними попередніми результатами для платформи YC.Market Blog. Ці інсайти допомагають краще зрозуміти структурні зміни в економіці України з урахуванням регіональних і секторальних особливостей, які стали наслідком повномасштабного вторгнення. Для аналізу використовувалися мікродані компаній, що дало змогу побачити вплив війни на локальний рівень економічної активності — від мегаполісів до невеликих сільських громад.

Методологія дослідження та використані дані

Дослідження базувалося на мікроданих підприємств із агрегацією на рівні громад, відповідно до такої територіально-географічної структури:

• Типи громад: сільські, селищні та міські, додатково класифіковані за чисельністю населення: менше 50 тис., від 50 тис. і більше, понад 250 тис., понад 1 млн, а також Київ.
• Макрорегіони:
  • Схід — Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська та Харківська області;
  • Південь — Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Одеська та Херсонська області;
  • Центр — Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька та Черкаська області;
  • Північ — Житомирська, Київська, Сумська та Чернігівська області;
  • Захід — Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька області.

В основу аналізу покладено анонімізовані дані приблизно 228 тисяч підприємств із платформи YC.Market за період 2021–2024 років. До вибірки потрапили комерційні організації, включно з державними компаніями, які не перебували у стані припинення діяльності у 2025 році.

Водночас із вибірки виключені:

• громадські організації;
• благодійні фонди;
• комунальні підприємства;
• інші юридичні особи з некомерційною організаційно-правовою формою.

Акцент дослідження зроблено саме на діючому бізнесі, що дозволяє виявити вплив безпекових і економічних шоків на функціонування підприємств, які продовжували працювати.

Домінування великих міст у концентрації бізнесу

Однією з характерних рис економічної структури українських громад є висока концентрація бізнес-активності у найбільших містах. Основний економічний потенціал зосереджений у традиційних великих бізнес-центрах країни — Києві, Харкові, Одесі, які домінують за кількістю компаній і бізнес-доходами. Менші територіальні громади, зокрема сільські та селищні, за винятком кількох випадків, демонструють значно нижчий рівень підприємницької активності.

За даними на 2025 рік:

• сільські та селищні громади становлять близько двох третин усіх громад України;
• при цьому на них припадає всього близько 11% усіх зареєстрованих підприємств.

Це свідчить про суттєву нерівномірність розподілу економічної активності між громадами. Крайня кількість територіальних одиниць має обмежену кількість підприємств, а отже — слабку локальну бізнес-інфраструктуру.

Великі міські центри концентрують помітну частину бізнес-активності. Наприклад, Харків і Одеса сумарно генерують приблизно стільки ж доходів, скільки всі селищні громади України разом узяті.

Така диспропорція свідчить про різні стартові умови, з якими громади вступили у війну. Вона також вказує на гострі структурні дисбаланси у доступі до ресурсів і можливостей фінансування, що особливо проявляється у менш урбанізованих регіонах. Усунення цих розривів є надзвичайно важливим для подальшого сталого розвитку економіки.

Відновлення бізнесу після шоку 2022 року: регіональні особливості

Повномасштабне вторгнення спричинило різке падіння економіки у 2022 році. Водночас у наступні роки підприємства продемонстрували значну гнучкість і адаптивність.

Починаючи з 2024 року, зафіксовано, що в усіх типах громад громад відбулося номінальне зростання доходів у порівнянні з 2021 роком, частково це можна пояснити високими показниками інфляції.

Регійні відмінності впливу війни виявлялися так:

• Східні та південні регіони зазнали найбільшого падіння доходів у 2022 році.
• Західні області продемонстрували найвищу стійкість, зберігаючи позитивний медіанний приріст доходів навіть під час першого року повномасштабної війни.
• Центральні регіони також мали відносно стабільну економічну динаміку.

Темпи відновлення бізнесу залежно від типу громад і регіону

Рівень економічного відновлення істотно відрізняється залежно від географічного розташування та типу територіальної громади. Бізнес у західних і центральних регіонах країни демонструє вищу стабільність та швидкість відновлення у 2023–2024 роках, у той час як бізнес на сході та півдні продовжує відчувати більш значний вплив воєнних дій.

Порівняно сильну динаміку доходів мають:

• сільські громади;
• селищні громади;
• невеликі міста.

Вища швидкість відновлення в менших за розмірами громадах може пояснюватися, зокрема:

1. Меншою інтенсивністю бойових дій порівняно з великими промисловими містами.
2. Вищою часткою секторів торгівлі та послуг, які швидше пристосовуються та відновлюються завдяки стабільному споживчому попиту в умовах макрофінансової стабілізації.

Нерівномірна реакція секторів економіки на військовий шок

Війна викликала асиметричні зміни в секторній структурі економіки. Галузі, що залежать від споживчого попиту й оборонного виробництва, зростали, тоді як деякі промислові напрямки скорочувалися.

Серед найбільш помітних трендів:

• Значне зростання доходів у сфері роздрібної торгівлі, особливо в менших громадах, що було обумовлено підвищенням споживчого попиту й появою нових торгових підприємств.
• Посилення виробництва машин і обладнання, здебільшого через посилений попит з боку оборонного сектора.
• Зменшення доходів у металургійному секторі, що зосереджений переважно в регіонах, які найбільше постраждали від бойових дій.
• Номінальне зниження доходів у будівництві, що засвідчує, що масштабна відбудова поки що перебуває на початковому етапі.

Відновлення прибутковості бізнесу

Попри суттєвий початковий економічний шок, компанії змогли частково відновити свою прибутковість, що свідчить про адаптацію до нових викликів.

Згідно з показником Net Profit Margin (чистої маржі прибутку), у багатьох секторах спостерігалось помірне зростання медіанного рівня прибутковості у роки, що наступили після початку повномасштабного вторгнення.

У 2024 році медіанна прибутковість залишалася позитивною у шести основних секторах і в усіх типах громад. Найвищі значення чистої маржі фіксували енергетика та аграрний сектор.

Банківське кредитування як обмежене джерело фінансування

Рівень використання банківського кредитування серед підприємств зразка дослідження залишається невисоким. З приблизно 228 тисяч компаній лише біля 14,2 тисяч мали активні банківські позики, що становить близько 6% від загальної вибірки.

У малих громадах частка підприємств із банківськими кредитами потенційно вища, оскільки цей механізм часто є єдиним доступним джерелом зовнішнього боргового фінансування.

Однак у цілому доступ до фінансування суттєво обмежує слаборозвинений ринок корпоративних облігацій — важливої альтернативи банківським кредитам, яка активно використовується в розвинених країнах. Ще одним бар’єром для розвитку кредитування є недостатній рівень фінансово життєздатних, тобто «bankable», проєктів і компаній, готових до залучення зовнішнього фінансування, що, у свою чергу, стримує попит на офіційні джерела кредитування.

Територіальна концентрація зайнятості

Аналіз ринку праці також зафіксував високу територіальну концентрацію робочих місць.

Компанії у 20 найбільших містах України з населенням понад 250 тисяч осіб забезпечують майже рівний рівень зайнятості порівняно з 378 малими та середніми містами разом.

Найсуттєвіше скорочення кількості працівників відбулося у східних регіонах країни, що безпосередньо корелює з бойовими діями та руйнуванням інфраструктури економіки.

Підсумкові спостереження щодо розвитку бізнесу у громадах

Результати дослідження відображають низку ключових структурних особливостей економіки українських територіальних громад:

1. Економічна активність традиційно концентрується у великих містах, що домінують за кількістю підприємств, обсягами доходів і зайнятості.
2. Процес економічного відновлення не є рівномірним: найкращі темпи спостерігаються у західних і центральних регіонах, тоді як схід і південь продовжують стикатися з великими втратами.
3. Невеликі територіальні громади, особливо у секторах торгівлі та послуг, демонструють достатньо високу швидкість відновлення.
4. Обмежений доступ до фінансування є однією із суттєвих перешкод для подальшого розвитку бізнесу. Лише невелика частина компаній користується банківськими кредитами, і існує гостра нестача фінансово життєздатних проєктів для залучення інвестицій.

Наразі економічна ситуація продовжує трансформуватися. Нові фінансові дані за 2025 рік і початок 2026 року вказують на появу нових тенденцій у локальному бізнес-середовищі. У зв’язку з цим автори працюють над оновленою версією дослідження, яка дозволить точніше проаналізувати поточну динаміку та зіставити її із первинними наслідками повномасштабної війни для бізнесу у період 2022–2024 років.