Атака безпілотника поставила Кіпр та Європу на межу напруги

Несподівана атака дрона на британську військову базу на Кіпрі: Європа на порозі нової кризи

Хвилювання вночі: як все почалося

Близько опівночі, на другу ніч війни в Ірані, один безпілотник влучив у британську авіабазу на Кіпрі, викликавши справжній хаос, який відголошується по всій Європі. Сирени лунали допізна, сім’ї військових евакуювали в готелі, а місцеві жителі тікали, як могли. Поки влада не встигла організувати повну евакуацію кількох тисяч цивільних, ще два дрони наблизилися до бази, але були збиті над морем.

Пантеліс Георгіу, мер муніципалітету Куріон, який прибув на місце події після повідомлення британського офіцера, згадує: «Всі були в паніці. Для нас це було щось зовсім нове. Можна сказати, що це похитнуло образ неприступної фортеці».

Роль та значення британської бази на Кіпрі

Авіабаза R.A.F. Akrotiri — одна з двох територій на Кіпрі під повним контролем Британії. Тут перебувають тисячі британських військових та їхніх сімей. База слугує центром тренувань, спільних навчань і ключовою платформою для операцій у Східному Середземномор’ї, на Близькому Сході та в Африці.

Згідно з даними британського аналітичного центру Royal United Services Institute, Кіпр розташований всього за 150 миль від Лівану і приймає військовослужбовців, залучених до операцій з протиповітряної оборони.

Як саме відбулася атака дрона

У той час як британське Міністерство оборони описало дрон як схожий на іранський Shahed, він не тільки уміло обійшов систему захисту бази, а й влучно вразив ангар зі шпигунським літаком США.

Представник президента Кіпру Віктор Пападопулос та інші офіційні особи заявили, що дрон було запущено з Лівану бойовиками «Хезболли», організації, яку підтримує Іран.

За дивним збігом, дрон влучив у ангар, але внутрішня частина залишилась неушкодженою — згідно з відомостями оборонного відомства, він пройшов через ангар і вибухнув на відкритому майданчику. Джерело в Кіпрі, яке побажало залишитись анонімним через чутливість теми, підтвердило цю інформацію.

Реакція на вибух та наслідки для Кіпру

Потужний вибух, який прокинув мешканців навколо бази, спричинив тривогу по всій країні. Сирени попереджали про можливий запуск балістичних ракет з Ірану. Хоча ракет на території Кіпру поки не було, — мінімум дві ракети упродовж останніх восьми днів були збиті над територією Туреччини.

Через загальну напругу туристи та іноземні студенти масово полишили острів, а готелі, авіакомпанії зазнали численних відміни броней, що викликало занепокоєння в економіці, яка значною мірою залежить від туризму.

Ця подія викликала резонанс у Європі, де багато лідерів різко критикують США та Ізраїль за війну з Іраном, проте активно підтримують своїх союзників, що опинилися під атакою, а також громадян, які зазнали труднощів.

Підтримка з боку європейських країн

Відзначились кілька країн, які направили до вод поблизу Кіпру військові кораблі:

• Франція
• Іспанія
• Греція
• Італія
• Нідерланди

Президент Франції Еммануель Макрон прибув на Кіпр для зустрічі з його президентом Нікосом Христодулідесом та прем’єр-міністром Греції Кіракомосом Міцотакісом. «Коли Кіпр піддається атаці — це атака на всю Європу», — наголосив Макрон.

Варто відзначити, що Кіпр — рідкісний член ЄС, який не належить до НАТО. Якби напад стався на країну-члена альянсу, це суттєво загострило б європейську ситуацію.

Різні думки у Кіпрі з приводу військової наявності та захисту

Губерт Фаустманн, викладач історії та політології Університету Нікосії, зазначив, що, хоча ЄС демонструє символічну підтримку, тактична реакція призвела до масового від’їзду студентів, зокрема американців.

Президент Кіпру зі свого боку дотримується чіткої про-західної позиції.

Він підкреслив:

1. Кіпр посилює санкції проти Росії.
2. Зміцнює співпрацю зі США та Ізраїлем.
3. Закликає Європу зменшувати залежність у питаннях оборони та економіки.

Виступаючи поруч з Макроном та Міцотакісом, Христодулідес закликав до посилення колективної безпеки в ЄС і всебічного підходу до регіональної політики.

Турецьке питання: стара загроза й нові виклики

Туреччина вважається найбільшим викликом для Кіпру. Від 1974 року північ острова окуповано турецькими військами, а в 1983 році там проголосили незалежність, яка визнана лише Туреччиною.

Військова присутність Туреччини включає значний контингент та розміщення винищувачів F16, які на цьому тижні перекинули до північного Кіпру.

Проте для багатьох на острові це викликало неоднозначну реакцію, ідеї щодо поспішного посилення оборони бази деякі аналітики ставлять під сумнів.

Великобританія та її військові ресурси

Британія збільшила військову підтримку, направивши додаткові винищувачі і гелікоптери, а також відправивши свій найсучасніший есмінець H.M.S. Dragon до Кіпру, відступивши від планів операції в Північній Атлантиці.

За словами Метью Савілла, директора військових наук Royal United Services Institute, неясно, які саме оцінки загроз стали підставою для цих рішень, враховуючи обмежені ресурси Британії.

Громадська реакція та перспективи

Атака викликала нові дискусії навколо цінності британських баз на Кіпрі. Протестувальники вимагають їх закриття і виведення британських військ.

Мелані Стеліу, колишня телеведуча і кандидат від лівої опозиції, вважає, що військова присутність загострює регіональну ситуацію та ставить під загрозу мирне населення.

Вона переконана, що посилення мілітаризації лише погіршує ситуацію.

Наталя Хаджігеоргіу, викладачка Університету Центрального Ланкаширу, нагадує, що угода про британські бази — це спадок колоніального періоду, і вона давно потребує переосмислення і можливої ревізії.

При цьому Кіпр досі не отримує орендної плати за ці території, хоча Британія періодично допомагає, наприклад, у випадках лісових пожеж.

Становище Кіпру на міжнародній арені

Колишня міністр юстиції і нинішня стипендіатка Yale Анна Куккідес-Процопіоу підкреслює, що Кіпр чітко вибрав курс на розвиток відносин із Заходом, зокрема США та Ізраїлем.

На її думку, це пов’язано з певними ризиками, однак країна є висловлювачем власної позиції, усвідомлюючи можливі наслідки.

Представник президента Кіпру відкидає версію про провокування Іраном, зазначаючи, що дрон було вислано у відповідь на дозвіл Великобританії американським військам використовувати частину своїх баз. Після атаки Іран пообіцяв, що не буде цілитись у Кіпр.

Життя навколо бази після атаки

Незважаючи на офіційну евакуацію, деякі мешканці, хоч і з обережністю, повертаються додому. Дехто навіть не залишався, як, наприклад, колишній митник Кристакіс, який живе всього за півмилі від авіабази.

«Вони не будуть цілитись у мій дім, — каже він з усмішкою, — вони точніші за це».