Чи зможе штучний інтелект замінити лікаря? Роль AI у діагностиці та лікуванні
Батько турбується про свою маленьку дитину, яка вже два дні має температуру і тягне до вуха. Аж тут 65-річна жінка помічає, що її звичайні ранкові прогулянки стали значно важчими, а втома – глибшою, ніж зазвичай. Обоє негайно шукають відповіді — набирають свої симптоми в чат-бот штучного інтелекту.
«Ваш малюк, швидше за все, має вушну інфекцію», — отримує батько. «Ваші симптоми можуть свідчити про серцеве захворювання», — читає жінка. Ці відповіді допомагають їм зорієнтуватися й, найімовірніше, виявляться правильними.
Штучний інтелект і точність діагностики
Сучасні дослідження свідчать: штучний інтелект зробив величезний крок уперед у точності діагнозів і навіть у деяких випадках перевершує лікарів. В одному з досліджень було доведено, що модель OpenAI o1 продемонструвала 78% точність у складних діагностичних випадках, а також перевищила результати досвідчених лікарів у діагностиці пацієнтів відділення невідкладної допомоги.
Ще одне дослідження 2024 року показало, що ChatGPT навіть самостійно поставив більш точні діагнози, ніж лікарі, навіть ті, хто користувався ним у процесі.
Але діагноз — лише половина справи
Вірна постановка діагнозу є важливою, але це лише початок. Другий, не менш складний етап – це прийняття рішення про подальше лікування і догляд за пацієнтом. Саме тут людський фактор і досвід лікаря стають незамінними.
Як лікар приймає рішення: від діагнозу до лікування
Роками практики лікарі накопичують певні “хворобливі скрипти” — це не просто списки симптомів, а своєрідні шаблони захворювань: як вони проявляються, хто найбільше в зоні ризику і як зазвичай розвиваються. Коли пацієнт приходить із знайомими симптомами, лікар буквально напам’ять зіставляє їх зі своїми шаблонами. Це процес впізнавання і категоризації.
Штучний інтелект робить практично те ж саме, аналізуючи колосальні масиви медичної літератури і текстів. Він прогнозує, яке слово або діагноз найімовірніший, спираючись на шаблони симптомів.
Що ж із лікуванням?
Проте вибір лікування — це зовсім інша історія. Тут немає однозначної відповіді, натомість лікареві потрібно обрати найкращий шлях серед багатьох варіантів, враховуючи особливості пацієнта та можливі ризики.
Особливості пацієнтів і людський фактор у прийнятті рішень
Розглянемо приклад двох чоловіків, Марка і Томаса, обом 68 років і обом поставлений діагноз ранньої стадії раку простати. Обом запропонували два варіанти лікування: негайне (операція або радіотерапія) або спостереження з регулярними обстеженнями. Дослідження показало: кількість смертей від раку серед таких пацієнтів була меншою за 3%, незалежно від вибраного методу. Проте чоловіки, які обрали спостереження, частіше стикалися з поширенням хвороби.
- Марк здоровий і не має інших проблем, тому обирає активне лікування, не бажаючи жити з невизначеністю хвороби.
- Томас же має хронічне серцеве захворювання, яке є більш серйозною загрозою. Він боїться ускладнень від лікування, тож лікар рекомендує йому активне спостереження.
Цей приклад чітко ілюструє, що вибір лікування має базуватися не лише на діагнозі, а й на унікальних обставинах життя та цінностях людини.
Оцінка ризику і найскладніша частина медичної допомоги
Лікарі використовують безліч інструментів для оцінки ризиків, наприклад бальні системи для передбачення ймовірності інфаркту на основі симптомів і аналізів. ШІ здатен швидко виконувати обчислення і підбирати довідкові дані.
Але справжня проблема — це нерівномірність ризику та невизначеність в реальному житті клініки. Лікарі та пацієнти живуть і працюють з ідеями ризику, які обґрунтовані життєвим досвідом, настроєм, а іноді навіть тривогою або страхом. І, зрештою, пацієнти мають різний рівень довіри до системи охорони здоров’я.
Штучний інтелект не може повністю зрозуміти цю глибоку людську сторону — він не знає вашої історії, ваших страхів чи того, які компроміси у ставленні до здоров’я для вас прийнятні. Саме через це консультація з лікарем залишається незамінною частиною лікувального процесу.
Діагностика і лікування: два різні світи
Батько малюка, ймовірно, отримав точний діагноз завдяки штучному інтелекту, що “побачив” у медичних джерелах багато схожих випадків. Проте рішення про подальші дії — як лікувати малюка, коли починати негайне лікування або ж спостерігати — краще приймати разом із лікарем.
Автор: Ендрю Парсонс, доцент медицини Університету Вірджинії
Джерело: The Conversation — незалежне та неприбуткове видання з аналітикою від науковців та експертів.
