Аграрії Кіровоградщини активно оновлюють парк техніки завдяки державній компенсації
З початку 2026 року сільськогосподарські виробники Кіровоградщини подали рекордні 444 заявки на отримання державної компенсації за придбання вітчизняної агротехніки. Цей показник став найвищим в Україні. У 2025 році аграрії регіону звернулися майже півтисячі разів за схожою підтримкою. Програма часткової компенсації вартості української сільгосптехніки була призупинена через повномасштабне вторгнення, але уряд відновив її у березні 2024-го, щоб підтримати машинобудівників і допомогти селянам ефективно оновити обладнання під час війни.
Про лідерство Кіровоградщини та масштаби підтримки
Керівниця департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова пояснює, що область стабільно залишається в топі за кількістю заявок та сумами компенсацій. За її словами:
«444 заяви охоплюють понад 500 найменувань техніки загальною вартістю близько 370 мільйонів гривень. Аграрії вже отримали 76 мільйонів гривень компенсацій за придбані вітчизняні машини».
Кому доступна компенсація
За минулий рік аграрії Кіровоградщини оформлювали півтисячі заявок на суму в 390 мільйонів гривень. Сума відшкодування визначається так:
- Для фермерів, котрі працюють на територіях бойових дій понад 80% земель, компенсація становить 40% вартості української техніки та обладнання;
- Інші аграрні виробники можуть розраховувати на 25% від вартості.
Щоб отримати компенсацію, техніка має бути у офіційному переліку, опублікованому на сайті Міністерства економіки. Максимальна сума виплат на одного підприємця не повинна перевищувати 86 млн гривень впродовж року.
«Важливо перевірити, чи є обрана техніка у списку та за якою вартістю. Адже інколи постачальники можуть збільшувати ціну через подорожчання деталей, але компенсація розраховується саме від зазначеної у переліку суми. Потрібно звертатися до банків із повним пакетом документів, аби гроші перерахували на рахунок компанії».
Що потрібно знати для оформлення компенсації
На сьогодні у списку - близько 14 400 позицій від 166 українських фабрик. Техніка, що підлягає компенсації, повинна містити не менше 60% вітчизняних комплектуючих. Сільгоспвиробник має бути офіційно зареєстрований у Державному аграрному реєстрі.
Андрій Новак, голова «Комітету економістів України», підкреслює взаємну вигоду програми для виробників і покупців:
«Аграріям залишається основною проблемою доступ до кредитів. Після збільшення облікової ставки НБУ кредити подорожчали. При ставці 16% у банках кредит коштує 25-28% річних, і це суттєве навантаження для фермерів, особливо під час війни, коли втрати й ризики великі».
Також він зауважує, що пільгові програми втрачають ефективність, бо купівля сільгосптехніки переважно відбувається через кредитування.
«Адже техніку рідко купують за готівку повністю, частіше - у кредит».
Вартує знизити кредитну ставку до 14% та домовитися між урядом і НБУ про підтримку фермерських позик. Це зробить програму більш дієвою. На 2026-й держава передбачила 1,8 млрд гривень на компенсації.
Як аграрії використовують компенсації
Фермер Василь Зубенко обробляє 400 гектарів, вирощуючи пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу і ріпак. Він почав господарювати у 2019 році й одразу скористався державною компенсацією для оновлення техніки.
«Спершу дізналися про 25%-ву компенсацію, тож взяли вітчизняну техніку. У Кропивницькому багато підприємств виготовляють сучасне обладнання. Підтримка держави допомогла виплатити зарплату й закупити насіння».
Після перерви через війну, у 2024-му він придбав сівалки, культиватор і розкидач добрив.
«Отримали компенсацію за пару місяців - близько 60 тисяч гривень, що допомогло у найгарячішу посівну пору».
Відгук виробників техніки
Валерій Кольцов, комерційний директор компанії з Кіровоградщини, розповідає, що їхнє підприємство активно користується програмою з моменту її запуску.
«Під час війни програма була призупинена, але у 2024-му вона відновилася. Ми подали техніку на компенсацію та помітили суттєвий зріст попиту».
Його компанія виготовляє сівалки, культиватори і плуги вже 23 роки, пропонуючи 170 різних видів обладнання. Завдяки зростанню продажів було створено 10 нових робочих місць.
Клієнтами стали й аграрії із прифронтових областей, які отримують підвищену компенсацію 40% за урядовою програмою.
«З Харківщини, Запоріжжя, Дніпропетровщини багато фермерів зверталися на компенсацію, ми всі допомагали зі збором документів».
Не всі підтримують держпрограму
Та є і такі підприємці, що не користуються державними компенсаціями. Сергій Німенко, керівник господарства з Кропивницького району, володіє 1500 гектарами землі і купує техніку як вітчизняного, так і закордонного виробництва.
«Раніше користувався підтримкою, нині ні. Вважаю, що під час війни гроші мають піти на оборону. Держава має допомагати тим, хто постраждав у зоні бойових дій: згарища, знищені поля, техніка, зерносховища».
Він також наголошує: насамперед потрібен розвиток альтернативної логістики для експорту агропродукції.
«Одеса під постійним вогнем, тому держава повинна швидко налагодити сухопутні шляхи через сусідні країни, аби фермери могли реалізовувати свою продукцію. Навіть якщо за меншу ціну - важливо не втрачати ринки».
Без вирішення цих логістичних проблем навіть гарні врожаї можуть не принести прибутку, і це матиме довгострокові наслідки для сільського господарства.
Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у соцмережах:
Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber, TikTok
