У Кіровоградській області розпочинають унікальний проєкт зі збору голосів колядників, писанкарів та свідків Голодомору
Громадська організація «Баба Єлька» запускає масштабний проєкт «Множина голосів», метою якого є запис аудіо- й відеоматеріалів із традиційними піснями, спогадами про Голодомор та унікальними техніками писанкарства. Протягом року команда дослідників здійснить 12 експедицій у села Кіровоградської області, щоб зберегти цінні артефакти й історії для нащадків.
Ідея, що виросла з багаторічної роботи
Інна Данильченко, голова ГО «Баба Єлька», розповідає, що проєкт народився на базі понад восьмирічного досвіду експедицій у глибинку Кіровоградщини.
- З 2018 року команда провела 134 виїзди в 143 села області.
- Зібрано величезний матеріал із народними піснями, автентичними предметами й традиціями.
- В цьому проєкті фокус спрямовано на три ключові теми: колядки й щедрівки, мистецтво писанкарства та спогади про Голодомор.
Різноманітність голосів і її значення
Як пояснюють організатори, назва «Множина голосів» символізує багатогранність культурних наративів:
- Голос живих традицій — колядки та щедрівки, які все ще лунають у селах.
- Почуті ледь-ледь свідчення очевидців страшного періоду Голодомору.
- І, нарешті, тихі звуки майстрів писанок, знання яких поступово зникають у часі. Особливо це стосується Кропивницького краю, де писанкарство втрачає популярність.
Експедиція в село Несваткове – старт проєкту
Перша поїздка відбулася до Олександрівської громади, у село Несваткове. Там проживає близько 700 мешканців, серед яких чимало переселенців із Чорнобильської зони та інших регіонів, що постраждали через війну.
«У нас понад 240 жителів з Чорнобиля, а 40 років тому сюди переселили 680 людей із забруднених радіацією територій», — розповідає староста Тетяна Погрібна.
У селі дослідники спілкувалися з Валентиною Охріменко та її матір’ю Ганною Дегтярьовою, аби дізнатися про криваві роки голоду, обрядові пісні та писанкарські традиції. Ганна пригадує, що писанки робили їхні дочки, яких не вчили спеціально, а вони навчалися самотужки.
Запис колядок і зимових пісень
Світлана Буланова, співзасновниця проєкту, зафіксувала пісні місцевого колективу «Полісяночка». Вона сподівається, що архів поповниться сотнями років старими традиційними творами, які потім пройдуть наукову обробку:
- Розшифровка текстів і аудіоматеріалів.
- Нотний запис кожної пісні.
- Науковий аналіз із залученням експертів, зокрема Людмили Єфремової.
Спогади про Голодомор: свідчення старших поколінь
Завідувачка етнолабораторії «Баба Єлька» Світлана Листюк підкреслює важливість збереження пам’яті про цей трагічний період через безпосередні свідчення та історії нащадків.
«Голодомор зачепив фактично кожну родину на Кіровоградщині. Ми записуватимемо спогади людей старшої вікової групи (75+), а також історії їхніх дітей і онуків, які почули про цей голод у сімейних оповідях».
Як саме збирають матеріяли:
- Інтерв’ю зі свідками та їхніми нащадками.
- Опис виживання у складні часи, повсякденних звичок під час голоду.
- Документування особистих історій про ті часи.
Фінансування та підтримка проєкту
«Множина голосів» стала можливою завдяки виграшу гранту від фундації «Множина», куди надійшло понад 800 заявок. Серед 15 обраних проєктів — й «Баба Єлька».
Інна Данильченко розказала про місію фундації, яку заснувало подружжя філантропів, що інвестують у збереження української культурної спадщини:
«Це стратегічно важливо, особливо в час війни – підтримувати не лише армію й інфраструктуру, а й духовність, що формує нашу ідентичність. Цінності проєкту збігаються з нашими цілями: зберігати унікальність української культури».
Що отримає Україна від цієї роботи
- Три повноцінні видання — книга спогадів про Голодомор, каталог писанок, а також збірка обрядових зимових пісень.
- Архів із унікальними автентичними матеріалами, доступними для вивчення.
- Підтримка культурної пам’яті та ідентичності, яка надихатиме майбутні покоління.
Запрошуємо стежити за оновленнями проєкту «Множина голосів» та підтримати збереження найціннішого — історії, традиції та духовність Кіровоградського краю.
