Тяжка втрата: на Кіровоградщині простилися з трьома захисниками України
15 вересня у трьох громадах Кіровоградської області відбулася прощальна церемонія з трьома військовослужбовцями, які загинули, захищаючи Батьківщину. Це Андрій Батка з Липняжки, Олександр Караман зі Світловодська і Володимир Черчицький із Голованівська. Пам’ять кожного з них у цих громадах вшанували з особливою шаною та скорботою.
Андрій Батка: життєвий шлях і подвиг
Андрій народився 29 жовтня 1998 року в селі Липняжка, що належить до нинішнього Новоукраїнського району. З дитинства виховувався у Піщанобрідському інтернаті, а пізніше працював на будівництві в Одесі. Його життя було сповнене працею і прагненням до кращого майбутнього.
Під час бойового завдання неподалік села Зелений Гай, у Волноваському районі Донецької області, Андрій загинув 7 серпня. Військовому було лише 27 років. Він залишив по собі глибокий біль у серцях рідних — маму, сестер, братів, дружину та маленьку доньку.
Прощання з Андрієм Баткою у Липняжці. 15 вересня 2026 року. Добровеличківська громада та Суспільне Кропивницький
Поховали героя на сільському цвинтарі Липняжки, де його пам’ять назавжди залишиться у серцях мешканців громади.
Олександр Караман: життя, служба і трагедія
Олександр народився 20 травня 1992 року у Світловодську. Після закінчення школи №5 у 2010 році він здобув професію електрогазозварника в місцевому професійно-технічному училищі і невдовзі почав працювати за спеціальністю. Війна назавжди змінила його долю.
З початком повномасштабного вторгнення Олександр став добровольцем і 12 березня 2022 року приєднався до Збройних сил України. Він служив молодшим сержантом, оператором безпілотних літальних апаратів у танковій роті танкового батальйону.
Трагічна подія сталася 7 вересня у Харківській області, поблизу селища Золочів. Його життя обірвала атака російського FPV-дрона. Олександру було 34 роки.
Військовий Олександр Караман. Світловодська міська рада та Суспільне Кропивницький
Родину захисника склали батьки, брат, син, бабуся і наречена. Ця втрата болюча і для всієї місцевої спільноти, яка згадує Олександра з великою шаною.
Володимир Черчицький: сміливий борець за свободу
У Голованівську 15 серпня 1985 року народився Володимир Черчицький. Його шлях був непростим: після дев’яти класів школи він здобув професію електрика в місцевому профтехучилищі №38, працював у охоронній компанії в місті Умань, а також на ряді робіт у рідному селищі.
У серпні 2023 року він став на захист країни та служив стрільцем-помічником гранатометника у 56-й окремій мотопіхотній Маріупольській бригаді. Війна забрала його 17 січня 2024 року біля села Григорівка в Бахмутському районі Донецької області.
Після тривалого зникнення безвісти Володимира вшанували у Голованівській громаді 15 вересня — саме у цей день оголосили День жалоби. Про це повідомив селищний голова Сергій Цобенко.
Військовий Володимир Черчицький. Голованівська селищна рада та Суспільне Кропивницький
Пам’ять, яка об’єднує громади
Ці троє героїв — живий приклад самовідданості і нескінченної любові до рідної землі. Їхні історії — це не лише сум і втрати, а й нагадування про справжню відвагу.
- Вони залишили по собі сім’ї, які сумують і пам’ятають;
- суспільство, яке багато в чому завдячує їм своїм теперішнім миром;
- і громади, які пишаються своїми героями.
Пам’ять про Андрія, Олександра та Володимира — це оберіг для тих, хто йде по їхніх стопах, і світлий спомин для всіх українців.
