Затягування конфлікту на Близькому Сході продовжує загострювати глобальні виклики не лише у військовій сфері, а й у економічних та політичних аспектах. Воно породжує нові протиріччя серед країн західної коаліції. Ініціатором нових дискусій стало рішення адміністрації Дональда Трампа тимчасово зняти американські санкції щодо російської нафти.
У Вашингтоні аргументували своє рішення прагненням знизити дефіцит та стримати зростання цін на світових енергоринках. Проте цей суперечливий «антикризовий» крок не знайшов підтримки серед країн «Великої сімки» та європейських держав, стурбованих можливим відновленням доходів Росії від експорту нафти. Президент Володимир Зеленський заявив, що на вільному нафтовому ринку Кремль зможе отримати до 10 мільярдів доларів додаткових коштів, які можуть бути спрямовані на продовження війни.
UA.News розкриває причини та наслідки цього рішення Трампа.
—
### Енергетичний шок і виклики адміністрації Трампа
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) повідомило, що світ опинився у гіршій енергетичній кризі, ніж після війни Судного дня 1973 року та після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. 11 березня країни-члени МЕА здійснили безпрецедентний крок: випустили на ринок 400 мільйонів барелів нафти зі своїх аварійних запасів, що становить третину їх загального обсягу.
Від заснування в 1974 році МЕА чотири рази застосовувало стратегічні резерви у значних кількостях:
1. 1991 року — після операції «Буря в пустелі», коли США під керівництвом президента Джорджа Буша-старшого вели військову кампанію проти Іраку.
2. 2005 року — у відповідь на значне скорочення видобутку нафти в Мексиканській затоці внаслідок урагану «Катрина».
3. 2011 року — під час втручання НАТО в громадянську війну в Лівії.
4. 2022 року — після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Однак навіть це безпрецедентне вивільнення резервів під час нинішньої війни на Близькому Сході не гальмувало нафтові ринки. 12 березня ціни на нафту різко зросли більш ніж на 9%. Brent сягнула понад 100 доларів за барель, а WTI – близько 95 доларів. Протягом останніх п’яти днів ціни коливалися між 84 та 116 доларами.
Коливання котирувань були частково спричинені публічною риторикою Дональда Трампа: коли він натякав на можливе завершення конфлікту, ціни знижувалися; в разі прогнозів про затягування бойових дій — зростали. Проте зараз ситуація стала складнішою. Трейдери сумніваються у здатності США завершити війну у зручний для себе момент. Міністр оборони Ізраїлю повідомив, що операція триватиме «стільки, скільки потрібно». Керівники арабських нафтових компаній також попередили про «катастрофічні наслідки» тривалої військової напруженості.
Підвищення світових цін на нафту та пальне вже відчутно вплинуло на США, збільшивши внутрішній політичний тиск на Республіканську партію та особисто на Дональда Трампа.
Спершу Трамп намагався переконати опонентів у вигодах високих цін на нафту для США, зазначаючи: «Сполучені Штати є найбільшим у світі виробником нафти, тому коли ціни зростають, ми заробляємо великі кошти» (12 березня у соцмережах).
Однак ані політичні опоненти, ані виборці не сприйняли ці аргументи. За даними опитування Economist/YouGov, 52% американців не підтримують дії США проти Ірану, побоюючись, що дорожчий бензин посилить інфляційний тиск на товари першої необхідності.
—
### Послаблення санкцій проти Росії
Найшвидшим способом збільшити постачання нафти на світовий ринок, не виснажуючи стратегічні запаси МЕА, могло б стати пом’якшення вторинних санкцій США проти Росії, яка посідає третє місце серед світових експортерів.
5 березня адміністрація Трампа дозволила індійським нафтопереробним підприємствам протягом 30 днів закуповувати російську нафту для стабілізації ринків. Це сталося менш ніж за місяць після того, як Трамп переконав Індію припинити закупівлю російської нафти, заявивши, що таким чином буде скорочено ключове джерело доходів Кремля й прискорено завершення війни в Україні.
За перші дні після зняття обмежень індійські заводи закупили близько 30 млн барелів російської нафти, але ціни на нафту продовжували зростати через затяжний конфлікт на Близькому Сході.
Майже через тиждень після послаблення обмежень щодо Індії, США оголосили про тимчасове скасування санкцій на російську нафту для всіх покупців із певними застереженнями. Міністерство фінансів США видало ліцензію на 30 днів, що дозволяє купувати нафту і нафтопродукти, які транспортуються морем або вже завантажені у танкери. Дозвіл діятиме з 12 березня до опівночі 11 квітня за часом Вашингтона.
Міністр фінансів Скотт Бессент запевнив, що це рішення не принесе Росії суттєвих фінансових поступок. Він заявив:
> «Для збільшення світового обсягу існуючих поставок Міністерство фінансів США тимчасово дозволяє країнам придбати нафту, яка вже знаходиться у дорозі. Цей обмежений крок стосується лише нафти, що вже завантажена, і не принесе значних фінансових надходжень російському уряду.»
—
### Росія як головний бенефіціар війни в Ірані
Війна на Близькому Сході принесла Росії рекордні прибутки: за 12 днів конфлікту Москва отримала додатково до 2 мільярдів доларів від продажу нафти, заробляючи приблизно 150 мільйонів доларів щодня.
Фінансові експерти прогнозують, що до кінця березня доходи російського бюджету можуть досягти від 3 до майже 5 мільярдів доларів, якщо ціни на нафту Urals триматимуться у діапазоні 70–80 доларів за барель.
Коментуючи послаблення американських санкцій, прессекретар Кремля Дмитро Пєсков наголосив, що інтереси Москви і Вашингтона «ситуативно збігаються»:
> «Ми чули заяви представників США, що це стосується лише нафти, завантаженої до 12 березня. При цьому заявили, що подальших послаблень санкцій не планується. Ситуативно наші інтереси співпадають — ситуація загрожує загостренням кризи в енергетичній сфері. Такі кроки допоможуть стабілізувати ринок. Без російської нафти стабілізація неможлива.»
З огляду на те, що у 2025 році Росія втратила близько 20% нафтогазових доходів через санкції та падіння цін на Urals, війна на Близькому Сході та подорожчання світових енергоресурсів стали для Кремля вигідним «подарунком».
Водночас західні експерти звертають увагу, що РФ навряд чи зможе швидко наростити постачання через труднощі з постачанням запчастин і залученням кваліфікованих спеціалістів, що обмежує видобуток. Як наслідок, покупці будуть конкурувати за обмежені обсяги, що може підтримати ціну на Urals.
—
### Тимчасовий характер рішення Трампа
На 13-й день війни Іран заблокував у Перській затоці понад 320 суден. Аналітики Bloomberg вважають, що навіть тимчасове збільшення поставок російської нафти компенсує лише 4–5 днів втраченого експорту з країн Перської затоки.
Це може спонукати США зняти заборону на торгівлю російською нафтою на невизначений термін. Трамп, коментуючи дозвіл Індії купувати нафту РФ, натякнув, що це рішення може залишатися в силі доти, доки Ормузька протока залишатиметься заблокованою. Він також не виключив можливості розширення послаблень на більші обсяги видобутку та інших покупців.
Однак плани Трампа можуть зустріти серйозний опір усередині США та серед зовнішніх партнерів. У відповідь на поступки Білого дому група сенаторів-демократів вже ініціювала розслідування та вимагає відновити обмеження для нафтового сектору Росії.
—
### Критика з боку «Великої сімки» і України
Незадоволення послабленнями американських санкцій висловили члени «Великої сімки». Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підкреслив, що на зустрічі з президентом США шість членів G7 одноголосно визнали це «неправильним сигналом». Він пояснив, що проблема полягає не у дефіциті поставок, а у високій ціні на нафту.
Мерц зауважив:
> «У цьому контексті важливо з’ясувати мотиви, які спонукали американський уряд до такого рішення. Адже воно тимчасове. Головне питання — коли і за якою стратегією завершиться ця війна. На це поки що немає реальних відповідей.» Також він наголосив на необхідності переконатися, що «Росія не використає війну в Ірані задля ослаблення України.»
Президент України Володимир Зеленський, який критично відгукнувся про американські поступки, наголосив, що доходи Росії від нафти витрачаються на виробництво безпілотників. Ці дрони атакують сусідні арабські країни та американські військові бази. За словами Зеленського:
> «Врешті-решт знімати санкції, щоб отримувати більше ударів із дронів — це неправильне рішення.»
