Попри численні заяви про встановлення нових режимів припинення вогню, реальна взаємодія між США та Іраном перейшла у фазу тривалого протистояння, що характеризується виснаженням обох сторін. Невизначеність у стратегічних діях Вашингтона разом із неможливістю повністю ліквідувати ядерні амбіції Тегерана на початковому етапі конфлікту створюють передумови для посилення напруженості. Це, у свою чергу, впливає на формування світових цін на енергоресурси та загалом на глобальну безпеку.
Про це в ефірі телеканалу «Апостроф» заявив директор Центру стратегічної аналітики та міжнародних студій Андрій Грубінко.
Конфлікт нині перебуває у фактичній патовій ситуації. Перший етап бойових дій не приніс очікуваних результатів Сполученим Штатам, адже не вдалося ані суттєво послабити іранський режим, ані зупинити розвиток його ядерної програми. Водночас Тегеран демонструє готовність продовжувати боротьбу без жодних поступок.
Експерт вважає, що найбільш імовірним напрямком розвитку ситуації стане подальша ескалація, включно з можливістю початку масштабної наземної операції. Незважаючи на періодичні заяви про домовленості щодо припинення вогню, чіткої й послідовної стратегії з боку США наразі немає. Позиція Вашингтона виглядає фрагментованою, а дипломатичні зусилля, спрямовані на швидке вирішення конфлікту, не дали бажаного результату.
Андрій Грубінко зазначив:
– «Очевидно, що перший етап війни завершився 11 квітня. Існує багато думок щодо підсумків. На мою думку, американці зазнали поразки, хоча деякі вважають це лише перегрупуванням сил. Перший етап залишився нереалізованим, і ядерна програма Ірану не була ліквідована, як ми бачимо. Це визнано всіма. Зміни у режимі якісного характеру також не відбулося».
Прогноз фахівця вказує на те, що наступним етапом конфлікту може стати наземна операція. Хоча Дональд Трамп прагне уникнути прямого зіткнення до виборів у Конгрес, непослідовність американської стратегії та жорстка позиція Ірану зближують перспективу небажаної ескалації. Важливим механізмом тиску Тегерану залишається контроль над ключовими логістичними шляхами.
Аналітик пояснює:
– «Наступним етапом, на мою думку, стане наземна операція та подальша ескалація конфлікту. Трамп намагається уникнути цього, маючи обмежений час — приблизно до червня-липня, перед початком активної фази виборів до Конгресу. Водночас стабілізувати ціни на нафту дуже складно. Він шукає різноманітні рішення, але поки що діє хаотично. Тож конфлікт, на жаль, буде розгортатися».
Важливим елементом протистояння залишається контроль над стратегічно важливими морськими комунікаціями, через які здійснюється транзит енергоресурсів. Іран активно використовує своє географічне розташування як інструмент впливу, зокрема потенційну можливість блокування ключових морських проток. Це безпосередньо позначається на світових ринках нафти і газу. У відповідь Сполучені Штати разом із союзними державами намагаються зберегти контроль над альтернативними маршрутами постачання, зокрема через район Червоного моря, щоб мінімізувати ризики для глобальної торгівлі.
Останні заяви іранського керівництва свідчать про відсутність наміру здійснювати поступки. Ба більше, Тегеран нарощує обсяги виробництва військової техніки, спираючись на підтримку з боку Китаю та усвідомлюючи свою здатність дестабілізувати регіон.
Як зазначив Грубінко:
– «Іранці готові до нового етапу війни. Вони заявляють, що в період затишшя їхня швидкість відновлення пускових установок і безпілотних літальних апаратів навіть вища, ніж до початку бойових дій. Це питання їхнього фізичного виживання. Вони відчувають свій вплив на Близькому Сході, демонструють здатність контролювати регіон через теракти, напади, ракетні обстріли, дрони — ресурсів у них достатньо».
Зі свого боку, для Кремля тривала війна на Близькому Сході має стратегічне значення, переважно через потенційне зростання світових цін на нафту. Проте для України ця ситуація є багатогранною: з одного боку, економіка країни залежать від вартості пального, з іншого — криза в Ірані виснажує ресурси союзника Росії.
Грубінко підкреслює:
– «Якщо війна затягнеться надовго, це стане значною перевагою для Росії у довгостроковій перспективі. Проте потрібно враховувати, що у них спостерігається уповільнення темпів економічного зростання. Україна розширює співпрацю у військово-політичній сфері, посилюючи взаємодію з країнами Близького Сходу. Це ще раз підтверджує взаємозв’язок двох конфліктів — російсько-українського і американсько-ізраїльсько-іранського».
Для України продовження конфлікту є подвоєним викликом: зростання цін на пальне спричиняє додатковий тиск на економіку та Збройні сили, а увага США відволікається. Водночас існують і нові можливості, зокрема в галузі розвитку оборонних технологій і співпраці.
Зазначимо, що президент США Дональд Трамп повідомив про продовження режиму припинення вогню з Іраном, який мав спливати 22 квітня. Американські військові наразі утримуються від нанесення ударів, очікуючи офіційних пропозицій від іранської сторони щодо завершення конфлікту.
Спершу здавалося, що США і Іран ось-ось досягнуть мирної угоди. Проте ситуація змінилася після заяв Дональда Трампа про нібито погодження Тегераном передачі урану та швидке завершення війни. В Ірані ці слова спростували, заявивши, що жодних остаточних домовленостей поки що немає. Через це переговорний процес опинився під загрозою, а журналісти CNN повідомили про ускладнення, викликані заявами Трампа.
Для детальнішої інформації та оперативних новин рекомендуємо слідкувати за каналом «Апостроф» у Telegram.
