США Тимчасово Полегшують Санкції Проти Російської Нафти: Кремль Отримує Вікторію на Енергетичному Фронті
Рішення Сполучених Штатів тимчасово послабити деякі обмеження щодо російської нафти стало черговим геополітичним успіхом для Кремля. Це додатково зміцнює військово-фінансовий потенціал Росії, враховуючи й без того зростаючі надходження від високих цін на енергоносії.
Що означає цей крок США?
Оголошення, яке прозвучало у четвер, мало за мету пом’якшити енергетичний шок, спричинений останніми подіями у регіоні — зокрема, атаками США та Ізраїлю на Іран, що час від часу призводили до злету цін на нафту понад 100 доларів за барель.
Коментарі експертів: обмежений вплив на глобальний ринок
Аналітики сходяться на думці, що призупинення санкцій лише на нафту, вже завантажену на танкери в морі, навряд чи значно зніме найбільший з 1970-х років шок із пропозицією на світовому ринку. Адже Росія вже давно обходить обмеження, успішно транспортуючи і продаючи свою нафту.
- Павло Молчанов з Raymond James підкреслює: «Наразі світ гостро потребує кожного доступного бареля, і я розумію політичний тиск на Білий дім, але цей крок не змінить суттєво ситуацію.»
- Європейські країни, які першими ввели санкції проти РФ, виступили проти американського рішення.
Протести ЄС і позиція України
Паола Піньо, речниця Європейської Комісії, відзначила, що скасування санкцій у відповідь на енергетичні проблеми — це «повна стратегічна помилка». Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що така міра «безумовно не сприяє миру».
Які вигоди отримує Росія?
Тимчасове послаблення обмежень може:
- Зменшити дисконт, який РФ змушена пропонувати покупцям із часу вторгнення в Україну.
- Скоротити логістичні витрати російських постачальників.
- Підтримати бюджет країни, який значною мірою залежить від цін на нафту.
Головним же «виграшем» Кремля залишаються високі ціни на нафту, що мали тенденцію до зростання ще до оголошення послаблення санкцій через конфлікт в Ірані.
Радість у Москві та реакція Кремля
У Росії цей крок привітали як чергову демонстрацію незамінності Росії на світовому енергетичному ринку. Кирило Дмитрієв, спецпредставник президента Путіна з питань інвестицій, у соцмережах похвалився, що США «фактично визнають очевидне: без російської нафти глобальний ринок енергії не може стабілізуватися».
Він навіть попередив європейських бюрократів:
- Вони змушені будуть визнати свої стратегічні помилки.
- І понести відповідальність за них.
Також Дмитрієв напередодні зустрівся зі спеціальними посланцями Дональда Трампа зі Сполучених Штатів – Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, обговорюючи питання енергетики та мирних переговорів.
Чи підтримує позицію Росії офіційний Кремль?
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що за нинішніх умов інтереси США та Росії збігаються, і такі дії США «допоможуть стабілізувати ринок». Він наголосив, що без значних обсягів російської нафти стабілізація ринку неможлива.
Наслідки для енергетичного ринку
Рух американської адміністрації викликаний потребою загасити енергетичний шок, що виник внаслідок перебоїв у країнах Перської затоки та фактичного блокування Ормузької протоки — ключового шляху транспортування нафти і газу.
Скасовуються санкції лише до 11 квітня і стосуються лише тієї нафти, яка була завантажена на танкери до оголошення пом’якшення.
Величезний розворот політики щодо Індії
Раніше США дозволили Індії на 30 днів купувати російську нафту, що стало несподіванкою після того, як адміністрація Трампа раніше тиснула на Делі, щоб він припинив закупівлі. Індійські компанії швидко скористалися можливістю.
Головний економіст Vortexa, Девід Веч, прогнозує, що імпорт російської нафти Індією «досягне рекордних показників вже з наступного місяця», якщо ситуація на Близькому Сході не зміниться.
Головні покупці Росії
- Китай
- Туреччина
- Індія
Ці країни протягом останніх чотирьох років є найбільшими імпортерами російської нафти.
Фінансовий стан Росії: виклики та підтримка
За даними російського Мінфіну, держдоходи Росії впали більш ніж на 10% цього року, а бюджетний дефіцит досяг $43 млрд — понад 90% від запланованого на 2026 рік.
Однак нинішнє подорожчання нафти і тимчасове скасування санкцій на нафту, що вже знаходиться у морі, істотно підтримують бюджет Росії.
За оцінками Веча, на момент четверга на морі було близько 137 мільйонів барелів російської нафти. Вона розійшлася, як «гарячі пиріжки» в умовах нестабільності через Ормузьку протоку.
Аналітик Брукінгського інституту Робін Брукс відзначає, що нафтовий бенчмарк Urals практично порівнявся за ціною з Brent, а Росія відтепер перестала бути вигнанцем ринку, ставши надзвичайно затребуваною.
Щомісячний дохід зв’язаний із ціною
Сергій Вакуленко з Карнегі Росія оцінює, що кожне підвищення ціни на 10 доларів приноситиме бюджету РФ понад $1,6 млрд щомісяця.
На п’ятницю цінник Urals виріс приблизно на $30 після початку війни в Ірані, що дає Росії понад $150 млн надходжень щодня.
Позиція Євросоюзу: жорстка відмова від пом’якшення санкцій
Попри складнощі на енергетичному фронті, ЄС не планує послаблювати санкції проти Москви. Президент Франції Емануель Макрон у спільній з Володимиром Зеленським пресконференції у Парижі заявив, що Росія помиляється, якщо сподівається на послаблення через війну в Ірані. Франція твердо підтримує Україну.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц, виступаючи в Норвегії, також наголосив:
- «Послаблювати санкції зараз — це помилка, незалежно від обставин».
- «Допомога Україні продовжиться, і війна в Ірані не стане відволіканням».
Що чекає енергетичний ринок у майбутньому?
Цей енергетичний шок на Близькому Сході може змінити не лише бюджетні перспективи Росії, частина якого йде на воєнні витрати в Україні, а й посилити українсько-російську конкуренцію на світовому ринку. Зокрема, країни Азії все більше розглядають Москву як ключового партнера на довгострокову перспективу.
Наприклад, Китай роками вагався щодо інвестицій в амбітні російські проекти, включно з газопроводом, але тепер виглядає більш відкритим до диверсифікації постачань, відходячи від залежності від Перської затоки.
Сергій Вакуленко додає: «Китай, можливо, усвідомить, що постачання з Перської затоки — це нестабільність і ризик.»