Війна в Україні та конфліктні ситуації на Близькому Сході сприяли суттєвому перегляду підходів європейських країн до формування запасів ракетних систем і засобів протиповітряної оборони (ППО). Збройні сили дедалі більше орієнтуються на придбання та виробництво більш економічних систем, які можна виготовляти у великих кількостях і застосовувати одночасно з дорогими високотехнологічними комплексами. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Значний інтерес серед європейських військових здобувають саме недорогі ракети та перехоплювачі — тенденція зумовлена війнами в Україні та на Близькому Сході, які продемонстрували обмеженість запасів дорогих високоточних озброєнь. Експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень Дуглас Баррі підкреслює: «Якщо ви вважаєте, що маєте достатньо крилатих ракет у своєму арсеналі, швидше за все, їх все одно замало».
Щоденні атаки Росії ракетами та безпілотними літальними апаратами на території України виявили проблему, що раніше в мирний час не отримувала належної уваги. Ця проблема полягає у тому, що в умовах великих сучасних конфліктів боєприпаси витрачаються значно швидшими темпами, ніж промисловість здатна їх поновлювати. Аналітики зазначають, що європейська оборонна промисловість уже тривалий час орієнтована переважно на виготовлення невеликих партій складної та дорогої зброї, а не на виробництво в масштабах масштабних війн.
Наразі уряди країн Європи шукають рішення у вигляді доступніших систем, які можна виготовляти великими тиражами та ефективно поєднувати з сучасними технологічними ракетами від провідних виробників, таких як Lockheed Martin, MBDA та Rheinmetall. Галузеві представники відзначають, що основною складністю вже не є створення самих ракет, а формування промислової інфраструктури, здатної підтримувати значні обсяги виробництва протягом тривалого періоду бойових дій.
Дослідник Стокгольмського міжнародного інституту вивчення проблем миру Маркус Шиллер відзначає: «Великі війни виграються чисельністю, а не завдяки диво-озброєнню».
У відповідь на зміни на ринку оборонних технологій з’являються нові стартапи, які намагаються зайняти нішу недорогих ракетних систем і перехоплювачів, адаптованих для масового виробництва. У червні цього року Нідерланди замовили для України 700 крилатих ракет Ruta Block 2 європейського виробництва компанії Destinus на суму 250 мільйонів євро. Міністерство оборони Великої Британії уклало перші договори з Cambridge Aerospace щодо перехоплювачів Skyhammer.
Естонські збройні сили підкреслюють важливість розробки бюджетних, але при цьому ефективних систем у контексті кардинальної зміни поля бою після масштабного вторгнення Росії в Україну.
Україна вже сформувала багаторівневу систему протистояння численним російським ракетним атакам. Тисячі далекобійних безпілотників, які Росія щомісяця запускає, українські війська намагаються знищувати за допомогою кулеметного вогню, дронів-перехоплювачів та засобів радіоелектронної боротьби. Цей підхід дозволяє економити дорогі ракети систем ППО для складних цілей, таких як балістичні та крилаті ракети.
Генеральний директор Cambridge Aerospace Стівен Барретт зазначив, що Росія може запускати до 900 дронів типу Shahed за одну ніч. Використання традиційних дорогих перехоплювачів для знищення кожного з таких безпілотників, як це інколи застосовували США на Близькому Сході, робить оборону катастрофічно дорогою — лише одна ніч таких заходів могла б обійтися в мільярди доларів. За його словами, жоден із союзників не зможе тривалий час витримувати такі видатки.
Технічний директор компанії Frankenburg Андреас Бапперт вважає, що нові покоління систем принципово потребують змін у економічній моделі ППО. Вартість успішного перехоплення окремих складних ракет сьогодні сягає до 20 мільйонів євро, тоді як у перспективі вона має знизитися до приблизно 1-2 мільйонів євро.
Інвестори дедалі активніше підтримують нових виробників, які прагнуть масштабувати виробництво. Так, Cambridge Aerospace минулого місяця залучила 300 мільйонів доларів на розвиток виробництва, а Destinus шукає додатковий капітал перед виходом на біржу.
Засновник Destinus Михайло Кокорич підкреслює: «Виклик для Європи полягає не у відсутності необхідних технологій, а у промисловій здатності виробляти, сертифікувати та оперативно поповнювати системи у масштабах, що відповідають вимогам сучасних збройних конфліктів».
Компанія Cambridge Aerospace інвестує значні ресурси у забезпечення постачання ракетних двигунів та інших критично важливих комплектуючих. Окрім того, у боротьбі з високою собівартістю виробництва застосовуються комерційні технології, зокрема використання радіолокаційних мікросхем автомобільного класу. Destinus інтегрувалася у промисловий конгломерат Rheinmetall через спільне підприємство, про створення якого було оголошено раніше цьогоріч. Такий підхід сприяє швидшому переходу від окремих дослідних зразків до масового серійного виробництва.
Плани розвитку є амбітними:
– Cambridge Aerospace передбачає до кінця першого кварталу наступного року запустити виготовлення 2500 перехоплювачів на місяць;
– Frankenburg поставила за мету виробляти до 100 ракет на добу, а загалом у 2026 році — приблизно 1500 одиниць.
Поточний попит на дешевші ракетні системи зростає на тлі безпрецедентного розширення оборонної промисловості Європи після початку широкомасштабної війни в Україні. Водночас галузеві гравці стикаються із затримками у ланцюгах постачання, дефіцитом важливої сировини і електроніки, зростанням цін на енергоносії та браком кваліфікованих кадрів. Країни НАТО взяли на себе зобов’язання до 2035 року довести оборонні витрати до 5% від ВВП, а Європейський Союз започаткував програму SAFE обсягом 150 мільярдів євро.
Після вторгнення Росії в Україну європейські оборонні підприємства почали розвиватися приблизно втричі швидшими темпами, ніж у мирний час. За словами єврокомісара Андрюса Кубілюса, річна виробнича потужність Європи зі створення боєприпасів у 2023 році зросла з 300 тисяч до близько 2 мільйонів одиниць. Компанія Rheinmetall має намір збільшити виробництво 155-мм снарядів до 1,1 мільйона на рік уже у 2027-му.
Таким чином, європейський оборонний сектор перебуває у процесі кардинальної трансформації, адаптуючись до викликів сучасних масштабних воєнних дій і змін параметрів війни, забезпечуючи збільшення виробничих потужностей і оптимізацію економіки ППО.
