Російський президент Володимир Путін планує завершити війну проти України до кінця 2026 року, проте лише за умови, що це буде подано російському суспільству як переконлива «перемога». Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на джерела, близькі до адміністрації Кремля.
Основними завданнями такого завершення конфлікту є:
- повний контроль над Донбасом, який російські війська не змогли здобути навіть після понад десяти років бойових дій;
- укладення масштабної безпекової угоди з Європою, яка фактично визнала б російські територіальні здобутки.
За інформацією Bloomberg, все більше представників російської влади усвідомлюють: війна зайшла у глухий кут, і наразі немає чіткого сценарію її завершення. Водночас у Кремлі офіційно заперечують існування будь-яких конкретних дедлайнів. Речник президента РФ Дмитро Пєсков запевнив Bloomberg, що Путін нібито не встановлював жодних термінів для закінчення військового конфлікту.
Про усвідомлення у Москві обмеженості ресурсів для подальшого наступу свідчить і керівник Головного управління розвідки України Кирило Буданов. За його словами, російська пропаганда поступово знижує початкові амбіційні плани. Якщо на початку повномасштабного вторгнення Кремль заявляв про захоплення Києва та ліквідацію української державності, то тепер у російських медіа все частіше акцентують увагу на утриманні Донбасу. Надалі з’являються ще менш амбітні цілі — начебто достатньо забезпечити позаблоковий статус України.
Війна дедалі більше набирає рис технологічного протистояння. Українські військові активно застосовують безпілотні літальні апарати, які завдають систематичних ударів по російських військах, складах та інфраструктурі далеко в тилу, що завдає значної шкоди Москві.
За даними Bloomberg, до середини травня українським силам вдалося стабілізувати більшість фронтової лінії й практично зупинити весняний наступ Росії.
Додатково аналітичний проєкт DeepState зазначає, що вперше з лютого російська армія за підсумками тижня втратила більше територій, ніж змогла захопити.
На Заході дедалі частіше наголошують, що темп наступальних дій Росії суттєво знижений. Однією з визначальних причин вважають стрімке зростання ефективності українських дронів.
Bloomberg також підкреслює, що атаки безпілотників посилюють внутрішню критику Путіна. На тлі економічних труднощів, жорстких обмежень в інтернеті та затяжного конфлікту в Росії накопичується втома — як серед широкого населення, так і серед представників еліти.
Німецьке видання Bild виділяє три основні проблеми, з якими наразі стикається Кремль:
-
Величезні втрати армії
- За оцінками західних експертів, Росія щомісяця втрачає близько 35 тисяч військових, як убитими, так і пораненими.
- Опозиційні російські журналісти називають цифру загиблих російських солдатів у 352 тисячі. Імена близько 217 тисяч загиблих уже встановлені.
- Незважаючи на залучення нових контрактників і мобілізованих, чисельність російської армії з початку року фактично не збільшилася.
-
Втрата раніше захоплених територій
- Вперше за тривалий час Росія втрачає більше площі, ніж захоплює. Поки це стосується невеликих ділянок фронту, проте ця тенденція є тривожною для Кремля.
- За підрахунками Bild, російські війська з початку року зайняли лише близько 220 квадратних кілометрів, що складає приблизно 0,04% території України.
- Водночас українські сили за останні місяці звільнили приблизно 189 квадратних кілометрів, тож ціна російського просування залишається надзвичайно високою при мінімальному результаті.
- Війна дедалі більше проникає вглиб російської території
- Українські безпілотники регулярно атакують нафтопереробні заводи, військові об’єкти й інфраструктуру далеко від лінії фронту.
- Під ударами дедалі частіше опиняється московська агломерація — регіон, який тривалий час жив так, наче війни не існує.
- Для мешканців столиці вибухи над житловими кварталами стали новим і болючим досвідом.
На тлі проблем на фронті Москва паралельно загострює ядерну риторику. Німецьке видання Tagesschau повідомляє, що розвідки НАТО вже тривалий час стежать за російським кораблем «Звездочка» в Білому морі. За інформацією видання, Росія може використовувати його в рамках проєкту «Скіф» — системи розташування балістичних ракет на морському дні.
Експерти наголошують, що такі приховані підводні пускові установки можуть стати серйозним викликом для НАТО, оскільки їх надзвичайно важко виявити та знищити. За словами німецького офіцера ВМС НАТО Гельге Адріанса, проєкт потенційно дозволяє Росії знизити залежність від дорогих підводних човнів. Він зауважив: «Росія могла б досягти того самого ефекту з відносно невеликими зусиллями та витратами». Водночас експерт підкреслив, що проєкт має серйозні технічні труднощі — від океанічних течій до проблем із передачею даних та обслуговуванням ракетних систем.
Цю тенденцію доповнюють спільні ядерні навчання Росії та Білорусі, які проходили 19–21 травня. У Кремлі відкрито заявили, що ці маневри мали на меті стати сигналом для Європи та НАТО. Проте аналітики Інституту вивчення війни вважають, що подібні демонстрації сил Росія все частіше використовує не лише для тиску на Захід, а й для відволікання уваги від проблем на фронті.
Водночас західні ЗМІ погоджуються у висновку, що Кремль дедалі активніше шукає спосіб завершення війни на умовах, які можна буде «продати» російському суспільству як перемогу.
