Огляд подій російсько-української війни станом на 3 листопада 2026 року від аналітика 24 Каналу Андрія Дрозди.
Головні теми сьогоднішнього випуску: варварські обстріли російськими військами цивільних об’єктів, українські удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ), детальний аналіз обстановки на ключових напрямках фронту та розбір інциденту, який стався у передмісті Києва – Петропавлівській Борщагівці. Текстова версія огляду подій 3 листопада у викладі Андрія Дрозди доступна на 24 Каналі.
Удари по російських нафтопереробних заводах
Україна продовжує цілеспрямовано вражати російські НПЗ. Черга дійшла до заводу, розташованого у Ярославлі. Повідомлення про безпілотну загрозу надійшло о 3:20 за московським часом. У фотозвітах та відеоматеріалах зафіксовано численні місця уражень: близько десятка осередків пожежі.
- Пожежа охопила значну площу підприємства "Славнефть-ЯНОС", одного із п’яти найбільших нафтопереробних підприємств Росії.
- Завод має потужність переробки до 15 мільйонів тонн нафти на рік.
- Українські атаки на цей об’єкт не є поодинокими: попередні удари були 28 серпня та 17 вересня.
Україна свідомо утримувала паузу в ударах по НПЗ протягом близько десяти днів – таке рішення було зумовлене побажаннями, зокрема, Дональда Трампа та його представників. Наразі авіаудари відновилися.
За період з 30 жовтня до 3 листопада зафіксовано чотири підтверджені удари по російських НПЗ:
- Завод у Новокуйбишевську,
- "Башнефть Новойл" у районі Уфи,
- НПЗ "Лукойл" у Нижньому Новгороді,
- Ярославський завод.
Першого і третього листопада великих підприємств було завдано нових ударів із застосуванням українських безпілотних літальних апаратів.
Варто зазначити, що тема ударів по промислових об’єктах у Росії не висвітлюється на мітингах Дональда Трампа – вона не викликала значного інтересу в американських виборців, тому політик перейшов до обговорення інших питань.
Рекордні втрати російських військ та оцінка ситуації на фронті
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, загальні втрати російських військ за десять місяців 2026 року перевищили 380 тисяч осіб – це військові, що загинули або отримали тяжкі поранення.
- Особливо драматичною стала статистика жовтня: за цей місяць втрати сягнули пікових 54 400 військовослужбовців.
- Цей показник є рекордним за весь час ведення бойових дій.
Знищення живої сили противника посилюється завдяки ефективності безпілотних систем (повітряних і наземних), а також застосуванню високоточних ствольних і реактивних артилерійських систем.
Російські військові перейшли в наступ із надмірною імпульсивністю, що призвело до величезних втрат. Метою Кремля було до кінця року прорвати лінію фронту біля Краматорська і Слов’янська. Проте жодного прориву поки не видно. Агресор продовжує безуспішні атаки у районах Костянтинівського та Добропільського, зазнаючи при цьому великих втрат.
Передбачається, що вже в грудні активність росіян знизиться як за кількістю штурмів, так і за рівнем втрат через втрату мотивації та виснаження резервів.
У доповіді Front Intelligence Insight вказано на те, що російське командування продовжує ставити своїм підрозділам нереальні завдання. Наприклад, у жовтні одній із дивізій було встановлено термін у близько двох тижнів для оточення великого населеного пункту, проте на початок листопада їм вдалося хіба що трохи наблизитися до міста, але не досягти оточення.
Втрати у багатьох підрозділах залишається стабільно високими. Росія досі здатна частково поповнювати війська новобранцями, хоча їхня кількість поступово зменшується. Поки що це не спричиняє краху мобілізаційної системи, але прогнозується, що в майбутньому ситуація у цій сфері може погіршитися.
У деяких регіонах Росії, зокрема в Perm і Penza, вже практикують відлов потенційних мобілізованих, застосовують залякування та висилання до війська під тиском. Однак на загальнодержавному рівні мобілізаційний ресурс поки не можна назвати достатнім для потреб фронту.
Основні цифри:
- Втрати російських військ у місяць становлять приблизно 54 тисячі.
- При цьому мобілізація утримується на рівні близько 30 тисяч військовослужбовців.
Водночас ФСБ, СВР та інші спецслужби Росії продовжують виявляти потенційні об’єкти для саботажу або інших активних дій як на території України, так і в Європейському Союзі. Гібридна загроза зберігається і не зникає.
На підтвердження – одна із таких інформаційно-психологічних операцій трапилася 2 листопада у передмісті Києва, у селищі Петропавлівська Борщагівка.
Російське керівництво, схоже, загалом оцінює стратегічну ситуацію помірно позитивно. Це обумовлено тим, що Путін вважає, що США знижують підтримку України, а з боку Європи немає стовідсоткової єдності щодо довгострокової підтримки Києва.
Путін і надалі зосереджує свої зусилля на розколі західної коаліції, спрямовуючи значну кількість операцій саме для цього.
Ситуація на фронті біля річки Оскіл: Куп’янськ, Борова, Лиман
Розглянемо детальніше фронт на річці Оскіл, розташований у Слобожанському регіоні, що охоплює Харківську, частково Луганську та Донецьку області.
Об’єкти уваги:
- район Куп’янська: триває оборона з активними стабілізаційними заходами, у тому числі силами корпусу "Хартія";
- район селища Борова на південь від Куп’янська;
- Лиман та операція "Вівальді".
Фронт уздовж річки Оскіл став одним із найуспішніших для України у 2026 році, простягнувшись від Лимана до Куп’янська.
Рік тому російські війська були близькими до захоплення Куп’янська, наступаючи на Борівський і Лиманський райони, щоб розірвати південну частину напрямку на дві ділянки.
Ситуація за цей період майже не змінилася – місто лишається частково сірою зоною. Українські сили відновили низку позицій поруч із Боровою та розпочали успішний контрнаступ у Лимані, відтіснивши ворога і забезпечивши зміцнену оборону міста.
У минулому огляді від 2 листопада 2026 року зазначалося про проникнення російських піхотних підрозділів у Куп’янськ. Зараз ведуться активні дії для перекриття коридорів проникнення з півночі, особливо у районі селища Дворічна, де працюють військові "Хартії".
Операція "Велес" на північ від Куп’янська ймовірно призупинила потік ворогів-інфільтраторів, хоча східна частина міста залишається в статусі сірої зони.
У районі Борової триває напружена боротьба. За оцінками Клемана Моліна, непомітні, але активні дії відбувалися навколо Борової та на території на схід від неї.
Українська сторона повільно поступово повертала контроль над деякими позиціями, зокрема в населених пунктах:
- Новоплатонівка,
- Борівська Андріївка,
- Лозова,
- Вишневе.
Наразі підрозділи генерала Білецького, ймовірно, займаються відкиданням російських військ до межі з Луганською областю, забезпечуючи подальшу оборону плацдарму.
Операція "Вівальді" вважається найуспішнішою кампанією українських військ за останні роки на фронті. Ситуація на цьому напрямку у 2026 році значно покращилася, і очікується, що наступного року відбудуться нові наступальні дії, особливо на північ від Борової.
Комишуваха: російський авіаудар по цивільних
Російське бомбардування Комишувахи в Запорізькій області є жорстоким злочином проти цивільного населення у прифронтовому містечку на трасі "Оріхів — Запоріжжя".
- Під час обстрілу в місті відбувалася роздача гуманітарної допомоги.
- Будівлю, де працювали цивільні та рятувальники, було уражено, зокрема застосовано авіабомби ФАБ-3000 — тритонні фугасні снаряди.
За офіційними даними виконувача обов’язків голови Запорізької ОВА Михайла Семікіна, кількість загиблих зросла до 31 особи, майже 50 людей вважаються зниклими безвісти.
- Зруйновано також підземне сховище гуманітарної допомоги.
- Поміж загиблих – офіцери поліції Михайло Буженко, Микола Баланда, Михайло Романов, Дмитро Бісєдін, а також рятувальники Денис Коноваленко та Олексій Сущевський, яким було по 44 роки.
Цей злочин російської армії проти мирних громадян викликає глибоке обурення.
Провокація у Петропавлівській Борщагівці
У передмісті Києва сталася надзвичайно неприємна подія, яка, за всіма ознаками, була спланованою провокацією.
- У будівлі знаходилися військові, в тому числі і ті, хто покинув свої позиції без дозволу.
- Саме через прибуття провокаторів та псевдомедиків виник хаос.
Натовп людей, імовірно під впливом інформації з телеграм-каналів та TikTok, почав штурмувати будівлю. Серед учасників був неповнолітній хлопець, який впав з огорожі на території об’єкта.
Хронологія подій:
- На місці подій працювали Кирило Буданов і командувач Нацгвардії Олександр Півненко.
- Натовп перешкоджав виїзду автобуса з військовими, деяким із яких була потрібна медична допомога.
- Київські службовці зазнавали нападу – на них кидали каміння та застосовували сльозогінний газ.
Інцидент набув характеру справжнього вуличного безладу. Всі причетні мають бути встановлені та понести відповідальність.
Ветеран Антон Колумбет прокоментував ситуацію детально, зазначивши, що вчора відбувся «ідеальний шторм» — великий скупчення людей, які піддалися провокації, що призвело до значного медійного резонансу, який Росія може використати у своїх цілях.
Колумбет закликав зберігати:
- критичне мислення,
- холоднокровність,
- стриманість у провокаційних ситуаціях.
Емоції, що переповнювали багатьох учасників подій, потрібно охолодити та об’єктивно розглядати ситуацію. Основною метою журналістів є допомогти громадянам чітко розуміти, що відбувається.
Огляд подій війни за 3 листопада 2026 року від Андрія Дрозди доступний у відеоформаті:
