Поблизу Ормузької протоки 8 червня під час патрулювання зазнав аварії американський бойовий гелікоптер AH-64 Apache. Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп звинуватив Іран у причетності до інциденту та пообіцяв рішучу відповідь.
Про втрату вертольота офіційно повідомило Центральне командування Збройних сил США, про що пише The New York Times. Спочатку залишалося невідомим, чи вертоліт було збито силами Ірану, чи аварія відбулася внаслідок технічної несправності або з інших причин. У Центральному командуванні армії США заявили, що інцидент перебуває на стадії розслідування.
Зранку 9 червня Трамп підтвердив факт аварії та поінформував про успішну евакуацію екіпажу гелікоптера. Пізніше він у власному акаунті в Truth Social заявив, що Іран несе відповідальність за збиття американського вертольота над Ормузькою протокою. За його словами, на борту перебувало двоє пілотів, які залишилися живими. Водночас президент наголосив, що США будуть змушені дати адекватну відповідь на цей напад.
Американська армія використовувала бойові гелікоптери Apache, безпілотні літальні апарати MQ-9 Reaper, а також багатоцільові винищувачі F/A-18 та F-35 для протидії спробам Ірану заблокувати Ормузьку протоку. За останній час Іран збив майже 30 дронів Reaper, а кілька американських винищувачів були втрачені в результаті бойових дій з 28 лютого. Втім, до цього моменту Сполучені Штати жодного разу не втрачали свої бойові гелікоптери AH-64 Apache.
### Військовий конфлікт на Близькому Сході та переговорний процес між Іраном і США
Зранку 28 лютого почалася масштабна операція, під час якої США та Ізраїль завдали ударів по позиціях Ірану. Внаслідок цих атаок загинув верховний лідер Ірану, аятола Алі Хаменеї, а також більшість військового керівництва країни – близько 40 ключових високопосадовців.
У відповідь на удар США та Ізраїлю Іран почав обстрілювати арабські держави, де розміщені американські військові бази, а також територію Ізраїлю. Війна призвела до зупинки руху танкерів Ормузькою протокою – вузьким морським коридором між Іраном та Оманом, що з’єднує Перську затоку з Індійським океаном. Через цей маршрут проходить приблизно п’ята частина світового експорту нафти – кілька десятків мільйонів барелів щодня.
У ході розвитку подій сторони домовилися про режим припинення вогню на два тижні, починаючи з 8 квітня. Однак 13 квітня Сполучені Штати розпочали морську блокаду іранських портів із вимогою повного розблокування Ормузької протоки для проходу всіх торговельних суден. Вже 17 квітня Ліван та Ізраїль уклали угоду про припинення вогню, після чого Іран тимчасово розблокував Ормузьку протоку. Проте вже наступного, 18 квітня, офіційний Тегеран оголосив про відновлення блокади через американську морську блокаду і в той же день обстріляв кілька суден, які намагалися пройти цим стратегічним морським маршрутом.
Протягом останніх тижнів між США та Іраном відбувалися періодичні обміни ударами, однак жодна із залучених сторін офіційно не підтверджувала порушення режиму припинення вогню, що продовжує залишатися чинним. Зокрема, 3 червня іранські безпілотники завдали удару по аеропорту в Кувейті, внаслідок чого загинула одна людина і тимчасово було призупинено комерційні авіарейси. Іран зауважував, що їхні удари були спрямовані проти американської військової бази в Кувейті.
У ніч з 7 на 8 червня Іран вперше з квітня здійснив ракетний удар балістичними ракетами по Ізраїлю у відповідь на ізраїльську атаку по ліванському Бейруту. Тегеран пояснив ці дії реакцією на удар Ізраїлю по проіранській ліванській організації «Хезболла».
