Довга морська одіссея: як американські моряки відпочивали в Паттайї після 286 днів на бойовому кораблі
Паттайя — оаза для американських військових
Після майже 10 місяців на морі, військовослужбовці з авіаносця Abraham Lincoln нарешті дісталися берегів Паттайї, Таїланд. Цей курорт давно звик приймати американських моряків: містечко свого часу виросло з місця для відпочинку військових під час війни у В’єтнамі. Протягом п’яти днів місто наповнилося прибулими з корабля – близько 5 тисяч осіб, для яких відкрили свої двері спортзали, ресторани, магазини і, звісно, нічні клуби.
Моменти відпочинку після випробувань на морі
Коли ти довго на кораблі без звичних зупинок, кожна дрібниця стає цінною. Моряки насолоджувались:
- Бургерами Double Super Cheeseburgers у Burger King;
- Покупками футболок із зображенням Леброна Джеймса;
- Соковитими кокосами на пляжі, повернувшись спиною до хвиль;
- Танцями з молодими жінками у нічних клубах під потужну музику.
Для багатьох це був не просто відпочинок, а відновлення після виснажливих місяців без звичних ліберті-портів і турбот.
Важкі випробування під час тривалої служби
Попри заборону спілкування із журналістами, кілька моряків розповіли анонімно про реалії служби. Вони говорили про брак матеріальних ресурсів і падіння морального духу серед екіпажу. Найгострішими проблемами стали:
- затори в санвузлах;
- несанкціоновані спроби суїциду (які офіційно поки не підтвердили);
- монотонне харчування із надмірною кількістю вуглеводів;
- невизначеність щодо тривалості чергової ротації.
Деякі моряки відчували, ніби їх життя перетворилось на нескінченний марафон без надії на відпочинок, що особливо виснажувало психіку.
Реакція місцевих і підтримка екіпажу
Місцеві жителі Паттайї проявили щиру повагу та розуміння для американських військових, які вперше за довгий час ступили на берег. Міський голова особисто вітали героїв, а підприємці пропонували знижки у різних закладах, зокрема:
- магазинах прикрас;
- розважальних клубах із спеціальними пропозиціями для військовослужбовців;
- ресторанах і спа-салонах.
У барі Tahitian Queen, що існує з 1978 року, один із його власників, ветеран американської армії, зізнався, що не може стримати сліз, згадуючи великі жертви екіпажу.
Яскраві й неоднозначні враження Паттайї
Паттайя продовжує залишатися центром контрастів, де місцева атмосфера поєднує відверті розваги з сімейним туризмом. Нічне життя з гучними клубами, шоу з пінг-понговими кульками та численними гостями з усього світу часто підкріплюється такими фактами:
- незважаючи на заборону, проституція розквітає і регулярні рейди поліції безуспішні;
- традиційно серед працівниць і працівників червоних ліхтарів можна зустріти жінок із різних країн, зокрема Таїланду, Росії, Китаю, М’янми;
- поряд із цим з’являється дедалі більше культурних та сімейних туристичних пропозицій.
Гендерна активістка Чанан Йодхонг відзначає, що Паттайя вже не лише «місто сексу», а й медикаментозний та культурний центр.
Відверті історії і прагнення тиші
Для багатьох моряків, попри всі соціальні заходи, найголовнішим став спокій і тиша після гучності та хаосу корабельного життя. Хтось обрав вечерю у готелі Hilton, хтось занурився в процедури для ніг, а інший із екіпажу навіть планував провести ніч, дивлячись спортивні трансляції й насолоджуючись самотою.
Обличчя моряків часом червоніли від святкувань на Walking Street — славнозвісній вулиці Паттайї. Але не всі занурилися у цей світ: дехто просто хотів відпочити у більш спокійному оточенні.
Погляд з іншого боку — очима жителів і волонтерів
Серед добровольців, що патрулювали місцеві вулиці, був і Хуман Песешк — іранець, що живе у Паттайї вже десять років. Він зі сміхом визнавав іронію ситуації: патрулювати вулиці, зустрічаючи військових, які нещодавно були у війні проти Ірану. Але йому подобається свобода, яку забезпечує це місто — своєрідний вільний порт, де «майже будь-що можливо».
“Ніхто не хоче воювати у війні, розпочатій нашими лідерами, — казав він. — Тут ми всі, як брати.”
