Українська ІТ-індустрія: серйозний виклик кадрового відтоку та його наслідки
Український ІТ-сектор наразі зіштовхується з масштабним відходом фахівців, що суттєво впливає не лише на економіку країни, а й на податкові надходження, валютний баланс та обороноздатність. Такий висновок містить детальний порівняльний аналіз юрисдикцій для ІТ-компаній, створений Diia.City Union у співпраці з юридичною фірмою Juscutum.
Розмах проблеми
Близько 120 тисяч українських ІТ-фахівців вже займаються роботою з-за кордону. При цьому лише приблизно 62–64 тисячі продовжують співпрацювати з українськими компаніями дистанційно, тоді як решта фактично вийшла з національної економіки. П’ята частина всіх працівників галузі зараз знаходяться поза межами України, а близько 6% компаній серйозно розглядають варіант повного закриття офісів у країні.
Після повномасштабного вторгнення Росії цей тренд набув ще більшого поштовху: 66% ІТ-підприємств повністю або частково перемістили свою діяльність, а 25% підприємств релокувалися за межі країни повністю. Польща стала безумовним лідером серед нових юрисдикцій, прийнявши 59% стартапів, які змінили реєстрацію.
Причини вибору Польщі
Варшава активно приваблює українські ІТ-компанії та спеціалістів. Програма Poland Business Harbour створена для спрощення отримання віз і забезпечує привабливі податкові умови:
- корпоративний податок для малого бізнесу всього 9%;
- фактичне оподаткування розподіленого прибутку – 18–21%;
- податок на доходи фізичних осіб у межах 6–10% для працівників із середнім доходом;
Крім цього, у Польщі діють програми підтримки R&D relief до 200% витрат, режим IP Box із ставкою 5% на доходи від інтелектуальної власності та інвестиційна зона, яка допомагає з поверненням до 70% вкладень.
Ще жорсткішу конкуренцію Україні складають Об’єднані Арабські Емірати: тут відсутній прибутковий податок для фізичних осіб, корпоративний податок становить 0–9%, а соціальні внески для іноземних працівників не нараховуються.
Фінансові втрати для України
Відтік кадрів уже відображається на показниках економіки. Експорт ІТ-послуг за рік знизився з 7,3 мільярда доларів у 2022 році до 6,7 мільярда у 2023, а за прогнозами в 2024 році він сягне лише 6,45 мільярда. За два роки повномасштабної війни галузь втратила приблизно 12% від потенційної експортної виручки. Національний банк України підрахував, що держава може недоотримувати до 20% ІТ-експорту через передачу компаніями зарплат на іноземні рахунки і використання іноземної юридичної бази.
Втрати позначаються не лише на державному бюджеті. Кожна гривня доданої вартості у сфері ІТ створює до 2,2 гривні в суміжних галузях завдяки мультиплікативному ефекту споживання й замовлень. Тож відтік компаній і спеціалістів має далекосяжний негативний вплив практично на всю економічну систему країни.
Потенційні ризики на перспективу
Найбільша загроза полягає не лише в самому факті від’їзду, а в закріпленні українських фахівців і компаній у нових юрисдикціях як постійних платників податків. У такому випадку держава втратить значну податкову базу — обсяги зборів ПДФО, ЄСВ і військового збору істотно скоротяться. Одночасно з цим економіка позбавиться важливих компетенцій у таких критичних сферах, як кібербезпека, оборонні технології й цифрове управління.
Для збереження ІТ-бізнесу та талантів в Україні створювався особливий режим Дія.City, який дає 25-річні гарантії стабільності та конкурентних умов. Порушення або послаблення цих гарантій ризикує викликати хвилю відтоку, повернення з якої буде набагато важче.
Проаналізовані юрисдикції та методологія дослідження
Дослідження виконане Diia.City Union — об’єднанням понад 320 резидентів Дія.City, серед яких представлені як великі корпоративні, так і стартап-компанії. Аналіз підготовлено у співпраці з юридичною фірмою Juscutum і охоплює п’ять ключових юрисдикцій: Польщу, Естонію, Кіпр, ОАЕ та Індію, порівняно з українським режимом Дія.City.
Для побудови аналітики використовувалися офіційні дані Асоціації IT Ukraine, Національного банку України, Міністерства цифрової трансформації України, а також міжнародні звіти таких аудиторських і консультаційних компаній, як KPMG, EY і Eurostat. Усі показники актуальні до кінця 2024 — початку 2025 року.
