Чи дійсно ШІ нейтральний? Особиста історія зіткнення з прихованим політичним упередженням
Штучний інтелект (ШІ) давно обговорюється як нейтральний інструмент, призначений допомагати в різних сферах життя. Проте багато хто заявляє про помітний лівий ухил у платформах на кшталт ChatGPT від OpenAI, хоча розробники наполягають на їхній об’єктивності та надійності.
Як я почав використовувати ШІ у науці
Я – аспірант, що вивчає психологію пропаганди, тож зазвичай обираю, куди подавати свої наукові статті, ґрунтуючись на вмісті, стилі та аудиторії журналів. Щоб полегшити собі роботу, звернувся до ШІ для поради з публікаціями – особливо у випадках з науковими дослідженнями, це виявилося корисним і позбавило мене багатьох переживань.
Неочікуваний досвід із творчим текстом
Коли я вирішив написати статтю про політично мотивовану наукову недоброчесність, попросив ChatGPT підказати, де краще її опублікувати. Я розраховував, що ШІ запропонує видання з правим нахилом, адже текст критикував вплив прогресивних науковців на поляризацію думок у виданні Nature.
Натомість, рекомендації були дещо незвичайні:
- Видання з загалом лінгвістично відкритим контентом, але лівим політичним нахилом;
- Деякі альтернативи, такі як Spectator і Quillette, які були більш різносторонні;
- Переважно ж – ліві медіа, серед яких – неочікувано сильні представники провідних видань.
Попередження про «кар’єрні ризики»
Особливо я був здивований, коли ШІ сказав, що хоча моя стаття підходить для консервативного видання The New York Post, публікація там стане для мене «кар’єрним ударом». Ось деталі цієї поради:
- Звернення до консервативної аудиторії може допомогти створити популярний матеріал, але водночас;
- Розміщення в такому виданні зменшує довіру у середовищі науковців та глядачів із поміркованими або лівими поглядами;
- Стаття буде віднесена до політично забарвленої думки, що призведе до обмежень у майбутніх публікаціях.
ШІ підкреслив важливість цієї поради, якщо мета – зберегти довіру в академічних колах і мати вплив на широкий спектр ідеологій.
Запропоновані альтернативи
Замість The New York Post ШІ порадив звернутися до лівіших видань, наприклад:
- The Atlantic;
- The New York Times;
- Менш очевидні – Free Press, UnHerd, City Journal.
Ці ресурси, за словами ШІ, краще збережуть мою довгострокову гнучкість і репутацію.
Чому це насторожує?
За даними AllSides, The New York Post вважається лише “нахиленим вправо”, а не відверто консервативним виданням, і навіть у такому випадку відкрито попереджати про можливі збитки в кар’єрі через політичні бар’єри виглядає тривожно.
Додатково, ШІ радить і інші видання, які очікувано мають лівий ухил – The Washington Post, Economist, Vox та Slate, що дещо суперечить заявленій безсторонності.
Проблема політичної ерозії в академії
У сучасній академічній психології домінують фахівці, які підтримують ліві ідеї – приблизно 94% викладачів у США зареєстровані як демократи. Це також відбивається у неприязних настроях до консерваторів у науковому середовищі. Багато науковців уникають співпраці з консервативними колегами, що викликає потребу приховувати власні політичні погляди.
Якщо ШІ пропонує схожі рекомендації багатьом дослідникам, це означає, що безліч голосів можуть залишитися непочутими.
Подвійні стандарти в публікаціях
Водночас мої наукові керівники без проблем публікуються в провідних лівих виданнях, і їхня об’єктивність не піддається сумнівам. Але коли я намагаюсь висвітлити політичні упередження, ШІ нестримно нав’язує власне бачення, знецінюючи консервативні медіа.
Автор статті – аспірантка Кембриджського університету Малія Маркс, дослідниця авторитаризму та пропаганди.