Рік тому капітан та командир роти радіоелектронної боротьби (РЕБ) 56-ї окремої мотопіхотної бригади Ігор Шутий відзначав важливу тенденцію: засоби радіоелектронної боротьби на фронті швидко втрачають свої позиції, через що українському війську необхідна негайна та оперативна адаптація до нових умов. Впродовж року він зробив ґрунтовний аналіз того, які прогнози справдилися, а які — ні, а також окреслив актуальні тенденції і виклики технологічної війни.
—
### Оптоволоконні технології, «ждуни» та відсутність окопного РЕБ
– За словами Ігоря Шутого, оптоволокно все частіше використовується, а безпілотні літальні апарати (БпЛА) літають на все більші дистанції. Втім, для середніх відстаней понад 10 км оптоволоконні комплекти поки що не є основною ударною платформою. Основною причиною цього є недостатні виробничі потужності в Росії для задоволення величезних щоденних потреб фронту.
– Водночас у ворога вже налагоджене масове виробництво радіокерованих дронів FPV — хоч і технічно простих і застарілих, але ефективних для регулярних атак, які дратують передній край та тил, відволікаючи сили РЕБ і створюючи труднощі у логістиці.
– Важливим фактором стало відключення сервісу Starlink у росіян, що знизило загрозу керованих через цю мережу ударних БпЛА, таких як «Молнії».
– Значною проблемою стало поширення так званих «ждунів» — ударних БпЛА, що ховаються в засідці, очікуючи на появу ворожої техніки чи особового складу. Ці дрони масово застосовуються вздовж польових доріг, на перехрестях та на дахах будинків. Вони здатні працювати в режимі очікування до доби, оскільки їхні батареї повільно розряджаються без роботи двигунів.
– Спостерігається постійне збільшення дальності ураження — так званої «кілзони». Завдяки цьому спалені машини навіть на відстані 15–20 км від лінії фронту стали звичайним явищем.
– Через це ускладнюється логістика. За словами Шутого, для безпечного проходження маршруту тепер обов’язково потрібно перевіряти його на наявність «ждунів» за допомогою квадрокоптерів, що стало своєрідним правилом хорошого тону. Логістичні виїзди тепер нагадують спеціальні операції, а більшість втрат серед непіхотних підрозділів припадає саме на виїзд з позицій та повернення.
– У таких умовах на допомогу приходять наземні роботизовані комплекси (НРК), які з екзотичних технологій перетворилися на основний засіб логістики до позицій. Для місць, куди вони не можуть доїхати, використовують безпілотні платформи «Вампір». Управління НРК здебільшого здійснюється через Starlink. Крім логістики, також застосовують евакуаційні та саперні роботизовані платформи. Бойові роботи, попри регулярні презентації і ефектні покази, використовуються обмежено.
– Змінилися і вимоги до стрілецької зброї. Автомат залишається актуальним інструментом лише на передньому краї, а далі його дедалі частіше витісняє дробовик, який ефективний проти «ждунів» і FPV під час польоту.
– Ворог намагається уникнути впливу засобів РЕБ, переходячи на нові «екзотичні» радіочастоти для керування БпЛА обох типів — літакових і мультироторних. Проте кількість таких «екзотичних» комплектів обмежена, тож масово продовжують застосовувати навіть застарілі моделі, наприклад «Sudny den».
– Існують також безпілотники з штучним інтелектом для наведення, які застосовуються в бойових операціях на відстанях 20–30 км поки що епізодично, більше як експерименти.
– Найсуттєвіший наслідок усіх цих змін — фактичне зникнення окопного РЕБ. Цей тип боротьби вважається занадто складним через потребу постійного обслуговування техніки, заміни батарей і мобілізації персоналу.
– Велика частина засобів РЕБ відтісняється в тил через збільшену зону ураження і ускладнення логістики, при цьому генератори для потужної апаратури відзначаються надмірним споживанням пального.
– В таких умовах автомобільний РЕБ і так звані «мангали» доповнюють один одного. Основна ставка робиться на мангали, які стають дедалі більш складними і монструозними, оснащеними сталевими «їжачками» та гумовими «фартухами» для захисту від «ждунів» на дорозі.
– Щодо технічного оснащення, Mavic 4 Pro та Matrice 4T вважаються значним покращенням у порівнянні з Mavic 3/3Т, але революції вони не справили. Пілоти іноді спостерігають, що заглушені дрони автоматично повертаються до стартової точки.
– Основна зміна за минулий рік полягає в тому, що засоби РЕБ майже не борються з дроном: окопної апаратури немає, а великі системи не досягають до польотних зон БпЛА. При цьому заряд батареї обмежує дальність польоту новітніх моделей. Основна тактика боротьби з «мавіками» — виявлення та знищення позицій пілотів БпЛА.
—
### Підземна війна, занепад мінометів та дрони-перехоплювачі в повітрі
– Встановлення панування дронів в повітрі на десятки кілометрів від лінії фронту остаточно закріпило перехід до підземної війни.
– За словами капітана, піхотинці, пілоти дронів, артилеристи, фахівці РЕБ та оператори протиповітряної оборони (ППО) нині проводять час у ретельно замаскованих укриттях, норах і бліндажах, мінімізуючи перебування на відкритій поверхні.
– Піхота на передньому краї частіше отримує завдання лише спостерігати та передавати інформацію про переміщення ворога, уникаючи ближнього бою. Штурми тепер переросли у знищення підземних укриттів та підвалів переважно за допомогою дронів, а після цього в них заходить власна піхота для зачистки і зайняття території.
– Переміщення піхоти відбуваються малими групами, максимально тихо і приховано, за сприятливих погодних умов.
– Зникли чітко контрольовані піхотні позиції, які можна було спостерігати, натомість залишилися неконтрольовані райони з противником, що ховається в норах і схованках.
– Поява піхотної позиції зазвичай означає неминучу загибель цієї групи.
– Через складнощі зі зміною особового складу у позиційних боях піхотинці нерідко перебувають на передових рубежах місяцями, іноді до пів року.
– На цьому тлі міномети практично витіснені з поля бою. Калібр 120 мм іноді застосовують, а 82 мм — вже майже не використовуються.
– Натомість безпілотники-перехоплювачі стали надзвичайно актуальними. Якщо раніше їх основною ціллю були розвідувальні дрони, то зараз активно полюють і на ударні БпЛА типу «Молнія», «Італмас», «Шахед» та навіть оптоволоконні мультироторні платформи.
– Вночі кілька перехоплювачів одночасно створюють у повітрі дзижчання, схоже на гудіння великої зграї комарів. Вони працюють у тісній взаємодії з РЕБ: після заглушення ударного дрона його добиває перехоплювач.
– Антидронові сітки стали звичною частиною міського ландшафту, прифронтових вулиць та доріг. Хоч це потребує значних затрат і зусиль та не завжди дає повну гарантію ефективності, їх встановлення є необхідним.
– Є помітні стратегічні зміни. Збройні сили України почали проводити масові удари ударними БпЛА по скупченнях техніки, особового складу, пунктах управління, складах пального, мастильних матеріалів та боєприпасів на сотні кілометрів глибоко в тил ворога. Це те, що раніше проти України пробували застосувати росіяни з використанням «Гербер», «Шахедів» та «Італмасів».
—
Таким чином, за рік картина технологічної війни на фронті зазнала суттєвих змін: від усталеної радиоелектронної боротьби до нових тактик використання безпілотників, підземної війни та інтегрованих засобів розвідки й ураження.
