Протягом останніх десяти днів Україна та Росія фактично досягли паритету за кількістю застосованих безпілотних літальних апаратів (БПЛА) дальньої дії, однак ефективність цих ударів виявилася кардинально різною.
За інформацією військового та громадського діяча Ігоря Луценка, українські збройні сили здійснили запуск 2992 безпілотників, тоді як противник застосував по території України 2810 дронів. Незважаючи на приблизно рівні кількісні показники, наслідки для російської інфраструктури, зокрема енергетичного сектору, виявилися значно тяжчими.
Основні результати і ознаки впливу атак:
- Ударна міць українських дронів виявилася «нищівною» для Москви.
- В українському тилу за цей період було зафіксовано мінімальні втрати, обмежені лише пошкодженнями об’єктів спадщини ЮНЕСКО у Львові.
- Щодня українські безпілотники завдають масовані удари по європейській частині Російської Федерації.
Ця стратегія успішно паралізує російський експорт енергоносіїв. Після атак на термінали в Усть-Лузі та Приморську було припинено близько половини експорту російської нафти. Завантаження сировини в Усть-Лузі зупинено з 25 березня, а нафтові компанії вже попередили споживачів про можливі форс-мажорні обставини.
Міжнародні агентства підтверджують масштаб проблем, що постали перед бюджетом країни-агресора. Зокрема, Reuters повідомляє про зупинку приблизно 40% експортних потужностей російської нафти. Ситуація ускладнюється тим, що повторні удари унеможливлюють швидке відновлення інфраструктури, що спричиняє:
- падіння валютних надходжень;
- стрімке зростання витрат на логістику;
- збільшення страхових платежів.
Ігор Луценко підкреслює важливий геополітичний сигнал, який отримав міжнародний світ завдяки цим атакам: «Всьому світу, який нині шукає додаткові об’єми нафти, було подано зрозумілий меседж — не розраховуйте на російську сировину, Росія є ненадійним партнером».
Як зазначає військовий експерт, Російська Федерація наразі не має адекватної відповіді на українську активність. Він наголошує, що простої кількості дронів недостатньо для ефективних ударів. Ілюстрацією цього слугує атака 24 березня, коли РФ випустила 980 БПЛА, значна частина яких застосовувалася вдень, що значно полегшило їхнє знищення. Луценко припускає, що це може бути наслідком нераціонального виконання наказу «випустити тисячу».
Стосовно перспектив «дронової війни» експерт відмічає:
- Позиції Кремля виявилися слабшими, ніж передбачалося на початку використання бойових безпілотників «шахед» у 2022 році.
- Велика територія РФ, чисельні нафтопереробні заводи та негнучка система протиповітряної оборони створюють вразливість ключових регіонів агресора.
- На цей момент Україна виробляє кілька сотень далекобійних безпілотників щоденно, можливо перевищуючи обсяги виробництва РФ.
На завершення Ігор Луценко акцентує: «Тепер питання до росіян — на чий бік працює час у цій війні?»
Основні ключові слова: дрони, нафта, економіка Росії, повітряна війна, удари по РФ, удари по заводах РФ.
Ілюстративний матеріал:
Світлина бойового безпілотника FP-2 у польоті (рендеринг). Джерело: UNITED24 Media.
