Кібероперації проти критиків Китаю: як штучний інтелект став інструментом для дискредитації
Нещодавній звіт OpenAI викрив тривожні факти: користувач ChatGPT з прив’язками до китайських правоохоронних органів намагався використовувати чат-бот для запуску брудних кампаній, спрямованих проти прем’єр-міністра Японії та інших критикувачів Комуністичної партії Китаю (КПК). Ця спроба включала замовлення наклепницьких матеріалів і психологічний тиск.
Як саме відбувалися атаки
Перше, що варто знати, — користувач, якого згодом заблокували, намагався змусити модель допомогти з кампанією дискредитації Саней Такаічі, першої жінки на посаді прем’єр-міністра Японії. Вона голосно критично висловилася про порушення прав людини КПК у Внутрішній Монголії.
- Замовлялися негативні коментарі в соцмережах
- Планувалися фейкові скарги на Такаічі від ніби іноземних мешканців за допомогою підроблених електронок
- Використовувалися інші AI-моделі після відмови ChatGPT
Через це, окрім соціальних мереж, зловмисники діяли поетапно, створюючи широкий вплив у різних онлайн-спільнотах.
Кіберспеціальні операції — більше, ніж просто онлайн-тролінг
Як розповідає Бен Німмо, головний дослідник OpenAI із розслідувань, ці операції більше схожі на приховані впливові кампанії та транснаціональне переслідування, а не просто на інтернет-тролінг.
Їхні тактики виходять далеко за межі розповсюдження негативних постів і включають:
- Психологічний тиск на дисидентів та їхні сім’ї
- Злом їх трансляцій у реальному часі
- Фальшиве блокування акаунтів через масові скарги, посилені підробленими доказами
Наприклад, створювались фейкові некрологи і фотографії надгробків для дискредитації конкретних активістів.
Кампанія проти японських політиків і акцій у соцмережах
Незважаючи на відсутність широкого резонансу, зловмисник запускав хештеги типу #右翼共生者 (“праві симбіонти”) в соціальних мережах X (колишній Twitter), японській спільноті Pixiv та на блогових платформах.
Ці спроби мали мінімальну увагу з боку аудиторії — відеозаписи на YouTube збирали поодинокі перегляди, а пости на Pixiv практично не викликали залучення. Найбільше переглядів — 108 — набрав один мем у спільноті Pixiv.
Прозора сітка переслідувань: масштаб і методи
Відомо, що одна з кампаній включала численні фейкові звинувачення проти трьох дисидентів у сексуальних скандалах. Ці сфальшовані історії поширювалися одночасно на низці платформ, таких як Reddit, Tumblr, YouTube, Behance і навіть низка блогів.
Менш відомі, але не менш шкідливі тактики включали:
- Вимагання підтримки у відомих японських інфлюенсерів
- Запуск масових скарг на акаунти активістів, що часто призводило до тимчасових обмежень
- Диверсійне створення десятків фальшивих профілів із фото та даними критиків КПК
У результаті онлайн-активність дисидентів суттєво страждала, а широкі маніпуляції створювали враження масштабної кампанії тиску.
Інтернаціональний вимір і виклики
Ці операції показують, що сучасна транснаціональна репресія зосереджена не тільки в цифровому просторі. Китайські спецслужби застосовують різноманітні інструменти, щоб приглушити будь-який опір, де б він не виникав.
Дослідники пов’язують подібні активності з колишніми операціями під кодовою назвою “Spamouflage”, які також вважались пов’язаними з китайськими правоохоронцями.
Хоча точність деяких деталей наразі важко підтвердити повністю, статистика і витоки свідчать про систематичність і ретельність цих кібервпливів.
Отже, ми бачимо перед собою комплексні впливові кампанії, які виходять далеко за межі звичного розуміння кіберзлочинності — це справжній гібридний тиск, що поєднує технології, інформаційну війну й психологічне насильство.
