Україна наразі володіє найкращою з грудня 2022 року можливістю перехопити стратегічну ініціативу у війні проти Російської Федерації. Проте Сполучені Штати та країни Європейського Союзу ризикують упустити цей важливий шанс через спроби Кремля нав’язати Заходу пасивну позицію та зірвати темп проведення українських операцій. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ІВВ), оприлюдненому у вівторок.
Аналітики інституту підкреслюють, що Кремль, на відміну від США та інших партнерів України, добре усвідомлює критичну вразливість Росії щодо ініціативи, швидкості дій та тривалого тиску. Кремлівське керівництво пильно стежить за тим, як Україна та її союзники утримують стратегічну ініціативу, і готове стримувати та зривати їхні зусилля будь-якою ціною.
За оцінками ІВВ, Збройні сили України повернули собі оперативну ініціативу на більшості ключових напрямків, оскаржуючи стратегічне лідерство Росії з кінця 2025 року. У 2026 році українські війська зуміли уповільнити наступ російських підрозділів до швидкості пішої ходи – менше ніж один квадратний кілометр на добу. Завдяки низці контрнаступів було звільнено принаймні 1,046 тисячі квадратних кілометрів території, внаслідок чого чистий територіальний приріст армії РФ з початку 2026 року становив всього близько 100 квадратних кілометрів.
Експерти зазначають, що літній наступ Росії зазнав поразки, і передбачають, що осіння кампанія, швидше за все, матиме подібний результат. Володимир Путін досі не досяг жодної із оголошених цілей у війні й залишається далеко від захоплення решти територій Донецької області. Успіхи України на фронті 2026 року спричинені трансформацією армії, розширенням виробництва оборонної продукції, розвитком можливостей для далекобійних ударів, а також активною роботою над власною балістичною програмою. Ці досягнення створюють додатковий тиск на російський оборонно-промисловий комплекс (ОПК).
Окремо в ІВВ наголошують на ефективності ударів по території Росії та діях західних санкцій, які вивели з ладу понад 30% нафтопереробних потужностей Росії, спровокувавши дефіцит пального. Через це Москва була змушена закуповувати вже перероблене паливо в Індії, що збільшило витрати держави. На фоні падіння доходів від експорту енергоресурсів Міністерство фінансів РФ оголосило про намір до 6 листопада 2026 року істотно збільшити закупівлю іноземної валюти та золота. Саме з метою нейтралізації цього тиску Кремль проводить когнітивні операції, зокрема пропонує постачати незначні обсяги дизельного пального на світові ринки в обмін на послаблення санкцій.
У той же час, за інформацією аналітиків, стратегічна кампанія бомбардувань України у 2026 році з використанням балістичних ракет та реактивних дронів має на меті зупинити українські здобутки та завдати максимального терору цивільному населенню. Кремль прагне зробити великі українські міста непридатними для життя через безперервні атаки на поштові хаби та мости, що покликано сіяти недовіру до влади, ізолювати країну від європейської логістики і змусити ЗСУ вибирати між захистом тилу та підтримкою фронтових підрозділів. Одночасно Росія нарощує гібридні напади на країни НАТО – вторгнення дронів та ракет, диверсії, підпали й убивства, щоб нейтралізувати Північноатлантичний альянс і створити для європейської оборонної промисловості хибний вибір між допомогою Україні та власною безпекою.
Інститут вивчення війни наголошує на необхідності уникнення затяжного та масштабнішого конфлікту і закликає міжнародних партнерів України винести уроки з осінньої кампанії 2022 року. Тоді ядерний шантаж Кремля під час контрнаступів у Харківській та Херсонській областях призупинив надходження західної зброї до України.
Експерти рекомендують союзникам діяти наперед у чотирьох ключових напрямах:
1. Терміново розширити можливості протидії російським реактивним дронам.
2. Посилити санкційний тиск на енергетичний сектор Росії з одночасною підтримкою українських далекобійних ударних операцій.
3. Розробити ефективні механізми стримування гібридних атак РФ на території європейських країн.
4. Змінити підхід до фінансування, щоб кредит Європейського Союзу для України не базувався на поступовому дозуванні допомоги, а забезпечував українське командування ресурсами для планування послідовних операцій на весь наступний рік.
Джерело інформації: https://understandingwar.org/research/cognitive-warfare/eyes-on-the-target-seizing-the-strategic-initiative-against-russia/
