Угорський уряд заявляє, що виснажена війною Україна готова на будь-які кроки, щоб завадити прем’єр-міністру Віктору Орбану та його партії «Фідес» здобути перемогу на майбутніх парламентських виборах, запланованих на 12 квітня. За словами угорських міністрів, які не надали жодних підтверджень, буцімто готуються фізичні напади на самого Орбана та членів його родини, а також можливі диверсії чи атаки на ключові енергетичні об’єкти держави.
У відповідь у Києві пролунали зустрічні звинувачення. Українська влада переконана, що угорський уряд розгортає свідому кампанію ненависті проти України з метою залякати власних громадян і спонукати їх знову проголосувати за «Фідес», партію, що вже багато років утримує владу та прагне зберегти свої позиції.
У цій політичній тривожній історії фігурує також третій ключовий учасник — Російська Федерація.
Тінь Москви над передвиборчою кампанією
Середа ознаменувалася повідомленнями газети Financial Times про те, що медіа-консалтингова компанія Social Design Agency, нібито пов’язана з Кремлем, розробляє масштабну кампанію дезінформації в Угорщині.
Ця кампанія має на меті:
- Посилити позиції прем’єр-міністра Віктора Орбана;
- Одночасно дискредитувати опозиційну партію «Тиса» та її лідера Петра Мадяра.
До парламентських виборів в Угорщині залишилося всього 30 днів. Деякі аналітики припускають, що роздмухування антиукраїнської істерії може свідчити про те, що Орбан починає нервувати через можливий провал.
Останнє опитування показує значне відставання «Фідес» від суперників:
- «Фідес» — 39% підтримки;
- «Тиса» — 50%.
Натомість інші політологи вважають, що угорський прем’єр добре обізнаний зі своєю виборчою базою. За умови переконання громадян, що країна перебуває під смертельною загрозою, він може досягти феноменального результату — п’ятої поспіль перемоги на виборах.
На передвиборчих плакатах «Фідес» вказано: «Ваш надійний вибір – „Фідес“. Зеленський і Мадяр — загроза».
Нафтопровід «Дружба»: взаємозв’язок нафти та політики
У центрі конфлікту опинився нафтопровід «Дружба», від якого залежить постачання нафти до Угорщини та контрольованих Угорщиною словацьких нафтопереробних заводів. З 27 січня поставки нафти припинилися, коли російський безпілотний літак атакував нафтопереробний вузол у Бродах на заході України, спричинивши масштабну пожежу. Пожежа спричинила затягнення міста димом майже на два дні: школи були закриті, а мешканцям рекомендовано залишатися в приміщеннях.
Особливості ситуації:
- З того часу до Угорщини не надходить дешева нафта.
- Орбан минулого тижня представив супутникові знімки, що, за його словами, свідчать про цілісність трубопроводу.
- Прем’єр та його міністри стверджують, що Україна навмисно затягує ремонт, аби ускладнити його переобрання, спричиняючи дефіцит пального в країні.
Втім, експерти наголошують, що ситуація є значно складнішою.
Аналітик з безпеки Андраш Рац з Німецької ради з міжнародних відносин повідомив BBC:
- Коли 27 січня сталася атака, було пошкоджено резервуар на нафтобазі у Бродах, де зберігалося 75 мільйонів літрів сирої нафти.
- Для уникнення екологічної катастрофи сировину терміново довелося перекачати безпосередньо в трубопровід, використавши його як тимчасове сховище.
- Саме наявність нафти в середині труби та інші пошкодження внаслідок першої й наступних атак Росії утруднюють відновлення руху палива.
Українська сторона оцінює тривалість ремонту приблизно в шість тижнів. Джерела BBC у владних структурах України підтверджують цю інформацію, відзначаючи значні пошкодження критичного обладнання на 27 січня.
Кампанія залякувань
Антиукраїнська кампанія в Угорщині розгортається на декількох рівнях одночасно. По всій країні з’явилися масштабні білборди і світлові рекламні панелі:
- Дехто з них зображує президента України Володимира Зеленського у вигляді прохача коштів у керівників ЄС.
- Інші плакати демонструють Зеленського поруч із лідером опозиції Петером Мадяром.
- Партія «Тиса» звинувачується в намаганнях втягнути Угорщину у війну в Україні, приєднавшись до того, що влада називає «провоєнним лобі в Брюсселі».
Сам Мадяр категорично відкидає ці звинувачення, наголошуючи: «Ми — справжня партія миру», що він регулярно повторює на численних мітингах по країні.
Орбан та його міністри активно відвідують регіони, виступаючи на зустрічах партійців «Фідес». Вони позиціонують ці заходи як «антивоєнні зібрання».
Найбільш резонансний агітаційний відеоролик
Особливої уваги набула виборча реклама, створена за допомогою штучного інтелекту на замовлення «Фідес». У ролику:
- Маленька дівчинка запитує у заплаканої матері, коли повернеться її батько.
- Наступний кадр раптово змінює настрій — батько стоїть із зав’язаними очима перед розстрільною командою.
Ідея відео досить прямолінійна: саме таку долю, мовляв, можуть спіткати угорців, якщо вони підтримають «Тису» на виборах.
Незважаючи на численні скарги глядачів, Facebook відмовився видаляти цей ролик, аргументуючи тим, що реклама не порушує політики платформи ні з політичного погляду, ні з огляду на демонстрацію насильства.
Мітинг біля українського посольства після затримання українських інкасаторів у Будапешті 6 березня. Мадяра зображують як ляльку Зеленського.
Військові на сторожі енергетичних об’єктів
Ще одним нетиповим для мирного часу кроком стало залучення угорської армії до патрулювання важливих енергетичних інфраструктур. Прихильники уряду обґрунтовують це необхідністю заспокоїти населення країни, тоді як опозиційна політична сила «Тиса» вважає справжньою метою — посилення атмосфери тривожності.
У східному місті Дебрецен міністр оборони Кристоф Салай-Бобровницький попередив про можливість «гібридних атак», включно з диверсіями.
Проправительські ЗМІ активно поширюють ці заяви, слугуючи інформаційним відлунням офіційної позиції уряду.
Журналіст незалежного порталу Debreciner Тамаш Полгар Тот повідомив BBC, що редакція отримує багато запитань від читачів, які цікавляться:
- Якщо загроза нападів є реальною, чому уряд не розкриває розташування бомбосховищ?
Пізніше мер Дебрецена Ласло Папп із «Фідес» зазначив, що це питання зараз розглядається владою міста.
Кредити, вето та гострі заяви
21 лютого Віктор Орбан наклав вето на надання Україні кредиту від Європейського Союзу, доки не будуть відновлені постачання нафти трубопроводом «Дружба». Внаслідок цього Києву довелося звернутися до Міжнародного валютного фонду за позикою у 1,5 млрд євро, аби пройти період до вирішення транспортного конфлікту.
4 березня президент України Володимир Зеленський зробив заяву, яка додатково загострила відносини, зазначивши:
«Сподіваємося, що одна особа в Євросоюзі не стане на заваді 90 млрд євро, або першому траншу з цієї суми, і наші українські воїни отримають зброю. Інакше – надамо адресу цієї особи нашим Збройним силам, нехай хлопці зв’яжуться з ним і спілкуються своєю мовою».
Ім’я Орбана президент не назвав, але в Будапешті це сприйняли як прозору ремарку. Сам прем’єр-міністр Угорщини відреагував стримано, але ясно висловив своє невдоволення.
6 березня в ефірі державного радіо Орбан заявив:
«Вони хочуть позбутися нас — спершу намагаються вчиняти словом. Якщо воно не допомагає, переходять до загроз і шантажу».
Орбан демонструє супутниковий знімок, що ніби доводить цілісність трубопроводу.
Скандал навколо українського банку
Напередодні цього конфлікту стався ще один інцидент, що додав напруження в угорсько-українські відносини. На території Угорщини у момент перетину кордону були затримані два інкасаторські автомобілі «Ощадбанку». У операції брали участь бійці антитерористичного підрозділу TEK.
Незалежний щотижневик HVG виніс цей інцидент на обкладинку, ілюструючи його зображенням спецпідрозділу як «особистої армії Віктора Орбана», що перевозить золоті злитки на фоні символіки партії «Тиса».
Проурядові медіа відповіли, що один із юристів компанії, що представляє інтереси українського банку з метою повернення грошей і автомобілів, є активним прихильником «Тиси».
У понеділок уряд видав розпорядження, доручивши прокурорам з’ясувати, чи могли «угорські злочинні, терористичні або політичні організації отримати вигоду від перевезених активів».
Фактично автобуси перевозили цінності до України, оскільки авіаційні перевезення під час війни є неможливими. Українська сторона позиціонує цю операцію як звичайну та мирну. Цікаво, що Угорщина відпустила сімох затриманих, однак цінності залишила у себе та заявила, що віддасть їх лише після відновлення роботи трубопроводу «Дружба».
«Місія зі встановлення фактів»
У середу кілька учасників так званої «місії зі встановлення фактів», сформованої угорським урядом, вирушили автотранспортом в Україну.
Метою поїздки є:
- Оцінка стану трубопроводу «Дружба» на місці;
- Створення передумов для відновлення його функціонування.
Заступник міністра енергетики Угорщини Габор Цепек у Facebook заявив:
«Наша задача — оцінити стан трубопроводу та створити умови для відновлення його роботи».
У Києві цю ініціативу зустріли скептично. Міністерство закордонних справ України повідомило, що дана група не має офіційного статусу та не проводить формальних зустрічей.
У заяві МЗС йдеться:
«У цієї групи немає офіційного мандата та запланованих зустрічей, тому називати її делегацією є некоректним».
Угорщина ж стверджує, що запросила офіційний статус групи за день до візиту. У відповідь МЗС України повідомило, що отримало звернення, але час поїздки вважає невдалим та радить погоджувати інші дати для візиту.
