Громадська організація CAT-UA дослідила новини та емоції, пов’язані з війною, які переважали в українських соціальних мережах у період із 4 по 10 квітня 2026 року. Індекс настроїв соцмереж підвищився до мінус 13, тоді як у попередньому періоді становив мінус 25. Конкретно, хороші новини становили 28%, погані — 41%, неоднозначні — 31%.
Українські ресурси активно коментували трагічні обстріли міст, розташованих поблизу фронту (Нікополь, Херсон, Харків), одночасно відзначаючи низку успішних ударів по ворожих тилах, а також висловлювали невдоволення проханнями не атакувати ці тилові структури (як повідомив К. Буданов). Значну увагу також було приділено очікуванням щодо Великодня.
Найбільш помітні новини можна розділити на три групи:
-
Позитивні:
- Підготовка до Великодня
- Втілення планів підвищення стійкості й фінансових доплат енергетикам
- Проведення Конгресу місцевих влад
- Серійні удари по тилу ворога, зокрема по нафтопереробній станції «Кримська»
- Можливе скасування парадів до 9 травня
- Україна запускає більше дронів, ніж Росія
- Втрати ворога та звільнення територій, зокрема в Сірицькому напрямку
- Ліквідація високопоставлених окупантів (В. Ляпкін, Е. Малов)
- Візит В. Зеленського до Сирії
-
Негативні:
- Скрутні умови життя на тимчасово окупованих територіях (ТОТ)
- Проєкт Росії зі створення «буферної зони» на Вінниччині
- Постраждалі та жертви внаслідок обстрілів
- Світ закликає припинити атаки на російську нафтову інфраструктуру
- Незважаючи на економічні проблеми, Росія тримається
- Звинувачення у «втручанні в угорські вибори» (Дж. Венс)
- Диверсії в Сербії
- Напади на військових територіальних центрів комплектування (ТЦК)
- Критика Європи та погрози припинення підтримки України з боку Д. Трампа
- Неоднозначні:
- Пропозиція В. Путіна щодо великоднього перемир’я
- Допомога Києва Близькому Сходу
- Зведення з фронту, що поєднують одночасні успіхи на Харківщині із просуванням ворога біля Гришиного
- Вибори в Угорщині
- Реформа мобілізації (Д. Арахамія)
- Вимоги РФ до України щодо повернення Донбасу
- Обговорення нового світового безпекового устрою (збільшення виробництва зброї у Франції, ускладнення чоловікам виїзду з Німеччини)
Контекст війни тісно переплітався з відзначенням Вербної неділі та Чистого четверга. Обидва свята були органічно інтегровані у військову тематику: як у контексті сучасних успіхів сил оборони України («не я б’ю, верба б’є»), так і у побажання очищення від ворогів. Загалом домінували побажання миру й перемоги «світла над темрявою», молитви за оборонців країни. Активними були переважно жінки, особливо на заході України.
Удари по Росії продовжували викликати задоволення, особливу увагу зосереджено на нафтопереробних об’єктах та потенційному зриві святкування Дня Перемоги. Протягом тижня відбувся цілий марафон подій:
- Дронові удари по містах та об’єктах інфраструктури — Тольятті, Кстово (НПЗ), Приморську (термінал у Ленінградській області, який вже раніше зазнавав атак), Новоросійську (порт з носієм «Калібрів» «Буревісник» та термінал «Шесхаріс»), Усть-Лузі (п’ятий за рахунком удар), тимчасово окупованій Феодосії (нафтовий термінал), Кримській (НПС), Каспійському морю (бурові установки), Казані (вперше пролунали сирени).
Наприкінці тижня новинні канали, зокрема YouTube, заговорили про можливе скасування парадів 9 травня в Росії через ризик українських ракетних ударів. Повідомлення супроводжувалися клікбейтом і включали твердження від «z-блогерів» щодо зриву репетицій наземної частини параду 5 квітня та відміни авіаційної складової. Окрім цього, надавалася ґрунтовніша аналітика впливу соціально-економічних ефектів на постачання пального та оперативні ресурси російської армії.
Водночас проросійські ресурси особливо акцентували увагу на негативних наслідках атак для цивільного населення, використовуючи їх як аргументи про терористичну небезпеку з боку сил оборони України. Зокрема, повідомлялося про близько 100 пошкоджених будинків і надзвичайний стан у Новоросійську, трагедію з загибеллю людини в Кримському районі внаслідок вибухової хвилі на балконі власної квартири.
Щодо територіальних центрів комплектування (ТЦК) точилося багато критики і суперечок. Переважно чоловіки в соціальних мережах висловлювали обурення, посилаючись на свіжі випадки, такі як:
- Заяви омбудсменки з питань військових про мобілізацію до однієї військової частини близько 2 000 непридатних до служби осіб
- Смерть мобілізованого бійця з полку «Скеля», що фігурує в численних скандалах, зокрема нещодавніх дискусіях між С. Стерненком і командуванням підрозділу
- Скарги на події в Харкові, часто з підтримкою тих, хто чинить опір ТЦК («Харків’яни вступилися за хлопця, якого ТЦК хотіли забрати. Навіть старенька з палицею пішла у бій. Молодці!»).
Спроби протидіяти цьому тренду були менш чисельними і частково складними для сприйняття широкою аудиторією, приміром, передвеликодній пост О. Українця, у якому йшлося про теодіцею («Чому, якщо Бог хоче добра, допускає зло?»). Інші пояснення, чому терміни на кшталт «бусифікація» є частиною ворожої інформаційно-психологічної операції (ІПСО), надані на платформі «АрміяInform». Деякі жінки висловлювали відчай через «героїзацію» суспільством чоловіків, які залишаються удома. Існували також схвалення роботи ТЦК, наприклад: «зайшли до ресторану й усіх перевірили – так їм і треба». Депутатка А. Скороход і М. Олешко транслювали проросійські наративи про «початок громадянської війни через ТЦК», при цьому Олешко посилався на філософів епохи Просвітництва — Т. Гоббса («Левіафан»), Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо.
Загалом провокаційні матеріали на тему ТЦК були емоційно надмірними і логічно слабкими. Явно проросійські медіа, зокрема на ТОТ, поширювали заяви про «людоловів», погрози ухилянтам, а також інформацію про «рабство» в Одесі, де нібито безробітних змушують розбирати завали. У Росії пропагандист В. Соловйов порівнював «чесні» російські методи мобілізації з українськими, які вважав «підступними», зазначаючи, що росіяни масово укладають контракти, тож мобілізація формально непотрібна.
Економічна політика держави залишалася джерелом критики, тоді як анонс реформи мобілізації практично не супроводжувався емоційними коментарями. Регіональні сторінки масово цитували новину про підтримку Верховною Радою військового збору у розмірі 5% на три роки після закінчення воєнного стану.
Окремі заява Д. Арахамії про намір зняти з розшуку 2 мільйони ухилянтів і реформувати мобілізаційну систему з більш жорсткими обмеженнями також подекуди зустрічалася без коментарів, хоча в деяких телеграм-каналах домінували негативні або іронічні відгуки. Критики влади стверджували, що українців «обдиратимуть до нитки» через прийняття закону про блокування рахунків та майна за найменші борги, а журналіст Роман Кухарчук писав про мету «дотиснути» народних депутатів підвищити податки, апелюючи до вимог західних партнерів, а не реальних потреб бюджету.
Особливу хвилю невдоволення спричинили прохання партнерів зменшити інтенсивність ударів по нафтопереробних заводах (НПЗ) Росії через ризики зростання світових цін на нафту, про що заявив К. Буданов. Реакція української спільноти була переважно негативною, з категоричним відкиданням таких прохань та нагадуваннями, що світова спільнота не переймається українськими містами, що горять.
Ще одним джерелом обурення стала заява Дж. Венса про «втручання у вибори». Оточення Дональда Трампа послідовно використовує українську карту у контексті угорських виборів; заяви віцепрезидента США викликали одностайне невдоволення у інформаційному просторі. Згадувалися твердження, що Трамп і Орбан зробили найбільше для завершення війни, а українці начебто втручалися у вибори США 2024 року (на боці Демократичної партії) і тепер намагаються вплинути на угорські вибори (сторонники П. Мадяра). Також відзначалися витоки розмов, в яких Орбан пропонував стати «мишею», щоб допомогти російському «леву» (за версією Bloomberg).
Українці уважно стежать за ситуацією в Росії та її планами. Слова П. Паліси про можливий наступ Росії на Вінниччину сприйняли не зовсім так, як очікувалося: частіше як реальну загрозу, без знецінювального контексту, наведеного самим політиком, оскільки медіа не використовували його цитати у заголовках. Підливали олії у вогонь і заяви С. Кривоноса про «буферну зону» біля Придністров’я. Натомість офіційні прикордонники повідомляли, що жодної активності російських сил на цьому напрямку поки не фіксується — ця інформація ширилася новинними медіа, але не здобувала популярності серед широких мас.
У проросійському медіапросторі з великим запізненням розпочалася традиційна передсвяткова хвиля, присвячена темі «дідів». Порівняно з попередніми роками, активність цього року була помітно нижча. Публікувалися спогади ветеранів війни, розповіді про героїзм того часу, підкреслювалося життєве значення подій. В окупованих населених пунктах проходили патріотичні заходи для школярів, відбувалися ремонти пам’ятників Другої світової війни, флешмоби. В цілому ж тематика проявлялася не так інтенсивно, як у минулі роки.
При цьому українці та росіяни з іронією та насмішками сприймають Дональда Трампа, хоча останні називають його своїм союзником. Українські користувачі виражають одночасно обурення і гумор у коментарях, згадуючи про загострення ситуації з Іраном у контексті війни, що триває в Україні, і сміються над тим, що Трамп погрожував ядерним ударом, але згодом погодився на мирні умови.
Великоднє перемир’я, запропоноване Кремлем, сприймалося нейтрально або зі скепсисом. Пізно ввечері було оголошено про перемир’я з 16:00 11 квітня до кінця 12 квітня. Інформацію підхопили в основному новинні телеграм-канали, які дали різноманітні оцінки — від сміху і «клоунади» до знаків уваги та роздумів. Перші аналітичні висновки припускали, що це не означатиме справжнього припинення бойових дій, а максимум тимчасове припинення запуску безпілотників шахедів, при цьому акцентуючи, що ця акція спрямована на Дональда Трампа з метою послаблення санкцій (які мали бути переглянуті саме 11 квітня, за словами журналіста Б. Мірошнікова). Згодом поширилися заяви президента України, що країна буде моніторити реальність зупинки вогню. Лише поодинокі користувачки в мережах обіцяли «пройти голою по центру Дніпра, якщо у травні буде справді мир».
Водночас у проросійських акаунтах панувала ейфорія та впевненість у власній непереможності. Спостерігалося істеричне задоволення з приводу слабкості західного світу, легкості, з якою його можна побороти, страху перед російським флотом і тіньовим флотом (наприклад, Британія пропустила через Ла-Манш танкери під супроводом фрегата «Адмірал Григорович»). Висловлювалися погрози на адресу країн Балтії, яких називали зневажливо «самастійними», так само як і Україну, з вимогою «переглянути» їхню незалежність.
Емоції українців у соцмережах:
- Гнів — 29,3% постів, спрямований на Дональда Трампа (разом з насмішками у контексті угоди з Іраном), Віктора Орбана через його нові заяви, Дж. Венса через заяви про «торгівлю землею», критику ТЦК та загрозу громадянської війни від А. Скороход.
- Тривога — 22,0%, через застосування ворогом керованих реактивних дронів «Герань-5», можливий удар «Орєшніком», просування ворога у напрямку Слов’янська, побоювання наступу Росії на країни Балтії.
- Сум — 15,7%, пов’язаний переважно з цивільними втратами, загиблими, постраждалими, а також військовими некрологами.
- Радість — 13,9%, пов’язана з ударами по ворожих тилових об’єктах, успіхами Збройних сил України (ЗСУ), звільненням територій та ростом втрат ворога, особливо помітними були історії про ліквідацію окупантів (наприклад, В. Ляпкін).
- Гордість — 8,0%, виявлена в дописах про українську зброю (різноманітні дрони, автоматичні турелі), окремих воїнів та підрозділи, збиття ППО крилатих ракет (Ю. Ігнат), річницю спецпідрозділу Національної гвардії «Омега», що вітали СБУ та рядові користувачі.
- Надія — 5,1%, що зростає водночас із кількістю молитов, надією на занепад російської економіки, оптимізмом у життєвих історіях і збереженням віри у перемогу.
- Вдячність — 2,5%, пов’язана з численними повідомленнями про нагородження військових.
- Сміх — 2,0%, про що свідчать меми про Новоросійськ, не вміння Н. Поклонської вимовити слово «паляниця» в інтерв’ю з К. Собчак, жарти над слабкістю російської армії, передбачення відміни параду у Росії.
- Втома — 1,4%, поширені результати опитування, за яким 42% українців не готові іти на фронт, якщо конфлікт триватиме довше. Спостерігається роздратування через затяжність війни, весняний сезон і невпинність бойових дій.
Методологічні відомості
Згідно з методологією дослідження CAT-UA, за допомогою автоматизованих систем моніторингу збирається повний масив згадувань воєнної тематики — понад 300 тисяч дописів щодня за 50 ключовими словами. З масиву повідомлень користувачів соцмереж Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok випадковим чином щодня відбирається 1350 дописів – постів та перепостів, що становить приблизно 0,25% від загальної кількості.
Громадська організація CAT-UA з початку повномасштабного вторгнення систематично досліджує настрої в соціальних мережах та надає аналітичні звіти військово-політичному керівництву України, щоб регулярний моніторинг сприяв стійкості інформаційного простору незважаючи на спроби дестабілізації з боку рашистського режиму.
Команда «Детектора медіа»
Упродовж понад 20 років команда «Детектора медіа» виконує роль наглядача (watchdog) за українськими медіа, аналізуючи якість контенту та заохочуючи медіагравців дотримуватись професійних і етичних стандартів. Мета — забезпечити, щоб інформація, що отримують громадяни, була правдивою та повною.
До 22-річчя видання відновлюється робота Спільноти — кола активних людей, готових підтримати фінансово проєкт, брати участь у формуванні ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації щодо стану українських медіа. Якісна журналістика ніколи не була такою важливою, як нині.
