Президент України Володимир Зеленський висловив думку щодо існування обмеженого «вікна можливостей» для дипломатичного врегулювання війни, яке слід використати до настання наступного зимового періоду. Про це він розповів в інтерв’ю для програми Face the Nation, повідомляє «Главком».
Зеленський зазначив, що з кінця 2025 року Росія почала втрачати ініціативу на полі бою, а щомісячні втрати військових сил країни-агресора поступово зростають. За словами президента, зараз російські війська не можуть окупувати більші території за місяць, ніж Україна здатна звільняти.
Він відзначив ключові моменти:
– існування «вікна» для переговорів, яке відкривається завдяки дедалі більшим військовим втратам Росії;
– необхідність розгляду Україною дипломатичного шляху для припинення війни;
– важливість початку діалогу до початку наступної зими.
Водночас глава держави підкреслив, що перспектива переговорного процесу залежить від кількох факторів, серед яких:
– внутрішній тиск у Російській Федерації;
– санкційна політика західних країн;
– ступінь готовності Москви до ведення конструктивного діалогу.
Зеленський також окреслив потенційну роль міжнародних партнерів у переговорах. Зокрема, він відзначив формат E3, до якого входять Велика Британія, Франція та Німеччина, як можливих представників Європи. Крім того, він виділив країни Північної Європи та Туреччину, які можуть виступати посередниками.
Президент наголосив: «Це мають визначити Україна й Європа, але важливо, щоб Росія була готова до діалогу та присутності європейських партнерів».
Варто зазначити, що Україна вперше за кілька років зуміла повернути собі ініціативу на полі бою, відвойовуючи більше територій, ніж російські війська захоплюють. При цьому відкрите «вікно можливостей» для переговорів може протривати протягом найближчих шести-дев’яти місяців. Саме у цей період Київ має змогу використати свої військові успіхи як вагомий аргумент на майбутніх перемовинах із Москвою.
Раніше в Європейському Союзі активно обговорювали питання призначення спеціального представника, який міг би сприяти потенційним перемовинам із Росією щодо завершення війни в Україні. Серед кандидатів, імена яких згадували у ЗМІ, були:
1. колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель;
2. експрезидент Європейського центрального банку Маріо Драгі;
3. президент Фінляндії Саулі Ніїністе (або Александр Стубб, якщо малася на увазі ця особа).
Однак країни ЄС не дійшли єдиної згоди щодо цієї ініціативи. Частина держав вважає створення посади спеціального переговорника передчасним і розглядає це як можливо поступки Кремлю. Інші навпаки наголошують на необхідності такого кроку на тлі поступового зменшення ролі США як головного посередника у переговорах, що стосуються війни в Україні.
