Досвідчений міжнародний перемовник Майкл Макартур Босак у інтерв’ю для The Kyiv Post пояснює, що існує п’ять основних способів завершення війни: завоювання, формальна капітуляція, фактична капітуляція, одностороннє припинення бойових дій або мирні переговори. Однак у контексті російсько-українського конфлікту реалізувати можуть лише два з цих сценаріїв.
На початковому етапі масштабного вторгнення всі п’ять варіантів завершення війни були потенційно можливими. Сьогодні ж частина з них уже втратила актуальність. Росія не змогла завоювати Україну: наступ на Київ було зупинено навесні 2022 року. Водночас Україна ясно дала зрозуміти, що не збирається капітулювати ні офіційно, ні фактично. Хоча Кремль і досі може сподіватися на інше, розвиток подій свідчить протилежне.
Таким чином, на сьогоднішній день можна виділити два ключові варіанти завершення конфлікту:
- Росія самостійно припиняє ведення бойових дій;
- Сторони укладають мирну угоду.
Якщо витрати для Кремля стануть надто значними, Путін може оголосити, що «спеціальна військова операція» досягла своїх цілей. Повністю вивести війська політично майже неможливо, тому Росія, ймовірно, зберігатиме контроль над нині окупованими територіями. У такому разі Україні доведеться визначити, чи приймати цей стан речей, чи продовжувати боротьбу за їхній звільнення.
Другий варіант передбачає переговорний процес. Однак експерт наголошує, що Києву не варто повертатися до тих умов, які обговорювалися ще у лютому, адже ситуація на полі бою змінилася на користь України, а отже, і переговорні позиції мають бути іншими.
Довідка: восени 2025 – взимку 2026 року відбулися кілька раундів перемовин між Росією та Україною за посередництва США. Вашингтон здійснював тиск на Київ з метою змусити його погодитися на виведення військ із Донбасу. Окрім того, висувалися й інші умови, які були неприйнятними для України.
На думку Майкла Макартура Босака, найоптимальнішим рішенням було б укладення тимчасової мирної угоди, наприклад перемир’я або угоди про повне припинення вогню. Це дало б змогу встановити стабільний мир без офіційної відмови України від своїх територій.
Крім того, наразі обставини сприяють Києву, що дає змогу ретельно підготувати майбутні переговори, а не поспішати заради інтересів інших держав.
Водночас, якщо не відбудеться ні переговорного процесу, ні припинення бойових дій, війна може затягнутися на невизначений строк. Історія містить чимало прикладів, коли держави роками продовжували воювати, зазнаючи величезних втрат, але сподіваючись здобути перемогу. Аналогічні ситуації були з СРСР в Афганістані, а згодом і з США.
Автор наголошує, що мир нині не є близьким. Війна може тривати ще тижнями, місяцями або навіть роками. Проте коло можливих сценаріїв її завершення значно звузилося, а позиції України стали міцнішими. Зараз головне питання полягає в тому, як Київ і Москва адаптуватимуть свої стратегії як на полі бою, так і за переговорним столом.
