Європейський бізнес звернув увагу на значний дисбаланс у торговельних відносинах із Китаєм, що призвело до загострення двосторонніх відносин між Європейським Союзом і КНР. Напруга наростає через суперечки, пов’язані з торговельною політикою й взаємним доступом до ринків, про що повідомляє видання «Главком» із посиланням на South China Morning Post.
Минулого тижня на конференції в Пекіні, організованій європейською стороною, представники дипломатії, уряду та бізнесу обох сторін взяли участь у запеклій дискусії. Обидві сторони звинувачували одна одну у створенні торговельних бар’єрів та застосуванні економічного тиску.
Особливо гострою стала панель під назвою «Торговельні відносини ЄС–Китай: партнерство чи корабель, що тоне?». Представники ЄС наголошували, що їхня економіка є значно більш відкритою для китайського імпорту, ніж навпаки. Президент Торгово-промислової палати ЄС у Китаї Йенс Ескелунд метафорично описав ситуацію так: «Це не партнерство і не корабель, що тоне. Це 400-метровий гігантський контейнеровоз із 24 тисячами контейнерів, який прямує до Європи, а повертається майже порожнім».
У відповідь дослідник із Університету Фудань Цзянь Цзюньбо звинуватив Брюссель у спробах «відірватися» від Китаю та закликав обидві сторони «спільно боротися з протекціонізмом». Крім того, деякі китайські учасники форуму закидали європейським дипломатам «провокування страху» серед партнерів.
Посол ЄС у Китаї Хорхе Толедо відзначив, що Брюссель регулярно стикається з інформаційними атаками з боку китайських державних ЗМІ та чиновників, особливо через нові промислові ініціативи, спрямовані на прискорення внутрішнього виробництва та зменшення залежності від імпорту.
Видання підкреслює, що нинішній рівень напруги демонструє різкий контраст із оптимістичними прогнозами на початку року, коли серія візитів європейських лідерів до Китаю сприймалася як можливий крок на шляху налагодження відносин. Натомість зараз сторони дедалі частіше обмінюються відкритими звинуваченнями, а ризик виникнення масштабного торговельного конфлікту між двома провідними світовими економіками помітно зростає.
Головні претензії Європейського Союзу до КНР можна окреслити так:
– Збереження нерівного доступу європейських компаній до китайського ринку;
– Значний торговельний дисбаланс на користь Китаю;
– Активна державна підтримка китайських виробників;
– Посилення експорту дешевого китайського товару до країн Європи.
У свою чергу Пекін вважає, що Європейський Союз поступово практикує політику економічного стримування Китаю, намагаючись обмежити китайські інвестиції та технології.
Варто також нагадати, що раніше відносини між ЄС і Китаєм ускладнилися через ініціативу «Зроблено в Європі» — нові регуляції, які зобов’язують компанії використовувати компоненти виробництва країн ЄС для отримання державної підтримки. У відповідь Пекін назвав ці умови дискримінаційними і загрожував контрзаходами.
До того ж, у грудні 2025 року торговельне протистояння між Євросоюзом та Китаєм вийшло на новий рівень: Китай запровадив мита за ставками від 21,9% до 42,7% на імпорт молочної продукції з ЄС, зокрема на молоко, сири та вершки, що стало відповіддю на європейські тарифи щодо китайських електромобілів.
