Україна провела серію потужних ударів безпілотними літальними апаратами по Москві. Останні атаки українських дронів на столицю Росії стали наймаштабнішими за весь період повномасштабного воєнного конфлікту. Вони вплинули не лише на простих громадян Москви, а й на осіб із найближчого оточення Кремля.
Про це інформує видання CBC.
Американська журналістка, лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум переконана, що регулярні удари змушують частину російської еліти по-іншому поглянути на поточну ситуацію. Якщо раніше війна сприймалася елітами РФ як віддалена подія, то зараз вона безпосередньо зачіпає столицю країни. Водночас експертка зазначає, що дедалі більш очевидним стає факт, що Москва не досягла поставлених цілей, розпочинаючи військове вторгнення в Україну.
Згідно із точкою зору Енн Епплбаум, удари по нафтовій та переробній інфраструктурі навряд чи змусили президента Путіна швидко припинити бойові дії. Проте такі атаки мають потенціал впливати на настрої ключових представників політичного та бізнесового кіл, які зберігають вагу у прийнятті рішень у Кремлі.
Журналісти CBC відзначають, що російська влада зробила спроби мінімізувати суспільний резонанс через удари по Москві:
– федеральні телеканали майже не висвітлювали наслідки атак;
– жителям міста не надходили офіційні попередження про потенційну небезпеку;
– під час атаки не сповіщали про неї сирени та не було жодних повідомлень від надзвичайних служб.
Водночас Епплбаум наголошує, що, незважаючи на інформаційне замовчування, громадяни Росії вже усвідомлюють — війна перестала бути чимось віддаленим та абстрактним. Вона зазначає, що сама російська влада сприяє формуванню у населення відчуття небезпеки.
> «Ці атаки є явним свідченням того, що росіяни не перебувають у безпеці, вони не здолали Україну, війна триває, і вони платять за неї значну ціну», — підкреслює лауреатка Пулітцерівської премії.
Журналіст видання UNITED24 Media Євген Славний подає дещо інший аналіз. Він застерігає від перебільшення ролі окремих критичних заяв усередині Росії. На його думку, незадоволення діями Кремля серед частини націоналістично орієнтованих громадян не означає відмову від підтримки війни. Навпаки, багато з них продовжують виступати за подальше військове протистояння, хоча й висловлюють критику на адресу російського керівництва.
Історик Майкл Кіммідж також прокоментував наслідки ударів по Москві. Він припускає, що зростання внутрішніх суперечностей та тиску далеко не обов’язково стануть каталізатором для Кремля, щоб припинити військові дії. Навпаки, влада Росії може вдаватися до більш радикальних заходів внутрішнього контролю, посилюючи репресії, а також збільшити інтенсивність обстрілів українських міст.
> «Він завжди може атакувати такі інфраструктурні об’єкти, як водопостачання чи електропостачання — що вже робив раніше, — але можна підвищити ставки і дійсно спробувати спровокувати гуманітарну катастрофу в Україні», — констатує Кіммідж.
На завершення нагадаємо, що у Сполучених Штатах розсекретили інформацію про те, що може стати початком кінця нинішнього режиму президента Росії Володимира Путіна.
