Вплив війни на економіку та державні фінанси України: металургійна галузь, агросектор, сфера послуг

Written By: author avatar Олена Мазко

22 Вересня, 2026

Сьогодні усі — від народних депутатів до президента — говорять про катастрофічний дефіцит державного бюджету України. Ця фінансова реальність набирає обертів з кожним днем. Ухвалений бюджет на 2026 рік передбачає доходи на рівні 2,9 трлн гривень та видатки 4,7 трлн гривень. Дефіцит становить близько 2,4 трлн гривень, або 18,5% від ВВП. Водночас наразі відсутні джерела покриття значної частини цього дефіциту — орієнтовно 800 млрд гривень. Попри те, що до кінця року залишається кілька місяців, вже зараз очевидно: грошей немає не через крадіжки чи недобір надходжень, а через неспроможність їх взяти — просто немає звідки.

Це кардинальна зміна у логіці державних фінансів. Раніше бюджет, хоч і значною мірою залежав від міжнародної допомоги, мав потужну економічну основу: промисловість, сільське господарство, сферу послуг, транспорт, енергетику. Ці галузі створювали робочі місця, наповнювали місцеві й державний бюджети, формували валютні надходження з експорту. Сучасна ж реальність характеризується руйнуванням цієї основи. Причини — не лише у недбалості та корупції, а насамперед у тотальній війні.

Як саме війна нищить економічний фундамент бюджету України? За рахунок чого раніше існувала державна фінансова система? Ці питання детально досліджував політичний оглядач UA.News, Микита Трачук.

Джерела доходів бюджету і їхня доля

Ще недавно український бюджет базувався на кількох головних джерелах, зокрема:

  • Податкові надходження: основа доходів, частка яких у 2025 році склала близько 53% усіх надходжень. Ці цифри відображали діяльність конкретних галузей — металургійних комбінатів, аграрних підприємств, портів, сфери послуг.
  • Металургійна промисловість: до початку повномасштабної агресії гірничо-металургійний комплекс забезпечував понад 10% ВВП України, у 2025 році цей показник знизився до 5,5%. Ця галузь не лише виробляла та експортувала продукцію, а й формувала промислові регіони — Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріуполь.
  • Сільське господарство: другий за значенням сектор, який формував близько 17% ВВП і давав майже половину валютної виручки. Проте значна частина аграрних земель нині замінована, знаходиться у зоні бойових дій або під окупацією. Безпекові обмеження, а також блокування Чорноморських портів ускладнюють вивезення вирощеної продукції. За 2025-2026 роки експорт зернових і олійних культур зменшився на 12% порівняно з попереднім сезоном, а залізничні перевезення зерна впали на 25%.
  • Сфера послуг: колись вагомий сектор бюджетоформування через податки на доходи фізичних осіб, ПДВ і місцеві податки, тепер різко скорочується. Постійні повітряні тривоги примушують підприємства зупинятися, податкове навантаження зростає, мобілізація виводить кадри з економіки, а місцеві податкові органи чинять додатковий тиск. Це призводить до зниження внутрішнього попиту. За грудень 2025 року чисті надходження від внутрішнього ПДВ були на 30,5% нижчими за планові показники.
  • Енергетика: станом на сьогодні в Україні немає жодної цілі електростанції, що створює не лише проблеми для населення, а й завдає збитків промисловості, змушуючи підприємства скорочувати виробництво чи працювати на дорогих генераторах. Зменшення виробництва напряму позначається на рівні податкових надходжень.

У 2025 році виробництво сталі становило 7,4 млн тонн, на підконтрольній території працювали лише шість металургійних підприємств — замість 9 до війни. Зупинка видобутку коксівного вугілля у Покровську, частка якого становила 66% українського ринку, призвела до втрати 64% коксохімічних потужностей. Обсяг експорту гірничо-металургійної продукції склав 6,2 млрд доларів або 15,2% від загального обсягу українського експорту.

Війна як причина економічної катастрофи: зникнення податкової бази

У дискусіях про відсутність грошей у бюджеті часто фігурують дві ключові причини: недостатня міжнародна допомога та українська корупція. Обидві мають місце, але існує й третя, менш обговорювана, але надзвичайно важлива причина — фізичне зникнення податкової бази. Проблема не в небажанні платити податки, а в об’єктивній неспроможності платити через витіснення з ринку частини економіки.

  • Металургійна галузь практично зруйнована. Заводи, що залишилися, працюють на межі рентабельності через високі енергозатрати, складності з постачанням сировини та проблеми з експортом. Промисловість загалом скорочується, частина бізнесу переходить у тінь або втрачає прибутковість, податкові бази зазнають штучного заниження.
  • Сільське господарство, що раніше проявляло стійкість, тепер втрачає продуктивність через заміновані, знищені війною землі і окуповані території.
  • Логістика стала серйозним викликом: навіть зібране зерно неможливо експортувати у попередніх обсягах. Залізничний перевізник «Укрзалізниця» завершив 2025 рік зі збитками понад 7,6 млрд гривень, а дефіцит ліквідності у 2026 році оцінюється в 40-49 млрд гривень, незважаючи на критичну роль залізниці для оборони і експорту.
  • Аналагічна ситуація склалася і в сфері послуг, енергетиці, практично всюди, окрім оборонних підприємств і виробництв, пов’язаних із військовою промисловістю.
  • Військове виробництво хоч і є пріоритетом держави, з ринкової точки зору — це фактично «закопані гроші», адже така продукція швидко втрачає свою вартість через бойові втрати.

Міжнародні партнери — останній оплот, але не вирішення проблеми

  • У 2025 році загальні видатки державного бюджету склали рекордні 131,4 млрд доларів, а дефіцит – 39,2 млрд доларів. Основна стаття витрат — оборона і безпека, котрі забирають 71% усіх коштів, тобто 93,3 млрд доларів. Витрати на війну значно переважають доходи.
  • Фінансування від міжнародних партнерів критично важливе: у першому півріччі 2026 року гранти й кредити ЄС і партнерів покрили понад 20% доходів держбюджету. Без урахування донорських коштів дефіцит зріс на 10% — до 20 млрд доларів.
  • Допомога не безмежна і часто надходить із затримкою. Чимало коштів – кредити, які доведеться повертати, що створює додатковий борговий тягар.
  • На кінець 2025 року Європейська рада погодила кредит на 90 млрд євро (2026-2027 роки), погашення якого очікується після репарацій від Росії, а також нову програму з МВФ на 8,1 млрд доларів.
  • Хоча в 2026 році очікується отримання 46,5 млрд доларів від партнерів, ці суми не є ані достатніми, ані гарантованими.
  • Структура допомоги має свої обмеження:
    • Гранти покривають поточні витрати, без створення умов для економічного розвитку.
    • Кредити збільшують майбутнє боргове навантаження.
    • Військова допомога не конвертується в податкові надходження.

Таким чином, ситуація обертається в замкнене коло: для інвестицій потрібно забезпечити безпеку, для безпеки необхідні кошти, для отримання коштів — функціонуюча економіка.

Корупція і надалі залишається серйозною проблемою, через що бюджет втрачає десятки мільярдів гривень щороку. Однак навіть повна її ліквідація не розв’яже структурної проблеми: економіка фізично втрачає свою податкову базу. Металургійні підприємства зруйновані, аграрні землі заміновані, порти залишаються заблокованими, сфера послуг і енергетика деградують, залізниця працює зі збитками. Це далеко за межами питань ефективності управління — це виклик фізичній спроможності економіки генерувати надходження.

У підсумку, державний бюджет опинився у фінансовій пастці. Дефіцит у 2,4 трлн гривень, що становить майже 20% ВВП, є показником не лише цифр, а наслідком масштабних руйнувань промисловості, замінованих земель, блокування портів, збиткової залізниці, скорочення сфери послуг та ослаблення енергетики. Міжнародна допомога є недостатньою і не компенсує втрату власної економічної основи. Гранти дозволяють лише підтримувати поточні витрати без створення нових робочих місць, а кредити збільшують майбутнє боргове навантаження.

Єдиним реальним шляхом для виходу з цієї ситуації є припинення війни. Мир або хоча б припинення вогню розпочнуть відновлення зруйнованої інфраструктури, розмінування територій, відкриття портів і відновлення енергетичного сектору. Без цього будь-які фінансові вливання залишаться тимчасовою підтримкою, що не змінить основної динаміки: податкова база й надалі скорочуватиметься, а дефіцит зростатиме. Продовження війни, затяжна позиційна боротьба чи лише сподівання на партнерську допомогу — дорога до поступового знищення економіки країни.


Читай нас у Telegram та Sends.

Завантажуй наш додаток:

Категорії Без категорії

різне