Інноваційний цифровий пантеон у Бобринецькому музеї на Кіровоградщині пам’ятатиме захисників України
У Бобринецькому краєзнавчому музеї імені Миколи Смоленчука втілюють у життя унікальний проєкт «Цифровий пантеон Бобринця. Інтерактивна платформа пам’яті захисників України». Його головна ідея — створити зручний інформаційний кіоск із сенсорним екраном, де кожен охочий зможе ознайомитися із спогадами, фотоматеріалами та біографіями загиблих воїнів громади. Цей проєкт відкриває вільний доступ до важливої довідкової інформації, яка раніше була малодоступна.
Навіщо потрібен цей проєкт
Директорка музею Руслана Ісакова пояснює, що завдяки інтерактивній платформі історії захисників стануть більш доступними для всіх: від звичайних відвідувачів до істориків і рідних полеглих героїв. Проєкт не просто доповнює класичний музейний досвід — він поєднує традиційне з сучасним, цифровим, роблячи архіви живими і доступними.
- Збираються біографічні дані та спогади родичів.
- Оформлюється мультимедійний контент: фото, відео та аудіозаписи.
- Закуповується спеціальне обладнання для користування сенсорним терміналом.
«Кожна історія — це не просто цифра у статистиці, а жива пам’ять, частина історії нашої громади. Вона має бути збережена для майбутніх поколінь», — наголошує Руслана Ісакова.
Грантове фінансування та підтримка
Для втілення ідеї музей скористався пропозицією грантової програми SAVE, яку реалізує Український музей у Нью-Йорку спільно з Асоціацією українських музеїв. За словами Руслани Ісакової, завдяки цьому гранту в розмірі 2300 доларів США у гривневому еквіваленті стало можливим закупити техніку і замовити розробку програмного забезпечення.
- Подали заявку до 1 червня.
- Вже у липні отримали підтвердження проходження відбору.
- Розпочали збирати матеріали та працювати над проєктом.
«Наш невеликий колектив — лише дві людини наукових працівників, проте ми не опускаємо руки і прагнемо зробити цю справу по-справжньому якісною», — ділиться директорка.
Процес збору матеріалів та створення контенту
Наразі музей зібрав інформацію про понад 80 бійців громади, які загинули на війні. Крім того, активно підтримуються контакти з рідними загиблих, які підтримують ідею цифрового пантеону. Для кожного героя створюється:
- Детальна письмова біографія.
- Фотогалерея та відеоматеріали.
- Аудіозаписи спогадів близьких та друзів.
«Це дуже делікатна робота. Спілкування з родинами — це не просто збір фактів, а частина збереження людської пам’яті, яку вони цінують і поважають», — розповідає Руслана Ісакова.
Технічні моменти та співпраця з партнерами
Для створення кіоска було залучено підприємство, яке виготовляє металеві частини конструкції та розробляє програмне забезпечення з урахуванням бюджету музею. Крім того, технічну та організаційну підтримку забезпечує громадська організація «Сильна громада» і Асоціація українських музеїв із Києва.
Заплановано, що обладнання встановлять до кінця вересня, однак робота з наповнення інформацією, за словами директорки, триватиме й надалі.
Актуальність та передумови цифровізації пам’яті
Сучасна молодь все більше користується гаджетами, тому перехід від традиційного друкованого архіву до цифрової платформи є надзвичайно важливим. Відтепер місцева історія оживе завдяки інтерактивним рішенням, де можна зручно ознайомитися з кожною особистістю захисника, розглянути унікальні фото й послухати спогади рідних.
Цифровий пантеон стане своєрідною електронною книгою пам’яті, що доповнить обласне паперове видання «Слава у вічності», дозволяючи розкрити більше інформації в інтерактивному форматі.
