Музей «Батьківщина-мати» опинився під загрозою приватизації. 12 травня Верховний Суд розгляне справу щодо майна музею, що знаходиться на найдорожчих землях у центрі Києва, в Печерському районі. Існує загроза, що ці будівлі можуть відійти у власність компанії, бенефіціаром якої колись був Андрій Богдан — колишній адвокат Ігоря Коломойського і ексголова Офісу Президента України. Про це ще у 2022 році повідомляв «Главком» під час розгляду справи в суді першої інстанції.
У публікації зазначалося, що приміщення музею можуть приватизувати. Зараз і керівництво Музею війни також підкреслює, що це один із головних ризиків. Товариство «Архітектурна майстерня «ІНКА», яке претендує на згадані приміщення, раніше в судовому порядку домоглося скасування пункту договору, що унеможливлював приватизацію орендованих приміщень.
Незважаючи на те, що Міністерство культури та Фонд державного майна України запевняли у неможливості приватизації приміщень музею, нинішні обставини викликають занепокоєння серед музейних працівників. Так, товариство «Архітектурна майстерня «ІНКА» оцінило зроблені в цих будівлях покращення на суму 43 мільйони гривень, хоча фактично отримало приміщення у задовільному стані.
Прокуратура в суді доводить, що питання вартості «поліпшень» не було предметом спірних відносин, а заявлена сума включає не лише реставраційні роботи, а й озеленення території, а також встановлення паркану. Водночас земля, на якій проводилися ці роботи, в оренду товариству не передавалась, а за чинним законодавством ці витрати не можуть розглядатися як невід’ємні поліпшення орендованого майна. Саме облаштування території, а також реставраційні роботи можуть стати аргументом для подальшої приватизації.
За роки розгляду справа дійшла до Верховного Суду, а громадська ініціатива «Голка» перед вирішальним засіданням дослідила рішення судів нижчих інстанцій і поспілкувалася з директором Музею війни Юрієм Савчуком.
### Хто претендує на приміщення музею «Батьківщина-мати»?
Спір виник через будівлі, в яких директор музею Юрій Савчук планує створити простори для роботи з дітьми й ветеранами російсько-української війни. Позов подало товариство «Архітектурна майстерня «ІНКА».
Раніше одним із бенефіціарів цього товариства був Андрій Богдан, який після парламентських виборів 2019 року став главою Офісу президента. Серед колишніх бенефіціарів також значився Микола Сольський — колишній народний депутат і нинішній очільник Міністерства агрополітики.
Зазначимо, що Миколу Сольського нещодавно судять у двох справах: НАБУ звинувачує його у причетності до злочинної схеми з незаконним заволодінням землею на Сумщині, а зараз він перебуває у СІЗО через підозри у шахрайстві. Цю історію детально висвітлює публікація «Главкома» — «Зернова піраміда Сольського? Історія резонансної афери та арешту ексміністра».
Після парламентських виборів головою товариства стала Олена Фасоль, яка досі є помічницею народного депутата від фракції «Слуга народу» Олександра Маріковського на громадських засадах.
Боротьба ведеться за два приміщення:
1. Резиденція командувача Київським військовим округом, розташована між Києво-Печерською Лаврою та головною будівлею музею — монументом «Батьківщина-мати».
2. Менша будівля, розташована поруч.
З цієї резиденції відкривається чудовий краєвид на Дніпро та Лівий берег.
Юрій Савчук підкреслює, що нині працівники Музею війни активно створюють нові колекції, присвячені російсько-українській війні, а також продовжують дослідження з історії Другої світової війни, УПА, участі українців в Афганістані та інших суміжних тем.
«Музей війни гостро потребує повернення з оренди товариством «Архітектурна майстерня «ІНКА» будівель колишнього особняка командувача Київським військовим округом. Тут не планується робочий кабінет директора чи адміністративні приміщення, а саме створення Центру для роботи з дітьми та, в меншій будівлі поруч — Центру для ветеранів сучасної російсько-української війни», — розповідає директор.
Наразі в основному корпусі музею «Батьківщина-мати» для прийому дітей є лише дуже маленька кімната без вікон.
Савчук, який очолив музей у 2021 році, наголошує, що виклики після початку повномасштабного вторгнення суттєво змінилися. Він вважає, що це є підставою для розірвання договорів оренди. Документування воєнних подій та їх музейна інтерпретація наразі є пріоритетним завданням закладу і набуває все більшого масштабу. Завдяки системним дослідженням збільшилася кількість музейних експонатів, відкриваються нові виставки, що створює гостру потребу використовувати усі наявні площі музею.
Частина орендарів вже погодилася звільнити приміщення на вимогу музею. Виняток — товариство «Архітектурна майстерня «ІНКА», з яким укладено договір оренди від 2019 року, що діятиме до 2030 року.
На початку роботи Савчука, при спробі пройти через територію, охорона товариства фактично затримала його проти волі. За цим фактом було відкрито кримінальне провадження, але жодних результатів воно не дало.
Позов про розірвання договору оренди з товариством «Архітектурна майстерня «ІНКА» подав заступник Генерального прокурора в інтересах музею. До позову приєдналися Міністерство культури та Фонд державного майна України.
Прокуратура переконана, що вартість «покращень», яку заявляє товариство, значно завищена, а частина таких поліпшень взагалі не стосується орендованих приміщень. Важливо, що за встановленою орендарями огорожею опинилися також три господарські будівлі музею, які в оренду нікому не передавали.
Пресслужба Генеральної прокуратури наголошує:
– Через повномасштабне вторгнення радикально змінилися обставини функціонування музею.
– Концепція діяльності Музею війни розширилася: збільшилися функції, кількість експонатів і виставкових проєктів.
– Це об’єктивно потребує забезпечення використання усіх наявних площ для виконання державних і музейних завдань.
– Наразі на базі існуючого музею створено фактично новий заклад, діяльність якого у рази перевищує величину попередньої.
Фундаментальним принципом діяльності музею залишається спадкоємність боротьби за незалежність України, де нинішній російсько-український збройний конфлікт є кульмінацією й визначальним протистоянням на шляху звільнення від російського впливу.
Позиція суддів першої та апеляційної інстанцій вражає: вони вважають, що Музей війни не може апелювати до початку повномасштабного вторгнення 2022 року як до непередбачуваної суттєвої зміни обставин, оскільки війна між Україною та Росією триває з 2014 року, і цей факт був відомий під час підписання договору оренди в 2019 році.
Договір було укладено 10 вересня 2019 року. Тоді музейники навряд чи могли передбачити таку стрімку ескалацію російської агресії. За три дні до підписання договору відбувся резонансний обмін полоненими з Росією, серед яких після пʼятирічного ув’язнення повернувся режисер Олег Сенцов. Риторика новообраного Президента Володимира Зеленського була зосереджена на дипломатичному врегулюванні відносин з Москвою.
Для розуміння масштабу майбутніх змін: на початку повномасштабної війни Генеральний штаб Збройних сил України звернувся до Музею війни із проханням надати карти оборони столиці 1941 року та окремі експонати. Зокрема, протитанкові їжаки часів Другої світової війни були використані у захисті Урядового кварталу. Військові застосували музейні речі в обороні Києва, що є непередбачуваною обставиною, якій підпадає діяльність музею.
Судді апеляційної інстанції не визнали нагальності потреби у нових приміщеннях для музею.
Громадська ініціатива «Голка» дослідила умови зберігання музейних експонатів, для яких нібито вистачає місця. Музей володіє загальною площею понад 32 тисячі квадратних метрів, з яких 18 531 м² – це технічні приміщення, які не призначені для розміщення експонатів.
У підвалах музею, де проходять труби, зберігається значна частина колекції, включаючи речі, які використовувались у 2022 році під час оборони Києва. Така ситуація становить загрозу збереженню цінних музейних предметів.
Юрій Савчук ділиться планами: після війни треба обов’язково звести нові сучасні виставкові будівлі. Для цього наразі є вільна територія — так звані елінги поблизу монумента «Батьківщина-мати». Однак і на ці ділянки є претензії з боку народного депутата від фракції «Слуга народу» Олександра Горобця, який направляє листи директору музею та прем’єр-міністерці, вимагаючи віддати ці приміщення іншій компанії — товариству «РЕНТ ЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП». Наразі будівництво лише планується, адже триває війна.
Російсько-українська війна приносить музеям все більше унікальних експонатів. Зараз музейники оцифровують три мільйони похоронок, які одержували родини українських бійців за часи Другої світової війни. Як пояснює Юрій Савчук, це важливий документальний свідок внеску українського народу у перемогу над нацизмом, що постійно підривається пропагандою Росії.
У країні російська агресія руйнує спадщину: на початку 2025 року у Львові ворожа ракета знищила Музей Степана Бандери, уночі 7 травня 2022-го — прямим попаданням зруйновано Музей Григорія Сковороди біля Харкова. Музеї Херсона були пограбовані під час окупації міста у 2022 році. Водночас в окупованих територіях російська сторона активно краде і реставрує музеї, усвідомлюючи силу культури в формуванні світогляду населення. Через це кожен музей на підконтрольній Україні території потребує особливої опіки та допомоги від держави, бізнесу та громадськості.
Однак музейникам доводиться не лише рятувати унікальні експонати від ракет, а й боротися за свої площі в судах із впливовими українськими бізнесменами, пов’язаними з політичними колами.
Адвокат Юрій Мельник, ознайомившись із матеріалами справи Верховного Суду, пояснює:
– Особливість цієї справи, помітна для юристів, полягає в тому, що з самого початку намагались забезпечити розгляд у Верховному Суді саме тією колегією суддів — Юрієм Чумаком, Тетяною Дроботовою та Надією Багай.
– Товариство безпідставно оскаржило відмову у відводі судді першої інстанції не в апеляції, а одразу в касаційному провадженні.
– Оскарження відбулося у період відпусток, що дозволило спрогнозувати результат.
– Звісно, у касації товариству відмовили, але це дало можливість справі потрапити у зазначену колегію Верховного Суду.
Громадська ініціатива «Голка» на початку квітня надіслала товариству «Архітектурна майстерня «ІНКА» запит для з’ясування їх позиції, однак відповіді досі немає.
Рішення Верховного Суду, який розгляне справу 12 травня о 16:40 в Касаційному господарському суді за адресою: Київ, вулиця Копиленка, 6, визначить не лише долю двох будівель у центрі столиці, а й вирішить, чи зможе державний музей, що документує агресію Росії проти України, зберегти свій простір для розвитку під час війни.
