Роберт “Мадяр” Бровді, командувач Сил безпілотних систем Збройних Сил України, рідко дає інтерв’ю. Проте безпосередньо на своїй базі він погодився поспілкуватися з BBC. Під час розмови вдалося торкнутися низки вагомих тем: еволюції ролі безпілотних літальних апаратів за останні чотири роки масштабної війни, перспектив просування російських військ та стримування їхнього наступу Збройними Силами України, а також прикладного ефекту від діпстрайків по військово-промислових об’єктах Російської Федерації.
Нижче наведено скорочену версію інтерв’ю з командувачем Сил безпілотних систем. Повну розширену інтерв’ю можна переглянути на YouTube-каналі BBC.
—
### Еволюція ролі дронів у війні
Ми пройшли значний шлях із маленького стрілецького взводу територіальної оборони до найбільшої та найпотужнішої у світі бригади безпілотних систем. Наразі наше угруповання налічує 12 бойових підрозділів. Ми постійно зростаємо і формуємо так звану “лінію дронів”, що охоплює всю фронтову смугу, адже за чотири роки конфлікту безпілотники стали домінуючим видом озброєння.
На початку широкомасштабного вторгнення перші три місяці ворог намагався нав’язати нам власні умови ведення війни, що нас, очевидно, не задовольняло. Коли ми опинилися на Півдні, Росія вже контролювала Херсон і просувалася в напрямку Миколаєва, тоді як ми, будучи піхотою, перебували в окопах і відчували постійні обстріли зі сторони ворожої техніки.
У якийсь момент виникло логічне прагнення зрозуміти, що саме працює по нас. Противник також облаштовував укріплення, і нам потрібно було з’ясувати його тактику, місця розташування та заходи маскування.
Завдяки використанню дронів ми виявили, що російська техніка виїжджала на обстріл ненадовго, після чого ховалася у капонірах. Спершу у нас не було можливості уразити цю техніку, тому ми звернулися до артилерійських підрозділів, показуючи їм відео з дронів для коригування вогню.
Надалі ми почали оснащувати безпілотники бойовими частинами: спершу гранатами, а потім саморобними боєприпасами, які скидали на ворога. Петримаю у пам’яті 5 червня 2022 року – це був День народження дорогої мені людини, і я привітав її відео, де з дрона вдалось влучити по противнику у голову з висоти 300 метрів.
Ключовим переломним моментом стало появлення FPV-дронів. Саме тоді безпілотник став не просто засобом розвідки, а інструментом впливу на хід бойових дій і життя ворога.
—
### Втрати ворога
Для нас найголовнішою ціллю є жива сила ворога, а не танки чи артилерія — без живої сили не можливі штурмові операції. Тому першочерговим завданням стримування наступу є знищення особового складу противника.
Проте вбивати живу силу ворога силою власної живої сили — нераціонально і дуже ризиковано, з огляду на те, що поповнення в наших лавах відбувається значно повільніше, ніж у російських військах.
Щомісяця Росія мобілізує приблизно 33-35 тисяч солдатів для ведення бойових дій. Починаючи з грудня 2025 року, дрони почали знищувати стільки ж живої сили ворога, скільки Росія мобілізує. Це дуже вагомий і знаковий переломний момент у веденні бойових дій.
Уже протягом чотирьох місяців утримується баланс, за якого українські сили з допомогою дронів знищують більше ворога, ніж мобілізується до російської армії.
Вартість здобутої живої сили росіянами, завдяки застосуванню нашої техніки, надзвичайно вигідна — збитки супротивника за допомогою дронів, вартістю 300-500 доларів, наразі лишаються найефективнішими у світі.
—
### Діпстрайки
Основна мета наших глибоких ударів (діпстрайків) — це руйнування російського військово-промислового комплексу та джерел фінансування ворога.
Щоб дрону долетіти до віддалених об’єктів, необхідно “прорубати канал”, а для цього потрібно знищувати російські системи протиповітряної оборони та інші засоби ППО. Саме на це спрямовуються наші удари в оперативній глибині.
Наразі ми завдаємо серйозних втрат військовому комплексу, критично важливій інфраструктурі, підприємствам військового виробництва і, звичайно, військовим об’єктам.
Зокрема, постійне знищення або пожежі на складах нафтопродуктів сильно звужують можливості російської сторони. За різними оцінками, глибинні удари обмежили від 20 до 30% здатності нафтової галузі РФ.
Варто зазначити, що, хоч і не дуже швидко, але російська сторона намагається відновити втрати, тому кількість глибинних уражень потрібно постійно збільшувати.
В цілому Україна сьогодні володіє найефективнішими засобами нанесення глибоких ударів, які оперативно адаптуються до умов сучасної війни.
—
### Математика війни
Один долар, вкладений у безпілотні системи, нині приносить нам приблизно сто доларів збитків противнику.
Розрахунок ведеться таким чином:
1. Укриття, зроблені власноруч, оцінюються як “0”, оскільки їх вартість приблизно відсутня.
2. Живий російський військовослужбовець має вартість 56 200 доларів — це обсяг витрат російського уряду на мобілізацію, спорядження, навчання та доставку до фронту.
3. Знищений легковий автомобіль ворога оцінюється в 1000 доларів — адекватна ціна, котру використовуємо для розрахунку збитків.
Наші підрозділи витрачають на застосування дронів приблизно 40 мільйонів доларів, спричиняючи збитки ворогу у розмірі 4 мільярдів доларів, що відповідає співвідношенню 1 до 100.
Вартість жертви російського штурмовика для Сил безпілотних систем становить 882 долари.
Наші сили ніколи не приховують власних втрат — вони не перевищують 1% протягом року.
—
### Просування російських військ на фронті
За останні півроку ворог щодня заявляє про нібито нові територіальні здобутки, однак тактичної переваги або великих перемог у нього немає. Тому вони вимушені вводити в оману Кремль стосовно реального стану справ.
Ми постійно перехоплюємо їхні карти, на яких вони позначають захоплені території, котрі в реальності або є сірими зонами, або контрольовані нами. Фактично ці зони — наші районі, де ми вільно пересуваємося.
Наразі чекаємо на весняно-літню кампанію, яку анонсував Путін. Він не відмовляється від намірів, проте їх реалізація відстає від планів, і на багатьох ділянках ми навіть повертаємо контроль над територіями.
Отже, наразі у ворога недостатньо людських та технічних ресурсів для виконання заявлених задумів. Водночас ми безперервно збільшуємо кількість дронів, які ефективно стримують противника, заважаючи йому реалізувати амбітні плани.
Ілюстративним прикладом є тривалість боїв за Мирноград і Покровськ — понад три місяці. Це демонструє, наскільки російські наміри реалізуються повільно.
Ми розраховуємо на тривалу боротьбу. Неможливо очікувати, що хто-небудь з територій Краматорська, Слов’янська чи Костянтинівки добровільно покине їх лише через бажання Путіна забрати Донецьку область.
Без ілюзій і оптимізму ми готуємося до довготривалого конфлікту. Зупинка Путіна зараз здатна викликати усередині Росії цілу низку негативних процесів, адже йому буде що обґрунтувати як результати “спеціальної військової операції”.
Якщо Путін найближчим часом не помре внаслідок змови або хвороби, то війна не припиниться.
—
### Перспективи розвитку війни
Не готовий озвучувати політичні прогнози про те, що війна триватиме, поки не буде повернено території у межах 1991 року.
Завершення війни залежить від сукупності багатьох факторів на глобальній геополітичній арені, і це не лише питання грошей чи людських ресурсів.
У російських військ може вичерпатися штурмовий потенціал, а коли на фронт перестане надходити достатня кількість живої сили, у військах суттєво погіршиться морально-психологічний стан.
У частини російських солдат це може привести до масового самовільного залишення поля бою — дезертирства. Чим активніше йтиме цей процес, тим більше буде відмовників і менше сил для виконання штурмових операцій.
При відсутності таких операцій фронт стабілізується, що дозволить нам перегрупуватися, закріпитися на відповідних рубежах, посилити зону контролю і використовувати власних операторів дронів для роботи на віддалі.
Нині перебування на відстані менш ніж 25 км від лінії фронту стає надзвичайно небезпечним, оскільки повернення звідти живими не гарантоване. З нарощенням кількості дронів і розвитком технологій цей “кіль-розрив” лише збільшиться.
—
### Розвиток Сил безпілотних систем
Чисельність особового складу Сил безпілотних систем становить близько 2% від загальної кількості української армії. При цьому ці 2% забезпечують 35% усіх знищених цілей ворога. Кожна третя знищена одиниця техніки або військової сили належить саме Силам безпілотних систем.
З огляду на це, ми цілеспрямовано працюємо над збільшенням чисельності екіпажів і особового складу СБС. Математика говорить сама за себе: якщо Сили безпілотних систем становитимуть 5% загальної чисельності, вони зможуть забезпечувати понад 50% усіх уражень.
Варто також зазначити, що рівень втрат у СБС суттєво нижчий, ніж серед піхоти чи штурмовиків, тож такий розвиток цілком логічний і обґрунтований.
З моменту створення СБС, тобто за останні десять місяців, результативність їх роботи покращилася у 14 разів — це реальні та відчутні показники.
Незалежно від пори року чи часу доби, Сили безпілотних систем знищують щоденно від 350 до 400 одиниць ворога, що на місяць дає приблизно 10 тисяч.
Загалом із мобілізації російських сил у 30 тисяч 10 тисяч — це ті, кого знищують дрони. Таким чином, третина противника щомісяця ліквідується силами безпілотних систем.
Ця тенденція створює негативний баланс ворога, оскільки Росія не встигає поповнювати запаси живої сили.
Далі цей процес лише ускладнюватиметься. Якщо російський уряд намагатиметься силовими методами збільшувати армію, ці додаткові солдати стануть легкою здобиччю, гинучи ще до досягнення лінії бойового зіткнення.
—
Матеріал підготовлено за участю Софі Вільямс, Муз Кемпбелл, Володимира Ложка та Анастасії Левченко.
