Фермери наголосили на тому, що їхня діяльність і раніше зазнавала впливу війни, розпочатої країною-агресором Росією, що спричинило численні ускладнення у сферах логістики, енергетики та ринку праці.
За словами Миколи Малiєнка, фермера з Центральної України, у нинішніх умовах йому довелося скоротити посіви кукурудзи на площі 100 гектарів через значне зростання вартості добрив. Особливе занепокоєння у нього викликає подорожчання дизельного пального, ціна на яке майже подвоїлася після авіаударів США та Ізраїлю по Ірану.
Прогнози Миколи Малiєнка передбачають:
1. Зростання виробничих витрат на 10–15% у звичайних умовах;
2. Можливе збільшення витрат до 60% у разі несприятливого розвитку ситуації;
3. Ймовірне зниження експорту сільськогосподарської продукції на 15–40%.
Дмитро Скорняков, генеральний директор аграрної компанії HarvEast, оцінює збільшення собівартості виробництва в межах 20–30% і передбачає, що аграрне виробництво в Україні цього сезону скоротиться приблизно на 5–10%. Водночас він зазначає, що у довгостроковій перспективі зростання світових цін на продовольство може частково компенсувати втрати за рахунок збільшення валютних надходжень від експорту.
Експертна спільнота підкреслює, що Україна залишається залежною від імпорту пального через пошкодження ключових об’єктів енергетичної інфраструктури. Це ускладнює проведення посівної кампанії та збір урожаю. Уряд, своєю чергою, очікує стабільного врожаю та підтримує фермерів, забезпечуючи їх пальним за зниженими цінами. Водночас аграрії застерігають про збереження високих ризиків для всього сільськогосподарського сектору.
Попри воєнний конфлікт, Україна залишається одним із провідних експортерів зернових і олійних культур і постачає свою продукцію приблизно до 150 країн світу. Проте структура експорту змінилася:
– Зменшилися постачання до Азії, Океанії та Близького Сходу;
– Зросла частка країн Європейського континенту у загальному експорті.
За даними ЗМІ, Російська Федерація поступово нарощує свою частку на світовому ринку зерна.
Контекст
На фоні військових дій в Ірані та блокади Ормузької протоки в Україні розпочався стрімкий ріст цін на паливно-мастильні матеріали. Головними факторами стали паніка, викликана воєнною загрозою, та побоювання щодо можливого перекриття важливих морських маршрутів, а не реальний нестач пального, підкреслив директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн.
4 березня у комітеті з питань енергетики та житлово-комунальних послуг повідомили, що дефіциту пального в Україні на цей момент немає, незважаючи на підвищення цін.
23 березня агентство Reuters поінформувало, що український ринок дизельного палива забезпечений ресурсом до кінця березня, тоді як постачання на квітень залишаються невизначеними через стрімке зростання цін. Згодом агентство оновило інформацію, зазначивши, що забезпечення пального на квітень уже оцінюється приблизно на 70%.
