У російському Санкт-Петербурзі другий рік поспіль відмовилися від проведення головного військово-морського параду. Про це інформують засоби масової інформації, водночас офіційних пояснень щодо причин скасування не надають. Аналізуючи, як війна проти України змінює навіть давно звичну пропагандистську картину всередині Росії, журналісти FREEДОМ дійшли висновку, що відмова від параду свідчить про нові реалії в країні.
Цього року підготовка до Дня Військово-Морського Флоту (ВМФ) у Санкт-Петербурзі взагалі не розпочалася: кораблі не готують, наказів немає, а військовослужбовці, за даними російських медіа, не отримували жодних вказівок щодо параду, хоча звичайно до цієї пори організаційні заходи вже мають повним ходом проводитися. З 2017 року цей захід був одним із головних пропагандистських ритуалів Кремля, але через численні удари по російських військових об’єктах проведення показових вистав змінилося.
Історичні факти:
- У 2024 році парад у Петербурзі скасували повністю, посилаючись на заходи безпеки.
- У 2023-му захід пройшов у значно скороченому форматі.
- Відсутність відповідного указу президента та наказів у військових структурах свідчить про відсутність координації та інтересу до проведення параду в традиційному вигляді.
Зокрема, у телеграм-каналі “Фонтанка SPB Online” повідомили:
“Станом на 15 червня президентський указ про організацію головного параду ВМФ не було видано. У флотах відрядження до Петербурга не плануються. Співрозмовники у Міноборони та Головному командуванні ВМФ повідомили, що ніяких розпоряджень зверху не надходило, хоча в цей період підготовка мала б бути на піку. ‘Самі розумієте, зараз не до того,’ — зазначили представники флоту.”
Разом із скасуванням військово-морського параду, відміна великих публічних заходів у Росії перестала бути дивиною. Зокрема, 12 червня, у День Росії, на Красній площі вперше з початку 2000-х не відбувся традиційний святковий концерт. Його перенесли у культурний центр "Моссовет" на Преображенській площі, далеко від центральної частини Москви, де концерт проходив останні 23 роки. Ці події свідчать про помітні наслідки путінської агресії проти України – традиційні паради й масові заходи зникають із центральних площ, бо за фасадом свята все більше проглядає відчуття поразки у війні.
У цьому контексті докторка політичних наук, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ганна Малкіна констатувала:
“Війна програна на всіх фронтах. Вона не досягла цілей так званої ‘спеціальної військової операції’, поставлених на початку. Поразка очевидна і в дипломатичній сфері, і в економіці, адже сьогодні ситуація російської економіки вкрай невтішна. Втратили вони і підтримку серед населення, яке демонструє розчарування, замішання і нерозуміння майбутнього.”
При цьому значні втрати російських сил на фронті, а також нездатність гарантувати безпеку власних оборонних підприємств та нафтоочисних заводів у тилу відображають ситуацію, в якій опинилася Москва. Кремль прагне демонструвати контроль над подіями, проте удари все частіше прориваються туди, де Росія раніше відчувала себе недоторканою. Так, 16 червня українські безпілотники атакували Московський нафтопереробний завод (НПЗ), який забезпечує приблизно 40% переробки нафти у столичному регіоні. ЗМІ Росії повідомили про серйозні пошкодження підприємства.
Відреагувавши на посилення ударів по території РФ, президент Сполучених Штатів знову звернувся до російського керівництва з вимогою припинити війну. Дональд Трамп зазначив:
“Росія має погодитись на угоду. Втрати людські величезні — лише за минулий місяць обидві сторони втратили 35 тисяч військовослужбовців. Це неймовірна цифра, яку слід усвідомити. Серед загиблих переважають молоді солдати, прекрасні люди. У неділю я спілкувався з Путіним, й ситуація фактично без змін — вони продовжують воювати, втрачають людей. Подібне не відбувалося з часів Другої світової війни.”
У відповідь на військовий терор РФ проти України президент України Володимир Зеленський підкреслив, що удари по території Росії будуть лише посилюватися. Водночас Київ залишається відкритим для дипломатичного розв’язання конфлікту, який розпочала Росія. Зокрема, український лідер висував пропозицію провести зустріч з Путіним на саміті Великої сімки (G7) у Франції 15-17 червня, але російська сторона відмовилася. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков навіть заявив, що російський диктатор нібито не отримував запрошення на такий захід.
В оцінці ситуації політик і лідер міжнародного руху “Говорите Громче!” Андрій Сидельников наголосив:
“З Росією неможливо вести переговори в звичному форматі. Перемовини можливі лише на умовах сили, і це не відбудеться внаслідок простого запрошення з боку Зеленського, Трампа чи будь-якого іншого європейського лідера. Російська Федерація відкине такі пропозиції. Путіну потрібні конкретні гарантії та певна впевненість, що він не опинився в пастці.”
У Кремлі наполягають, що якщо український президент бажає зустрітися з російським лідером, то це можна зробити тільки в Москві. Водночас Володимир Зеленський чітко заявив, що відмовляється від такої умови. Альтернативними майданчиками українська сторона називала Швейцарію, Туреччину, країни арабського світу та Сполучені Штати Америки.
Дивіться відео за посиланням на YouTube
Читайте також:
- У Москві так бояться українських безпілотників, що вперше за 23 роки скасували концерт на Красній площі, — Центр протидії дезінформації (ЦПД).
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій доступний за посиланням у відповідних каналах.
