Історія ЗНО: як усе починалося

Вступ до університету без системи стандартизованого оцінювання сьогодні здається неможливим. Однак ще двадцять років тому абітурієнтам доводилось складати іспити безпосередньо в навчальних закладах. Це ставило під сумнів об’єктивність оцінювання, адже результат залежав не лише від знань, але й від фінансового становища або впливових зв’язків родини.

Впровадження ЗНО категорично змінило ситуацію, відкривши нові можливості для абітурієнтів. За словами Тетяни Вакуленко, директорки Українського центру оцінювання якості освіти, ця система зробила вступ чесним: тепер усе залежить тільки від знань, а не від грошей або контактів.

Перший пілотний тест ЗНО відбувся у 2004 році, а уже 2006 року понад 41 тисяча учнів склали його в офіційному форматі. З 2008 року тест став обов’язковим для вступу в усі заклади вищої освіти, починаючи з української мови і літератури. З 2015 року результати ЗНО почали використовувати також як оцінку ДПА такий формат зберігся до 2019 року.

Доти незалежне оцінювання передбачало окремі предметні тестування, які складали у різні дні. Абітурієнти могли готуватись до кількох предметів із перервами між іспитами, що надавало змогу краще розподілити навантаження.

ЗНО стало уособленням прозорості і рівних шансів для українських підлітків, даючи їм змогу самостійно будувати майбутнє, незалежно від їхнього походження та місця проживання.

ЗНО чи НМТ: у чому різниця та що змінилося

У зв’язку з повномасштабною війною, формат ЗНО зазнав суттєвих змін. З 2022 року його тимчасово замінила національна мультипредметна тестова система, або НМТ, що проходить в електронному форматі. Це дозволяє зберегти право на чесний вступ навіть в умовах воєнного часу.

Особливості НМТ:

• Тест складається з чотирьох предметів упродовж одного дня.
• Спочатку учасники виконують завдання з української мови та математики протягом 120 хвилин.
• Після 20-хвилинної перерви витрачають ще 120 хвилин на історію України та предмет на вибір серед літератури, іноземної мови, біології, фізики, хімії чи географії.

Формат НМТ не передбачає завдань із розгорнутою відповіддю, оскільки тестування проходить у стресових умовах — під час повітряних тривог, можливих обстрілів і перебоїв із електропостачанням. В разі тривоги іспит миттєво призупиняють, а повторне виконання завдань можливе під час додаткової сесії.

Цікаво, що НМТ наразі доступний не лише в Україні, а й у понад 50 містах 32 країн — це допомагає випускникам, які змушені були виїхати за кордон через війну, не втрачати змогу вступити до українських вишів.

Дискусії навколо НМТ тривають переважно через навантаження, яке створює необхідність складати чотири тестування в один день. Проте у прилеглих до фронту регіонах складно організувати тестування у кілька днів через логістичні та безпекові обмеження.

НМТ-2026: що кажуть цифри, які предмети – найпростіші та найскладніші

За даними УЦОЯО, на 2026 рік у НМТ зареєструвалася майже 360 тисяч осіб, а результати отримало понад 329 тисяч. Це рекордні показники для періоду повномасштабної війни, що свідчить про незмінний інтерес молоді до навчання і вступу.

Переважна більшість — 75%, – це цьогорічні випускники, решта – представники минулих років. Починаючи з 2024 року, учасники здають тест із чотирьох предметів, додавши предмет на вибір. Раніше оцінювання охоплювало три обов’язкових блоки – українську, математику і історію України.

Предмети: де найвищі і найнижчі бали

Найвищі середні результати виставлені в категорії іноземних мов: німецька, французька та англійська мовлють лідирують, правда варто враховувати, що ці предмети обирає менша кількість учасників.

Натомість найскладнішими для більшості залишаються математика, фізика, хімія та українська література. Саме математика, як обов’язковий предмет, демонструє найбільшу кількість як максимальних результатів, так і тих, хто не подолав мінімальний поріг.

Топові результати і критичні пороги

1. 4002 учасники здобули хоча б один результат у 200 балів;
2. Двоє з них отримали максимуми за всі чотири субтести;
3. Найбільше максимальних балів — з англійської мови (2194); далі – математика і історія України.

Водночас приблизно 15% учасників не змогли подолати мінімальний поріг з одного чи кількох предметів. Найбільша кількість таких випадків – з математики (близько 40 тисяч), що свідчить про високий рівень складності і потребу посилити підготовку.

Регіональні лідери й найуспішніші школи

Згідно з рейтингом Osvita.ua, який ґрунтується на даних УЦОЯО, найкращі результати показали Львівська, Київська, Волинська, Івано-Франківська та Хмельницька області. Їхня позиція у рейтингу відображає не лише якість освіти, а й особливості демографії та переселення через війну.

Серед навчальних закладів лідерство утримує Львівська гімназія “Євшан”, а також Львівський фізико-математичний ліцей-інтернат, Природничо-науковий ліцей №145 Києва й кілька інших престижних гімназій. Особливе місце посідає дистанційна школа “Оптіма”, яка стала першою онлайн-школою в топ-десятці.

П’ятірка дистанційних шкіл, що посіли найвищі позиції, демонструє, що цифрова освіта теж може давати відмінні результати. “Оптіма” – найбільша серед них за чисельністю випускників.

Дистанційне навчання: як школа “Оптіма” забезпечує високі стандарти НМТ

Школа “Оптіма” стабільно входить до десятки кращих закладів України за результатами НМТ останні роки. Відмінність її полягає в тому, що тут не відбувається жодного жорсткого академічного відбору: усі охочі можуть вступити і отримати якісну освіту.

Навчальний процес базується на чіткій системі, де програму, матеріали й тестування адаптують до різних потреб учнів. Використовують кілька форматів подання інформації — відео, аудіо, текст — щоб кожен міг обрати комфортний спосіб навчання.

Щоб підтримати учнів, їх не залишають наодинці зі знаннями – постійно працюють учителі та класні керівники, які допомагають у складних питаннях і адаптують темп.

Цифрові технології дають змогу відслідковувати прогрес учнів і швидко реагувати на їхні потреби, що є важливою перевагою дистанційної освіти при великій кількості студентів.

Результати цих підходів підтверджує стабільність “Оптіми” серед кращих навчальних закладів, не зважаючи на різний рівень підготовки та індивідуальні обставини учнів.