Громадська організація CAT-UA здійснила аналіз новин та емоцій, які домінували в українському сегменті соціальних мереж у період з 25 квітня до 1 травня 2026 року. Індекс настроїв у соцмережах покращився, склавши мінус 14, тоді як раніше він дорівнював мінус 21. За результатами моніторингу позитивні новини становили 27%, негативні – 41%, а неоднозначні – 32%.
Упродовж вказаного періоду в українському інформаційному просторі активно обговорювалися українські удари по російських тилових об’єктах. Зокрема, значний резонанс викликали діпстрайки, що призвели до пожеж у містах Туапсе, Орськ та Перм. Саме атаки на Туапсе дістали найбільшої уваги, оскільки вони тривали протягом тижня, а пожежі були видимі навіть із сусідніх населених пунктів, що викликало паніку серед мешканців. Наприкінці тижня зросла хвиля критики влади пов’язана з «плівками Міндіча», а також періодично відновлювалася увага до перспектив переговорного процесу.
Позитивні новини включали:
- Удари по Туапсе та інших російських містах, з особливим акцентом на Туапсе через тривалі атаки та видимі пожежі.
- Обговорення долі параду в Москві.
- Отримання допомоги від Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки.
Негативні новини стосувалися:
- Посилення обстрілів, зокрема у містах Одеса та Дніпро.
- Можливої мобілізації в Російській Федерації.
- Розголосу «плівок Міндіча».
Неоднозначні теми включали:
- Плани Росії щодо наступальних дій.
- Стан переговорного процесу.
- Проблеми російської економіки.
- Екологічні проблеми ворогів.
- Евакуацію мешканців Туапсе.
- Амбіції США в Ірані.
Удари по противнику: від Туапсе до Африки
Згідно з російськими джерелами, було зафіксовано влучання дронів у Єкатеринбурзі, а також вибухи в районі Челябінського металургійного підприємства. Переважно чоловіки брали участь у поширенні новин про діпстрайки. У соцмережах спостерігалася радість і зловтіха (більше серед жінок) щодо наслідків атак по Туапсе: згадувалися явища «нафтового дощу» і обурювалися тим, що росіяни досі не усвідомлюють причини своїх негараздів. Крім того, активно висміювалися неспроможність захистити місто та «вічний день бабака», бо удари повторювалися знову і знову.
Згодом популярністю користувалися новини про ураження підсанкційного танкера Marquise морськими дронами поблизу Туапсе, які викликали захоплення у користувачів. Траплялися також повідомлення про удари по Криму: по Феодосії, мису Фіолент, відсутність електропостачання у Севастополі. З’являлися подробиці щодо уражених об’єктів, збільшувалася увага у соцмережах, плюс виникали жарти та оптимістичні прогнози. Паралельно раділи інформації про удари по Ярославському нафтопереробному заводу та реакції місцевих мешканців.
Новини про атаку російської військової бази в Малі (Західна Африка) викликали особливий ажіотаж серед широкого кола користувачів: повідомляли про розбиту техніку та загиблих. Також привернув увагу перехід повстанців від засідок до відкритих штурмових операцій.
Щодо російсько-української війни, соцмережі поширювали вислів Романа Бровді «наймасштабніше вбивство ворога в історії». Публікували звіти як Генштабу Збройних сил України, так і окремих військових підрозділів про знищення техніки та особового складу окупантів. Особливу увагу привернули повідомлення про мідлстрайки, зокрема знищення реактивної системи залпового вогню «Торнадо-С» у Мелітополі, яка завдавала ударів по території Запоріжжя. Про втрати Росії активно коментували і західні політики, зокрема президент Фінляндії Анатолій Стубб, наголошуючи, що вони утричі перевищують українські цього року.
Зросли позитивні настрої через розблокування фінансування США
Інформація про виділення Пентагоном додаткових коштів для України поширювалася у новинних каналах і серед користувачів соцмереж, викликаючи переважно радісні емоції та зростаючу надію.
День прикордонника підняв суспільний настрій
Зранку люди активно ділилися постами про роботу прикордонників, публікували фото. Згодом у регіональних групах з’явилися вітальні повідомлення з нагоди дня прикордонника, опубліковані організаціями та політичними партіями, проте найбільш активними були саме пересічні користувачі.
Обстріли з жертвами викликали сум і гнів
Повідомлення про обстріли з жертвами та постраждалими посіли місце в топ-тематах обговорень. Найбільшу увагу привернули удари по Дніпру, де ворожий дрон зруйнував цілий під’їзд багатоповерхівки, а інший «заїхав» у квартиру, хоча вибуху не було. Особливе обурення викликала повторність атак по одному й тому самому мікрорайону. Переважно чоловіки обговорювали такі випадки. Символом російського терору стало житлове комплексу в Одесі, куди влучив безпілотник «шаhed». Фіксували численні повітряні загрози для різних українських міст, а місцева влада і новинарі інформували про кількість загиблих і поранених не лише в Одесі, де особливого резонансу набрали повідомлення про поранених дітей та масштабні руйнування, а й у Сумській, Чернігівській, Дніпропетровській, Донецькій областях та на Херсонщині.
Критика влади була різнорідною, але активізувалася у другій половині тижня
На початку тижня критика української влади була розрізненою і помірною, що пов’язано з масованими обстрілами та відсутністю нових приводів. Окремі обурення були через недоліки в забезпеченні на передовій (приклад – 14-та окрема механізована бригада), дії поліції під час теракту у Києві, а також згадки про витрати на телемарафон і 7 років президенства Володимира Зеленського.
Згодом з’явилися «плівки Міндіча» у відеоформаті на порталі «Українська правда». Цей матеріал викликав переважно чоловічі обговорення, зосереджені на ролі Володимира Зеленського у корупційних схемах, зокрема щодо будівництва будинків у Козині. Активно обговорювалися вимоги антикорупціонерів про розслідування, виявлення реального власника компанії Fire Point та її націоналізацію. Разом із тим з’являлося і протилежне бачення – захист «національного виробника» далекобійної зброї.
Комунікація влади стосовно мобілізації сприймається з обережністю
Поширення ініціативи генерал-майора В’ячеслава Вовка про ув’язнення на 10 років за ухилення від мобілізації отримало обмежену увагу. Обговорення у коментарях на Facebook і X були емоційними та часто супроводжувалися сварками. Окремий резонанс спричинило інтерв’ю Оксани Решетилової для «Української правди». Вона говорила про плани демобілізації, ротації, встановлення чітких термінів служби і перебування на позиціях, а також назвала близько 2 мільйонів осіб у розшуку територіальних центрів комплектування, серед яких 1,6 млн потенційно можуть бути призвані. Також з’явилися спроби налагодження «правильної комунікації» з цим сегментом суспільства, котрий «самоусунувся від захисту держави». Ця заява переважно не супроводжувалася коментарями, але реакції були здебільшого негативні.
Водночас промова Володимира Зеленського про старт армійської реформи отримала широку підтримку у центральних і регіональних новинних пабліках. Головні обіцянки стосувалися чітких термінів служби, поетапної демобілізації і підвищення зарплат військовослужбовцям (для піхоти – до 400 тисяч гривень на місяць). Реакції у дописах були здебільшого позитивними, хоча траплялися й іронічні нотки.
Річниця аварії на Чорнобильській АЕС викликала у соцмережах сум та вдячність
Згадок про Чорнобильську трагедію було дуже багато, у тому числі історій про ті часи, спогадів про роботу ліквідаторів і вдячності їм, а також аналізу змін після аварії. У регіональних групах публікувалися офіційні нагадування про подію та звіти про вшанування ліквідаторів у різних містах України.
Поширення викривлених висловів «Лазаря» викликало тривогу
На сторінках, що глибоко аналізують війну, та в телеграм-каналах розповсюджували спотворене цитування інтерв’ю Павла Єлізарова, заступника командувача Повітряних сил, де нібито йшлося про заборону бити по Росії балістикою через загрозу ядерного удару у відповідь.
Емоції українців у соціальних мережах
- Гнів присутній у 27,1% публікацій, переважно через російські атаки й обстріли, зокрема у Дніпрі та Одесі на початку тижня, а також у Тернополі і західних регіонах країни наприкінці тижня. Також присутній гнів на заяви Мерца, виступи Дональда Трампа та дії Ізраїлю з викраденням українського зерна.
- Тривога – 23,4%, виникає перед нічними атаками та через ситуацію на фронті, а також через очікування нового російського наступу і можливої підготовки Росії до вторгнення в Європу.
- Радість – 15,6%, обумовлена повторюваними ударами по російському Туапсе, Криму, Пермі, Омську та інших містах, а також розблокуванням кредитів від ЄС, підтримкою Пентагону, успіхами ЗСУ і ростом втрат ворога.
- Сум – 13,4%, пов’язаний із наслідками російських атак по Дніпру, Одесі, Тернополю, а також згадками Чорнобильської трагедії та військових некрологів.
- Гордість – 9,6%, зростає з нагоди пам’яті про Чорнобиль і вдячність ліквідаторам, а також у зв’язку з відзначенням Дня прикордонника.
- Надія – 4,8%, базується на упевненості у перемозі, західній підтримці, можливому бунті в Росії та неспроможності економіки агресора витримати війну.
- Сміх – 3%, викликаний численними жартами щодо повторних ударів по Туапсе та насмішками через скасування параду воєнної техніки 9 травня.
Додаткова інформація про методологію дослідження
- За методологією CAT-UA, із застосуванням автоматизованих систем моніторингу аналізується повний масив згадувань воєнної тематики, що становить понад 300 тисяч дописів щоденно за 50 ключовими пошуковими словами.
- Із загального масиву повідомлень користувачів з України у Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok щодня випадково відбирається 1350 дописів (включно з постами та репостами), що становить близько 0,25% від загальної кількості.
- Громадська організація CAT-UA із початку повномасштабного вторгнення систематично досліджує настрої у соціальних мережах і надає звіти для військово-політичного керівництва України, що дозволяє підтримувати стійкість інформаційного поля попри спроби російського режиму його дестабілізувати.
Команда «Детектора медіа» – понад 20 років на варті українських медіа
Команда організації виконує роль наглядача за українськими медіа, аналізуючи якість контенту і заохочуючи медіа дотримуватись професійних і етичних стандартів, щоб забезпечити правдиву і повну інформацію для читачів. З нагоди 22-річчя видання оголошено відновлення Спільноти активних людей, які мають бажання і змогу фінансово підтримати видання, долучитися до генерації нових ідей і отримувати ексклюзивну інформацію про стан справ в українських медіа. У сучасних умовах якісна журналістика є надзвичайно важливою.
