Провідні американські друковані та цифрові видання оприлюднили інформацію про стан іранських ракетних баз, а також про кількість ракет і пускових установок, які досі залишаються в розпорядженні Тегерана. Дані отримані з власних джерел у розвідувальних колах та в міністерстві оборони США. Разом із значною витратою ракет під час 39-денної кампанії ударів, під час якої, за підрахунками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), США витратили приблизно 25-30% усіх крилатих ракет Tomahawk та JASSM, а також близько 50% ракет системи Patriot, ситуація свідчить про певний глухий кут.
Як повідомляє видання New York Times із посиланням на звіти американської розвідки, Ірану вдалося відновити доступ до 30 із 33 ракетних баз, розташованих поблизу узбережжя Ормузької протоки. Це дає Ірану можливість контролювати рух танкерів під своєю зоною вогню, а також наносити удари по американським військовим кораблям у випадку спроб їхнього проходу через протоку.
За оцінками розвідувальних служб США:
– Іран зберігає до 70% усіх мобільних пускових установок;
– приблизно 70% ракет, включно з балістичними, залишаються на озброєнні;
– доступ до 90% ракетних баз та сховищ у глибині іранської території відновлений.
Іран розміщує свої ракетні арсенали у підземних спорудах, захованих у товщі гірських масивів. Навіть за застосування бетонобійних бомб можна лише зруйнувати входи до таких укриттів, тимчасово унеможлививши їхнє використання, доки штабам не вдасться розчистити завали.
Ця інформація різко контрастує з офіційною позицією Білого дому та колишнього президента Дональда Трампа, який наполягає на тому, що Іран уже «знищено», а поширення протилежних даних він прямо кваліфікує як «держзраду».
Зараз у Вашингтоні діє стратегія морської блокади Ірану та припинення експорту іранської нафти, проте вона не приносить блискавичних результатів, попри офіційну риторику, згідно з якою Тегеран знаходиться на межі колапсу. Washington Post, посилаючись на конфіденційний аналіз ЦРУ, повідомляє, що:
1. Блокада має тривати мінімум ще 3–4 місяці, щоб Іран відчув реальні економічні труднощі.
2. Забезпечення цієї блокади є неповним, оскільки країна зберігає можливість, хоч і обмежену, експортувати нафту суходолом.
Навіть цей термін оцінюється як досить оптимістичний, оскільки диктаторські режими можуть існувати під економічними санкціями та політичним тиском десятиліттями. Часто подібні обмеження навіть спричиняють ще вищу радикалізацію режимів. Особливу увагу привертає стійкість іранської влади, яка не розвалилася навіть після ліквідації частини її керівництва, включно з верховним лідером Ірану Алі Хаменеї, убитим у перший день ударів 28 лютого 2026 року.
Ситуація наразі свідчить про те, що ставка США на швидку зміну режиму не дала бажаних результатів:
– Знищити ракетний потенціал Ірану не вдалося.
– Повторна кампанія ударів підірве залишкові ресурси американського озброєння.
– Блокада експорту іранської нафти не дає стрімких змін.
Водночас Іран продовжує блокувати Ормузьку протоку для усіх країн Перської затоки, що має масштабний вплив на глобальну економіку.
Отже, складна ситуація залишається без очевидного виходу на сьогодні.
Також читайте:
– Вистражданий дрон FV-014 пішов у серію: чи замовлено його для України — досі невідомо.
– Тепер і в Італії заговорили про нагальну потребу закупити в Україні дрони та ракети, оскільки наразі в італійських силових структурах відсутні далекобійні озброєння.
