«Детектор медіа» увійшов до списку з 90 організацій та ініціатив, які системно займаються документуванням війни Росії проти України.
6 травня Центр прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки (KSE) представив у книгарні «Сенс» на Хрещатику дослідження під назвою «Документування російсько-української війни у 2014–2025 роках». Про це розповів «Детектору медіа» засновник і керівник Центру, громадський та державний діяч Антон Дробович.
Презентацію модерувала Дар’я Свиридова. У заході взяли участь:
– автори дослідження: Антон Дробович, Дарина Підгорна та Марина Александрович;
– рецензентка Наталія Хендель;
– представник міжнародного фонду «Відродження» Роман Романов, організація якого підтримала підготовку та видання дослідження.
Антон Дробович зазначив:
«Роман розповів про бачення викликів у сфері документування та про важливість каталогізації, адже дедалі частіше постає питання кінцевої мети всього цього процесу – як зібрані матеріали будуть використані у досягненні справедливості. Це стосується не лише контексту перехідної чи відновної юстиції, а загалом логіки держави. Для відповіді на ці питання такі каталоги є надзвичайно корисними».
У межах дослідження Центр прав людини та меморіалізації війни проаналізував діяльність 90 організацій та ініціатив, а також 114 проєктів і творів, присвячених фіксації подій російсько-української війни. На сьогодні внесені матеріали доступні у двох форматах — електронному та друкованому.
Дробович розповів:
«Обмежений наклад друкованої версії було передано організаціям, які займаються документуванням, а також університетським бібліотекам. Оскільки матеріал дуже спеціалізований, він навряд чи буде масовим для широкого загалу. PDF-версія ідентична за змістом, а навіть краща, оскільки проєкти в ній мають гіперпосилання – їх можна клікнути і перейти на відповідні сайти для ознайомлення».
Особливістю цього дослідження є запропонована нова типологія документування, яка включає 10 видів, серед яких:
– базові типи — презерваційне та дескриптивне документування;
– синтетичні типи — юридичне, історичне, публіцистичне, OSINT-документування та інші.
Антон Дробович додав:
«Наразі готується англійська версія дослідження, яка також вийде в паперовому та PDF-вигляді. Її розішлють ключовим юридичним школам, бібліотекам та організаціям, що працюють у сфері transitional justice (перехідного правосуддя), військового документування тощо для отримання зворотного зв’язку. Перший етап — це власне видання, про яке йде мова. Другий — це англомовна версія і її поширення на міжнародному рівні. Потім буде отримано відгуки, і наприкінці 2026 року ми створимо вичерпне комплексне дослідження».
Він також підкреслив, що вже на нинішньому етапі дослідження засвідчує наявність в Україні всіх необхідних передумов для формування спільноти документаторів.
«Поки складно визначити, чи це – просто сфера документування, чи ціле документаційне поле. Існує коаліція, якій належать правозахисні організації, кілька платформ, зокрема симпозіум у Львові «Найбільш задокументована війна», які сприяють формуванню спільноти. Водночас бракує чітких етичних стандартів і правил, які регламентують «червоні лінії» в процесі фіксації. За останні 12 років велика кількість людей і організацій виконали фантастичну роботу. Ініціативи дуже різняться за якістю та змістовним наповненням. Оцінювати їх не було нашим завданням — ми прагнули лише окреслити це поле», — зазначив Дробович.
До дослідження увійшли такі організації, як:
– «Детектор медіа»,
– Інститут масової інформації,
– Лабораторія журналістики суспільного інтересу,
– Кримська правозахисна група,
– Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО),
– «Слідство.Інфо»,
– «Українська правда»,
– «Бабель»,
– Суспільне мовлення,
– Український інститут національної пам’яті,
– Музей історії Києва,
– Центр прав людини Zmina,
– Hromadske,
– Docudays UA,
– Bihus.Info,
– LB.ua,
– Kyiv Independent,
– The Ukrainians Media,
– Ukraїner та інші.
Відбір відбувався за таким принципом:
1. Визначення організацій, які мають власні сайти або платформи з окремим переліком документаційних проєктів.
2. Перевагу надавали найбільшим організаціям.
3. За можливістю враховували дрібні ініціативи та додавали їх у профайли.
4. Перелік не є вичерпним, але у дослідженні також передбачено форму для зворотного зв’язку, щоб максимально врахувати нові дані у третьому етапі роботи.
Вибір проєктів і документальних творів відбувався з огляду на їх популярність і представлення різних типів документування. Серед прикладів:
– фільми Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі» та «2000 метрів до Андріївки»;
– поетична збірка Максима Кривцова «Вірші з бійниці»;
– роман Тамари Горіха Зерня «Доця»;
– коротка проза Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає»;
– анімаційна робота Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» та інші.
Керівник Центру прав людини та меморіалізації війни наголосив, що дослідження «Документування російсько-української війни у 2014–2025 роках» може бути корисним як для самих документаторів, так і для грантодавців.
«Цей матеріал допоможе організаціям, які шукають партнерів, дізнатися про подібні проєкти, що вже реалізовувалися. Для грантодавців і міжнародних партнерів, які зацікавлені підтримати документуючих, воно стане цінним орієнтиром щодо того, хто працює в цій сфері і які у них є активності та результати. Це ефективний інструмент для налаштування програм допомоги та партнерства. Такі дослідження сприяють більш раціональному використанню ресурсів і формуванню коаліцій серед організацій, які займаються фіксацією подій», — додав Антон Дробович.
Нагадаємо, що Антон Дробович очолив Центр прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки у січні 2025 року. До цього він п’ять років керував Українським інститутом національної пам’яті.
Фото: Вікторія Мізерна
—
Команда «Детектор медіа» понад 20 років виконує роль наглядового органу (watchdog) для українських медіа, аналізуючи якість контенту та стимулюючи медіа до дотримання професійних і етичних стандартів. Мета – забезпечення правдивої та повної інформації для аудиторії.
До 22-річчя видання було відновлено Спільноту — коло активних людей, які мають можливість фінансово підтримувати редакцію, долучатися до обговорень ідей та отримувати ексклюзивні оновлення про стан українських медіа.
Якісна журналістика сьогодні є надзвичайно важливою.
—
Джерело: detector.media
