Дональд Трамп досі не надав послідовного і логічного обґрунтування причин початку війни в Ірані, проте вже висловлюється про її швидке завершення.
Дональд Трамп, який звик розв’язувати кризи, породжуючи інформаційний хаос, натрапив на те, що в умовах війни з Іраном ця тактика перестала давати результат. Про це інформує «Главком» із посиланням на CNN.
Через десять днів від початку бойових дій президент США так і не озвучив чітких аргументів на підтримку своєї ініціативи. Його риторика залишається суперечливою і неоднозначною: з одного боку, він прогнозує швидке настання миру, з іншого — попереджає про можливість тривалої та інтенсивної ескалації конфлікту. Ця невизначеність свідчить про величезний політичний і військовий тиск на очільника держави, чиє політичне спадщина нині залежить від протистояння, що спричинило масштабну глобальну енергетичну та геополітичну кризу.
Економічні наслідки конфлікту проявляються у падінні фондових ринків та різкому зростанні цін на нафту, що створює загрозу для стабільності світової фінансової системи. Крім того, атаки іранських безпілотних літальних апаратів та ракетні обстріли країн Перської затоки посилюють побоювання щодо можливості великомасштабної регіональної війни. В межах США політична кон’юнктура складається проти Трампа: стрімке зростання вартості життя здатне критично вплинути на підтримку Республіканської партії на майбутніх виборах, а опитування громадської думки фіксують несприйняття американцями залучення у великий військовий конфлікт.
Під час свого виступу у Флориді Трамп намагався виправдати військову операцію, без надання вагомих доказів стверджуючи, що Іран нібито планував захопити весь Близький Схід. Тим часом аналітики підкреслюють, що на момент початку бойових дій Тегеран був слабкішим, ніж будь-коли раніше: його союзники — ХАМАС і «Хезболла» — зазнали поразки від Ізраїлю, а економіка країни виснажена санкціями. Незважаючи на це, президент характеризує війну як «економічний тріумф», обіцяючи, що її завершення забезпечить американським сім’ям доступне паливо.
Відчутний контраст проглядається між хаотичними заявами Трампа та систематичними авіаударами військових сил США і Ізраїлю. Поки американські й ізраїльські військові методично знищують іранські військові потужності, позиція президента змінюється фактично щогодини. Імовірно, це може бути спроба дезорієнтувати ворога перед операцією з вилучення збагаченого урану або спосіб маніпулювати нафтовими ринками, які миттєво реагують на його натяки щодо можливого «кінця війни».
Головним питанням залишається, чи здатен Трамп насправді зупинити ескалацію конфлікту. Навіть якщо ракетна та ядерна програми Ірану зазнають суттєвої деградації, існує стратегічна дилема: чи була головною метою зміна режиму? Президент неодноразово натякав на це, вимагаючи повної капітуляції Тегерана та намагаючись впливати на вибір наступного лідера країни. Однак реальність виявилася складнішою:
1. Незважаючи на ліквідацію аятоли Алі Хаменеї,
2. Теократична система зберігає стійкість,
3. Після його смерті оперативно було призначено наступником сина — Моджтабу Хаменеї.
Поки що надії Трампа на масове народне повстання в Ірані не виправдовуються. Репресивний апарат режиму, який нещодавно жорстоко придушив протести, залишається функціональним і дієздатним. Експерти припускають, що замість демократичного прогресу війна може призвести до посилення репресій. Трамп опинився на межі того, щоб конфлікт перетворився на тривалу «тліючу» війну, що вимагатиме багаторічної присутності та регулярних військових ударів — подібно до ситуації в Іраку. Президент прагне оголосити перемогу, але, ймовірно, усвідомлює, що справжній фінал ще дуже далеко.
Раніше стало відомо, що Кремль використовує ситуацію на Близькому Сході для формування наративу, який дає змогу звинуватити США у можливому зриві переговорів щодо завершення війни в Україні.
До речі, удари Трампа по Ірану та повномасштабне вторгнення Путіна в Україну мають значно більше спільних рис, ніж це може здаватися на перший погляд. Таку думку висловив американський журналіст, керівник московського бюро газети The New York Times Антон Трояновський.
