Болівія робить різкий поворот: від опозиції до США до нової ери співпраці
Політичний злам у Болівії
Протягом двох десятиліть Болівія тримала чіткий курс в опозиції до Сполучених Штатів. З 2006 до 2019 року лівий президент Ево Моралес неодноразово називав США «імперією» та висилав американських посадовців, включно з послом. Водночас він налагоджував дружні стосунки з Венесуелою, Іраном і Росією.
Але все змінилося з листопада минулого року, коли до влади прийшов Родріго Пас — політик центристсько-правого спрямування. Тепер Болівія відкриває нові горизонти у відносинах зі США. Недавно було скасовано візові вимоги для американців, а у країні знову з’явився американський посол. Крім того, Болівія отримала суттєві кредити, зокрема від Міжамериканського банку розвитку у Вашингтоні, для стимулювання економіки та створення робочих місць.
Міжнародні зустрічі та нові союзи
У цей уїк-енд Родріго Пас зустрінеться з Дональдом Трампом на саміті праворадикальних лідерів Латинської Америки у Маямі, який у Білому домі називають «Щитом Америк». Разом із ним будуть і такі політики, як Хав’єр Мілеї з Аргентини та Найїб Букеле із Сальвадору.
В умовах цієї зустрічі очікується, що Болівія акцентуватиме увагу на своєму повороті до США, що включає:
- Запрошення для офіційного повернення Агентства з боротьби з наркотиками США (DEA).
- Заохочення інвестицій таких американських технологічних гігантів, як Amazon, Tesla і Oracle.
- Акцент на боротьбі з наркоторгівлею, торговельних відносинах та впливі Китаю в Латинській Америці.
Родріго Пас заявив, що час Болівії відкриватися світу, як і світу відкриватися для Болівії, і що країна повинна займати ключову континентальну роль.
Причини політичного зсуву
Пас здобув посаду після внутрішніх конфліктів у партії Моралеса, «Рух до соціалізму» (MAS), що розкололо ліві сили і дало йому можливість перемогти у другому турі виборів. Хоча він не підтримує публічно Дональда Трампа, новий президент Болівії вже встановив контакти з консервативними лідерами, такими як Аргентинський Мілеї і президент Еквадору Даніель Нобоа, що були присутні на інавгурації Паса.
Історичний контекст стосунків із США
Це справжній злам у політиці Болівії, яка під час правління Моралеса вислала американського посла, DEA у 2008 році, а USAID — у 2013 році. Тоді Моралес часто говорив: «Коли ми без Сполучених Штатів, нам краще». Він обвинувачував DEA у політичному шпигунстві та підтримці злочинних груп.
Операції проти наркотику у 1990-х та початку 2000-х років, що фінансувалися та тренувалися США, призводили до знищення плантацій коки та загибелі місцевих фермерів, що провокувало гнів у населення.
Варто пам’ятати, що кока в Болівії — це не лише сировина для кокаїну, але й за століття тут звикли використовувати листя коки як стимулятор. Сам Моралес починав як індіанський виробник коки.
Відкриття нових перспектив у співпраці з DEA
Наразі президентський радник з питань боротьби з наркотиками Ернесто Хустиніано зазначив, що агенти DEA вже діють у країні, і він навіть долучався до розвідувальних польотів разом із ними. Адже Болівія, разом із Колумбією та Перу, є однією з головних країн-виробників коки, з котрої виготовляють кокаїн.
Історики та політологи попереджають про традиційний вплив США на політику Болівії. У 90-х роках американське посольство було настільки проникливим, що кожне призначення у кабінеті влади узгоджувалося з Вашингтоном.
Змішані реакції країни
Реакція болівійців на повернення до дружніх стосунків із США неоднозначна:
- Кокові фермери в центральній частині країни бояться повернення DEA через спогади про жорстокі кампанії зі знищення культур і репресії.
- Бізнес-середовище бачить у цьому можливості: лідери агропромисловості сподіваються на зменшення мит на американську техніку і доступ до нових сортів насіння для підвищення врожайності.
Експерти наголошують, що інвестиції у технології та гірничодобувну промисловість вимагатимуть часу, зокрема для сертифікації запасів, навчання працівників і оцінки впливу на довкілля.
Внутрішні виклики уряду Паса
Подібно до Трампа, Пас керує країною через укази, і введення у грудні жорстких економічних реформ, а саме:
- скасування субсидій на паливо;
- впровадження заходів жорсткої економії;
- приватизацію природних ресурсів.
Ці кроки спричинили масові протести, після чого уряд частково повернувся до перегляду деяких заходів, зберігши при цьому скорочення субсидій на паливо.
Дипломатичні нюанси у світлі світових конфліктів
Проблиски нової зовнішньої політики Болівії проявилися й у реакціях на міжнародні кризові події. Після викрадення президентові Венесуели Ніколасу Мадуро представниками США, Болівія закликала до демократичного переходу, але утрималася від критики американської агресії. Після атак США та Ізраїлю на Іран міністерство закордонних справ дотримувалося обережної позиції, підкреслюючи, що це — надзвичайно чутлива ситуація.
Колишній президент Болівії Хайме Пас Самора вважає, що поточна політика сина може допомогти відновити близькість з США, яка існувала за правління Джорджа Буша-старшого.
Погляд у майбутнє: інвестиції та економічний розвиток
У рамках діалогу у Маямі Родріго Пас планує домовитися про залучення технологічних інвестицій, зокрема хоче перетворити регіон Кочабамба у центр обробки даних.
Також Болівія зацікавлена у розвитку видобутку рідкісноземельних мінералів і літію — ключових ресурсів для сучасної індустрії. Міністр закордонних справ країни Фернандо Арамайо зазначив, що намагаються повернути втрачену динаміку у міжнародних стосунках за останні два десятиліття.
