Боротьба за виживання в Сомалі: як війна та криза загострюють гуманітарну катастрофу
Дев’ять днів йшли через виснажені сонцем землі південної Сомалі родина Абдуллахі Абді Абдірахмана. Вони по черзі несли на плечах трирічну доньку, намагаючись врятуватися від безжальної пустелі, яка пожерла все живе. Їхні кози й вівці загинули від посухи, а накопичення родини зникло, немов пил. Попереду було 140 миль — дорога до Доллоу, міста на кордоні з Ефіопією, де вже зібралося понад 100 000 людей у пошуках допомоги: їжі, води та медичних послуг.
Зрада надій: як повне припинення допомоги загострило кризу
Прибуття в табір наприкінці січня виявилося шоком – міжнародні організації покинули цей район. США розпустили агентство USAID, що було основним донором для Сомалі. Європейські країни також скоротили фінансування гуманітарної допомоги, залишивши організації змушеними вибирати, кому платити, а кому – ні.
Результат:
- Тисячі наметів залишилися без підтримки.
- Гроші на харчування різко урізали.
- Клініки залишилися без медикаментів та персоналу.
Війна на Близькому Сході та її глобальний вплив
У наступному місяці почалася нова катастрофа: США та Ізраїль розпочали військові дії проти Ірану. Закриття Ормузької протоки спричинило перебої з доставкою нафти, добрив і інших життєво важливих ресурсів з Перської затоки. Вартість транспортування злетіла вгору. Для Сомалі, що імпортує до 70% продуктів харчування, кількість основних продуктів, як-от рис і пшеничне борошно, подвоїлася.
Абді, 47 років, з сумом каже: «Молоко та м’ясо — це лише мрія для нас. Діти голодують, і це дуже боляче». Його сім’я виживає на щоденному порції сорго та дикорослих трав, знайдених біля річки.
Світ на порозі голоду: цифри та прогнози
За прогнозами Всесвітньої продовольчої програми, якщо конфлікт затягнеться після червня, то кількість людей, які потерпають від гострого голоду, зросте до 363 мільйонів у світі — на 45 мільйонів більше, ніж до війни. Проблема загострюється на тлі зниження світової мобілізації та фінансування допомоги.
Для порівняння:
- Під час російської агресії проти України було залучено $43 млрд гуманітарної допомоги, з яких $17 млрд забезпечили США.
- Минулого року загальні обсяги допомоги впали до $28 млрд, а внесок США знизився до $4 млрд.
- Зараз фінансування стрімко скорочується, залишаючи тисячі людей без підтримки.
Сомалі: страждає країна, розбитий народ
За останні десятиліття Сомалі пережила громадянську війну, посухи, голод та безперервні напади радикального руху Аль-Шабааб, тісно пов’язаного з «Аль-Каїдою». У лютому цього року Організація продовольства і сільського господарства ООН повідомила, що близько третини населення — 6,5 мільйона людей — страждають від голоду на рівні надзвичайної ситуації, з них понад 1,8 мільйона — діти до 5 років із гострим недоїданням.
Попри всі ці дані, підтримка різко скоротилася:
- Всесвітня продовольча програма має ресурси лише на 300 тисяч осіб на місяць до липня, тоді як раніше допомагала близько 2 мільйонів.
- Логіка допомоги тепер сувора і вибіркова — порятунок лише тих, хто знаходиться на межі смерті.
Порочне коло криз: як подорожчання і дефіцит перевантажують світ
У багатьох країнах ціни на продукти харчування та пальне зросли настільки, що навіть наявна допомога стає неефективною. Наприклад, транспортні затори в Омані затримали поставки їжі до Сомалі, що призвело до критичних затримок у забезпеченні продовольчої безпеки.
У Судані, де триває найбільша гуманітарна катастрофа світу, майже половина населення має гостру нестачу їжі, але водії вантажівок відмовляються доставляти допомогу через побоювання блокувань і нестачі палива.
Як війна в Ірані впливає на добробут звичайних людей у Сомалі
Енергоресурси з ОАЕ, необхідні Сомалі, подорожчали вдвічі через закриття важливої протоки. Відповідно:
- Ціни на транспорт підскочили, і фермери зіштовхнулися з проблемою подорожчання дизельного палива та добрив.
- Рибалки змушені обмежувати вилов, бо не можуть пливти далеко в Індійський океан через витрати на паливо.
- Навчаючись у швейному училищі, жінки стикаються зі зростанням вартості матеріалів для роботи.
Не вистачає навіть базових ресурсів — вода дорожчає, а допомога від міжнародних організацій зникає після припинення проектів із встановлення сонячних панелей для насосів. Сомалійські фермери, змушені платити за добрива більше, намагаються компенсувати витрати, підвищуючи ціну на власний врожай.
Відповідальність і байдужість: місцеві очі бачать далеко
Аднан Баре Алі, заступник мера Доллоу, вважає, що посуха та війна – це наслідок дій великих потужних держав, що не дбають про менш впливові країни як Сомалі. Він говорить:
«Ситуація стала нестерпною. Американський режим очолює людина, якій байдуже, що відбувається за межами її кордонів».
Життя на межі: діти, які голодують, та табори без допомоги
В усій країні висока ціна на їжу та закриті медичні установи погіршують ситуацію з недоїданням серед дітей. У столиці Могадішо сотні жінок із малюками приходять до центрів харчування — вони вимірюють стан здоров’я дітей за допомогою спеціальних методик, дають лікувальне харчування, терапевтичну молочну суміш і антибіотики. Проте закриття місцевих клінік змушує багатьох лікуватися занедбано.
Приклад з життя: 18-місячний Мохамед Абді Абдуллахі, кістлявий і виснажений, прибув з матерією в місто за допомогою. Тут його стабілізували, і він матиме шанс на одужання — поодинокий промінь надії в цій темряві. Проте загальна статистика вражає:
- У січні поточного року було госпіталізовано вдвічі більше дітей з гострим недоїданням, ніж торік.
- Одна третина з цих випадків могла б бути попереджена за умови своєчасного лікування.
- Близько 205 з 800 клінік UNICEF у Сомалі були закриті через відсутність фінансування.
Життя в таборах: боротьба за кожен день
Пересуваючись до Доллоу, сім’я Абдірахмана майже не відає про картини гуманітарної катастрофи. Вони просто голодні і виснажені. У таборі колишні послуги допомоги зникли. Всього одна волонтерка-медсестра залишилася працювати в колишній клініці, яка тепер порожня.
Жінка Садія Абдірахман ходить у сусідню Ефіопію, де миє одяг, але через високі ціни і брак замовлень заробіток мізерний. Вони іноді змушені просити милостиню.
Навіть освіта потерпає: школа при таборі втратила фінансування UNICEF, і черговий вчитель працює без зарплати, використовуючи допомогу Всесвітньої продовольчої програми, щоб купувати хоча б рис із бобами для дітей. Їхня кількість збільшується на сотні щомісяця, бо посуха вигнала людей зі своїх домівок.
Порожні склади та невизначене завтра
У штабі Всесвітньої продовольчої програми в Доллоу, серед 13 наметів для зберігання медикаментів, 12 стоять порожніми. Лише один тримає обмежений запас лікувального харчування, що вистачить на два місяці. Позаду коробок — прапор США та логотип USAID, які колись приносили надію. Зараз лінія постачання суха, а після липня підтримки практично не залишиться.
