Критичні переговори між США та Іраном: без остаточного миру, але з надією на поступ
Переговори між Сполученими Штатами та Іраном завершилися ближче до світанку неділі без укладення постійного перемир’я. Американська сторона заявила, що направила остаточну пропозицію, проте Іран її так і не прийняв.
Ясність позицій та невизначеність “червоних ліній”
Віце-президент США Джей Ді Вейнс після 21-годинних перемовин із вищим іранським керівництвом у готелі Serena в Ісламабаді зазначив:
- “Ми чітко окреслили свої червоні лінії, що готові обговорити, а що — ні.”
- Водночас конкретики щодо цих ліній не було озвучено.
Перед початком перемовин обидві сторони публічно заявляли про значні розбіжності у ключових питаннях. Навіть двотижневе перемир’я, погоджене вівторком, викликало суперечки щодо його застосування для бойових дій у Лівані, що ледь не зірвало зустріч.
Основні камені спотикання у переговорах
За інформацією двох іранських офіційних осіб, які побажали залишитись анонімними, на ранок неділі залишалося три найскладніших питання:
- Відкриття Ормузької протоки для судноплавства.
- Доля близько 900 фунтів високообогащеного урану.
- Вимоги Ірану щодо розблокування близько 27 мільярдів доларів заморожених коштів за кордоном.
Американці наполягали на негайному відкритті протоки для всього морського трафіку. Утім, Іран відмовляється позбавлятися важелю впливу над стратегічним транспортним каналом, погоджуючись лише після підписання остаточного мирного договору.
Крім того, Іран наполягав на компенсації за втрати під час шести тижнів авіаударів, а також на розблокуванні коштів, які перебувають в Іраку, Люксембурзі, Бахрейні, Японії, Катарі, Туреччині та Німеччині, для відновлення країни. Запити американської сторони були відхилені.
Ядро суперечки — урановий запаси
Ще одне протистояння стосувалося вимоги колишнього президента Дональда Трампа, щоб Іран передав або продав весь запас урана, близький до військового рівня збагачення. Іран запропонував зустрітися на півдорозі — представив зустрічну пропозицію, проте сторони не дійшли компромісу.
Що кажуть експерти та учасники переговорів
Мехді Рахматі, аналітик із Тегерана, поділився в інтерв’ю телефоном:
- “Коли за столом сидять дві серйозні команди з бажанням укласти угоду, це має бути виграш для обох.”
- “Нереально вийти з переговорів без серйозних поступок, і це стосується також американців.”
Хоч перемовини закінчилися без угоди, сам факт їх проведення засвідчує певний поступ. Лише шість тижнів тому США та Ізраїль ліквідували верховного лідера Ірану, аятолу Алі Хаменеї, в авіаударі, а Тегеран лаявся помститися. Тоді перспектива подібних зустрічей здалася невиправданою.
Значення високого рівня зустрічі
Варто відзначити, що переговори провів особисто Мохаммад Багер Ґалібаф — голова парламенту Ірану і впливовий військовий командир, який зустрівся з Дж.Д. Вейнсом. Два офіційні представники повідомили, що обмін рукостисканнями та тон переговорів були доброзичливими і спокійними.
Проти тривалого фону ворожнечі, різких заяв та гасел “смерть Америці” в Ірані, ця зустріч перервала старі табу.
Історичне тло та перспективи
Ця двостороння розмова стала найвищим рівнем прямого контакту з моменту розриву дипломатичних відносин у 1979 році після Ісламської революції. Тоді нова влада Ірану захопила посольство США і узяла в заручники американських дипломатів.
Професор і експерт з Ірану Валі Наср з Джонс-Гопкінса зауважив:
- “Це найсерйозніша і найдовша пряма розмова між США та Іраном.”
- “Вона свідчить про наміри обох сторін покласти край війні.”
- “Очевидна позитивна динаміка перемовин, адже вони тривали, а не розвалилися.”
