Сильний чи слабкий? Як Трамп обирає свої сутички.

Written By: author avatar Олена Мазко

12 Березня, 2026

Як Трамп сприймає Росію: загадкова дипломатія та подвійні стандарти у військових діях

Інцидент із розвідданими Росії та Ірану

Коли Дональда Трампа запитали про повідомлення, що Росія нібито передає Ірану інформацію про розташування військових американських об’єктів на Близькому Сході, він різко відреагував та відхилив питання. Президент назвав його “дурним” і вказав, що обговорювати варто зовсім інші теми — зокрема, майбутнє змагального коледжного спорту.

Після телефонної розмови Трампа з Володимиром Путіним російські посадовці категорично заперечили передачу розвідданих, що, за словами спеціального посланника США Стіва Віткова, влаштовувало американську сторону. Адміністрація пішла на довіру до слів Кремля, попри тривалі суперечності та воєнний конфлікт в Україні, що неодмінно кидає тінь на такі заяви.

Особливе ставлення Трампа до світових лідерів

Історія дає зрозуміти, що Трамп підходить до міжнародних справ вибірково. Він схильний проявляти поблажливість до сильних лідерів, таких як Путін і Сі Цзіньпін, яких не раз хвалив за розум і хитрість. Водночас до союзників і противників, яких вважає слабкими, він відноситься з жорсткістю і навіть відкритим тиском.

Політичний аналітик Стівен Вертхайм охарактеризував цей підхід як «доктрину удару вниз» — спробу домінувати над менш потужними країнами, у той час як до найбільших світових гравців Трамп ставиться по-іншому.

Приклади такої поведінки:

  • Спроби повалення автократичних режимів у Венесуелі та Ірані, очікуючи швидкого та ефективного втручання військових;
  • Загрози анексії Гренландії та приєднання Канади як 51-го штату США;
  • Публічні догани президенту України Володимиру Зеленському.

Позиція США у світових конфліктах та дипломатія під час Трампа

Професор Гарварду Стівен Волт вказує, що США часто застосовують свою потужність для отримання вигідних умов, не надто переймаючись суверенітетом інших країн чи міжнародними нормами. Цей стратегічний курс чітко проглядається у відносинах з Канадою, Мексикою, Данією та європейськими союзниками.

У разі контроверсійних країн — Венесуели, Ірану — США під керівництвом Трампа переслідують жорсткіші заходи. Обґрунтування просте: з Росією чи Китаєм відкрито так вчинити не вдається. Основне завдання — тиснути на слабші, ізольовані держави, які не можуть розраховувати на потужну підтримку.

Відверті заяви та ігнорування загроз

Хоча Росія довго вважалась своїм для Ірану підтримкою, адміністрація Трампа не надає особливого значення інформації про допомогу Москви в ірансько-американському протистоянні:

  1. Представник Білого дому Каролайн Лівітт закликала не хвилюватися, аргументуючи, що “терористичний режим Ірану” знищується американськими військами.
  2. Міністр оборони Піт Гегсета у коментарях для CBS News знехтував загрозами та підкреслив переваги американської розвідки.

Попередження експертів і тенденції війни

Незважаючи на спокій посадовців, експерти з національної безпеки, як от Евелін Фаркас, попереджають, що передача інформації Росією іранцям може затягнути конфлікт і призвести до втрат серед американських військових. Її думка: будь-яка допомога ворогу в бойових діях — це безперечна загроза.

Сам же хід військових операцій в Ірані та порядку цілей у війні здаються непостійними та зміщеними, при цьому загальна кількість жертв є значною і важкою для усвідомлення.

Ставлення Трампа до Ірану, Росії та глобальних військових конфліктів

Протягом тривалого часу Дональд Трамп погрожував вжити заходів проти Ірану й не приховував розчарування у відсутності конкретних результатів переговорів. Його слова:

  • “Я не задоволений тим, що вони нам не дають те, що потрібно.”
  • Про Путіна: “Не в захваті від нього. Він вбиває надто багато людей.”

Разом із цим відносини з Кремлем лишаються неоднозначними. З одного боку, Трамп декілька разів висловлював розчарування через перебіг війни в Україні та ставив ультиматуми Путіну з вимогою припинити бойові дії. З іншого — одночасно адміністрація почала пом’якшувати санкції проти російської нафтової промисловості.

Фахівці відзначають динамічність політики Трампа, яка коливається між визнанням Путіна як основної перешкоди для миру і одночасним проявом поваги чи навіть прихильності до нього.

Останній контакт з Путіним

Під час нещодавньої пресконференції Трамп повідомив про «дуже добру розмову» з російським лідером, який нібито висловив бажання допомогти у ситуації на Близькому Сході. При цьому Трамп натякнув, що ефективною допомогою могло б стати закінчення війни в Україні.

Натомість жодного коментаря про допомогу Росії Ірану під час конфлікту президент США не зробив, хоча й підкреслив здивування масштабами військових дій, що не мають собі рівних.

Категорії Без категорії

різне