ГО CAT-UA провела дослідження новин та емоцій у контексті війни, що панували в українських соціальних мережах протягом 8–14 серпня 2026 року. Індекс настроїв у соцмережах склав мінус 26, що трохи краще за показник минулого тижня, який становив мінус 28. Частка позитивних новин сягнула 22%, негативних — 48%, а неоднозначних — 30%.
Підсумки настроїв соціальної спільноти за тиждень:
-
Позитивні новини: ймовірне знищення потягу з північнокорейськими ракетами; паливна криза в РФ; удари по Башкортостану, включно з об’єктами «Орськнефтеоргсинтез» та логістичним центром WB; пожежі на нафтоочисних заводах Татарстану; удари по Маріуполю та Криму; вибухи в Новоросійську. Окремо відзначаються мотиваційні історії українських військовослужбовців, підтримка з боку країн Європи, придбання ракет і боєприпасів у Туреччині.
-
Негативні новини: обстріли, загибель машиністів потягу «Одеса – Дніпро», дефіцит систем протиракетної оборони (антибалістики), повідомлення про підготовку мобілізації в Росії (зокрема заяви Володимира Зеленського), відмова Південної Кореї надавати зброю, ураження складу ВООЗ, порушення прав українських працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
- Неоднозначні повідомлення: повернення тіл 261 загиблого захисника, депортація українських чоловіків з Німеччини, перепоховання Євгена Коновальця, ситуація з бензином в Україні, обмеження руху суден Чорним морем з боку Туреччини.
Реакція на удари по тилових об’єктах
У соцмережах з’являються повідомлення, що Сили оборони України активізують пошук і знищення установок запуску дронів і балістичних ракет. Особливу радість викликають удари по Тюменській області, що знаходиться далеко від українського кордону, а також по логістичному центру WB у Воронезькій області та нафтоочисному заводі в Орську, розташованим приблизно за 2000 км від кордону. Також активно обговорюються удари по базі ВМС і порту в Новоросійську — нові подробиці цих атак сприймаються із задоволенням, неодноразово звучать висловлювання, що це «помста за Одесу». Велику популярність набуло анонсування подальших системних ударів, про що заявив Євген Хмара, у тому числі теза: «Ми вимкнемо російську військову машину».
Синхронна позиція влади та оборонної промисловості щодо ракетної теми
Новинними ресурсами системно поширюється інформація щодо перспектив виробництва українських балістичних ракет — моделей «Сапсан» та FP-7/FP-9, а також очікуваної готовності їх до осені 2026 року (зокрема, у матеріалі інтерв’ю Володимира Зеленського для ТСН). Денис Штілерман підтверджує літературні оцінки щодо початку виробництва, а Ірина Терех із Fire Point також розповідає про вдосконалення оперативно-тактичного ракетного комплексу «Сапсан», виходячи за межі лише інформації про вироблену техніку.
Відлуння заяви Зеленського про звільнення територій
У соцмережах поширюється хвиля радості у відповідь на заяву президента Володимира Зеленського про звільнення 26 сіл. Спочатку ця новина поширюється інтенсивно, потім до неї приєднуються коментарі експертів, а згодом — уточнення від українських військових та «військового Балу», що «повністю звільнена Дніпропетровська область». Ця тема має широкий резонанс, хоча деякі користувачі чекають на остаточне підтвердження.
Інтенсивність обговорення російської балістики
Протягом першої половини тижня (8–11 серпня) питома вага негативних новин про війну перевищувала 50%, при цьому домінувала тривога. Особливої уваги привертають нічні повідомлення про запуск балістичних ракет по Києву та області, локальні удари по Запоріжжю (7 загиблих, призупинена робота «Запоріжсталі»), Одесі (знеструмлення), Харкову. В обговореннях наслідків атак акцентується, що системи протиповітряної оборони жодного разу не збили ракети. У соцмережах активно циркулюють заголовки: «небо голе», «небо беззахисне», які з’являються ранком після атак, масово поширюються, але швидко зникають.
Закриття інформації про балістичні удари майже не помічене
У тематиці нестачі засобів ППО співіснують гнів на колишнього президента США Дональда Трампа, критика української влади за відсутність результатів, а також анонси виробництва вітчизняних перехоплювачів і систем протиракетної оборони.
Тривожні прогнози влади та експертів активно поширюються
Звертають увагу на попередження Інституту вивчення війни (ISW), що пауз у ракетних ударах не буде, і Росія зосередиться на атаках по об’єктах енергетики. Згодом шириться тривожна оцінка Головного управління розвідки України (ГУР) щодо перевищення планів із виробництва ракет, хоча видалення «Кинджалів» не здійснюється. Далі розповсюджуються заяви експерта «Мадяра» про можливість масованих ракетних ударів Росії по Україні (до 200 ракет за один раз), а також заклики «Флеша» купувати павербанки на випадок складної зими. Ці припущення охоче підхоплюють як новинні канали, так і прості українці, переважно жінки, але й чоловіки також.
Реакція проросійських та українських спільнот на тему перемир’я в Чорному морі
Новина Reuters про те, що українська сторона нібито пропонує перемир’я в Чорному морі, в проросійських пабліках спочатку проходить нейтрально, потім доповнюється погрозами на адресу Одеси та мотивованими закликами завдавати ударів по портах. Врешті з’являється офіційна заява Росії про відмову ухвалити перемир’я і продовження погроз обстрілами інфраструктури півдня України. Серед українців ця новина не викликала суттєвого резонансу, оскільки з’являлася раніше і не породжувала емоцій.
Коментарі щодо російських і українських виборів
Вилучення партії «Яблуко» з участі в російських виборах коментується як заборона єдиної антивоєнної політичної сили, без наголосу на можливу режисуру цього процесу. Паралельно прогнозуються подібні інциденти на українських виборах, згадуються кадрові зміни (наприклад, Михайло Федоров, Валерій Залужний), які потенційно можуть вплинути на рейтинг президента Зеленського.
Новини про міграцію українців із Польщі викликають різні реакції
У соціальних мережах ширяться дані Євростату про від’їзд українців із Польщі — понад 6 тисяч біженців уже залишили країну. Обурення викликає також небажання Польщі бачити українську делегацію на своєму параді, при цьому зазначається важливість цього свята та значна кількість запрошених гостей. Крім того, констатують образу Польщі внаслідок прохання Зеленського про надання ракет-перехоплювачів. З іншого боку, офіційні заяви про можливий передвій польських літаків Україні викликають надію. Хоча ця тема не стала центральною, кількість одночасних інформаційних приводів свідчить про напруженість у відносинах.
Обурення через відмову Південної Кореї надавати зброю, незважаючи на загрозу з боку КНДР
До списку країн, на які часто спрямовується увага та критика (окрім РФ), додалася Республіка Корея. Зокрема новинарі поширили повідомлення агентства Yonhap про відмову передавати системи протиповітряної оборони та військову допомогу, незважаючи на визнання співпраці РФ і КНДР у військовій сфері. Українці реагують на це здивовано і з гнівом, ілюструючи своє обурення словами Дмитра Кулеби в YouTube: «Поки партії з Північної Кореї активно постачають ракети Росії, Південна Корея нам просто відмовляє, — корейський бог їм суддя».
Заяви співачки Олі Полякової щодо мобілізації викликали поляризацію
У Facebook і Instagram активно поширюються уривки висловлювань співачки, де вона стверджує, що Україна вже «не вільна країна», а також розповідає про цькування знаменитостей за контакти з росіянами, навіть якщо ті проти війни, про знущання в територіальних центрах комплектування і байдуже ставлення до цих проблем (про це згадує, зокрема, телеграм-канал «Батальйон Монако» зі «сітки Трухи»). Патріотично налаштовані блогери, як-от Яніна Соколова, висловлюють критику на адресу Полякової через її виступи в Росії після 2014 року, нагадавши, що «Суспільне» відмовило їй у участі в Євробаченні.
Повернення праху Євгена Коновальця викликало стриману та спокійну реакцію
Інформацію про повернення праху відомого діяча поширюють передусім медіа та новинні канали, на що люди реагують стримано, частково відчуваючи гордість. Водночас окремі представники патріотичних середовищ висловлюють незгоду з цим, посилаючись на власне уявлення про патріотизм.
Емоційний стан українців у соціальних мережах
-
Тривога присутня у 29,4% публікацій — викликана очікуваннями нових атак, наступальних операцій, зими і мобілізації в Росії. Підсилюється обстрілами Одеси, Костянтинівки, Дружківки, жертвами серед цивільних та руйнуваннями. Водночас помітно зменшується відчуття втоми.
-
Гнів — 27%, спрямований на Росію, її військові атаки, а також на роль окремих країн (Польщі, Південної Кореї), Дональда Трампа і Ілона Маска через недостатність військової підтримки. Внутрішній гнів проявляється щодо влади і територіальних центрів комплектування через питання мобілізації, корупції та управлінських рішень. Частина гніву виявляється у суперечках щодо виїзду за кордон, мовної тематики і заяв публічних осіб.
-
Сум становить 14,4% — викликаний жертвами серед цивільних, наслідками нападів і даними ООН щодо обстрілів, воєнними некрологами та репатріацією загиблих, а також припиненням роботи підприємств, як «Запоріжсталь».
-
Радість — 12,4% — через успішні удари по тилу ворога, звільнення населених пунктів на Дніпровщині, придбання нової зброї в Туреччині, санкції США.
-
Гордість (6%) і вдячність (2%) проявляються зокрема у відгуках про Збройні сили України, нагородження, рекрутингові оголошення, а також у привітаннях із Днем молоді, днем народження Роберта Бровді та перепохованням Коновальця.
-
Надія — 4,4% — пов’язана з очікуванням літаків від Польщі, ракет Patriot і міжнародної допомоги, наступних ударів української зброї по Росії, запуском власного виробництва ракет і планами блокування агресора.
-
Сміх — 1,9% — численні меми на тему заяв про намір «заморозити» Україну взимку, а також висміювання російської армії, слабкої підтримки антивоєнної партії, «духу Анкоріджа» і дипломатичних курйозів РФ.
- Втома — 1,5% — пов’язана з постійним життям під обстрілами в прифронтових громадах, протестними настроями проти Михайла Федорова, а також із твердженнями про бажання «воювати дронами, а не людьми».
Методологія дослідження
Згідно з методикою CAT-UA, за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнної тематики — понад 300 тисяч дописів щодня за 50 ключовими словами. Із цього масиву, сформованого користувачами з України у Facebook, Instagram, X (Twitter), Telegram, YouTube, ВКонтакті, Однокласниках та TikTok, щоденно випадковим чином виділяють для аналізу 1350 дописів (постів та репостів), що становить приблизно 0,25% від загальної кількості.
З початку повномасштабного вторгнення ГО CAT-UA здійснює моніторинг настроїв у соцмережах і надає звіти військово-політичному керівництву України з метою підтримання стійкості інформаційного поля попри зусилля рашистського режиму його дестабілізувати.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль наглядача за українськими медіа. Вона аналізує якість контенту і стимулює медіагравців дотримуватися професійних і етичних стандартів, щоб інформація, яку отримують громадяни, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня заснування видання відновлюється Спільнота — коло активних людей, які готові фінансово підтримати видання, долучитись до генерації спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан українських медіа.
Якісна журналістика сьогодні має особливу вагу, тому команда детектує надійну інформацію задля інформування суспільства.
