Шокуюча правда: скільки води насправді споживає штучний інтелект
Зазвичай штучний інтелект (ШІ) уявляють собі як щось ефемерне, віртуальне, що не має ваги чи фізичних затрат, окрім рахунку за електроенергію. Насправді це не зовсім так: опалення дата-центрів та їхнє охолодження вимагають великої кількості води. За однією з широко цитованих оцінок, написання 100-слівного електронного листа із допомогою чат-бота може “споживати” майже одну пляшку води, якщо врахувати охолодження сервера і вироблення електроенергії.
Куди йде вода: дві ключові ланки
Вода використовується в двох основних випадках:
- Прямо: великі дата-центри виділяють значну кількість тепла, яке потрібно відводити. Багато з них охолоджують за допомогою випаровування води, що переносить тепло у вигляді пари.
- Непрямо: виробництво електроенергії для роботи серверів теж вимагає значної кількості води, зокрема у охолоджувальних системах теплових електростанцій та гідроенергетичних сховищ.
Саме такі фактори пояснюють оцінку, що навчання величезної моделі GPT-3 у центрах обробки даних Microsoft в США поглинуло близько 5,4 мільйона літрів води. З них сотні тисяч літрів просто випарувалися на місці. Це ілюструє фізичний слід цифрових технологій, який часто залишається непомітним під товщею програмного коду.
Оцінки та їхні коливання: чому цифри не завжди точні
Важливо розуміти, що наведені дані — це не показник з лічильника, а результат моделей і припущень. Вода, що “споживається” ШІ, дуже залежить від:
- Географічного розташування дата-центру;
- Пори року;
- Способу генерації електроенергії у конкретному регіоні.
Наприклад, в аналізі The Washington Post за 2024 рік середнє споживання води на один електронний лист становило приблизно 519 мл. Але в спекотних районах воно може бути в кілька разів вищим через активне охолодження, у той час як у більш прохолодних регіонах і енергоефективних мережах – значно нижчим.
Спрогнозоване зростання споживання води
За даними дослідження групи під керівництвом Шаолея Рена, до 2027 року світове споживання води для потреб ШІ може досягти від 4,2 до 6,6 мільярдів кубометрів на рік. Це приблизно половина річного водоспоживання Великої Британії. Такий масштаб — глибокий виклик для екології, хоч і з великим діапазоном невизначеності.
Підтвердження зі сторони: не лише припущення учених
Дані не лише з наукових моделей. Провідні дата-центри комерційних компаній також публікують інформацію про зростаюче споживання води у своїх екологічних звітах. Зокрема:
- Microsoft у 2022 році збільшила споживання води приблизно на 34%, до 6,4 мільйона кубометрів;
- Google — на 20%, до 19,5 мільйонів кубометрів за аналогічний період.
Інформацію про зростання водоспоживання підтвердила й урядова перевірка Великої Британії, яка при цьому зауважила тривожний дефіцит відкритості в суміжній звітності.
Вода “позначена” різними поняттями: що важливо знати
Існує суттєва різниця між двома поняттями:
- Відбір води — обсяг води, взятої з природного джерела. Не вся вона “зникає”, частина повертається назад у водойму, хоч і у зміненому стані.
- Споживання води — фактична кількість, що втрачається, переважно випаровується і не повертається в локальний водний цикл.
У наведених розрахунках йдеться саме про відбір води, а не про її повне споживання. Це означає, що цифри варто сприймати як обсяг води, який пройшов через системи охолодження і електропостачання, а не як безповоротно втрачений ресурс.
Чому варто приділити увагу водному сліду ШІ
Попри те, що глобальна частка ШІ у загальному використанні води світом здається незначною на фоні сільського господарства, існують дві вагомі причини пильнувати цю тему:
- Локальний вплив: дата-центри часто розташовані в регіонах з обмеженими водними ресурсами, де додаткове навантаження може загострювати конкуренцію за прісну воду;
- Швидкий темп росту: попит на обчислювальні потужності штучного інтелекту кинувся вгору, а прозорість компаній щодо витрат води лишається низькою — публічної інформації недостатньо, щоб повністю оцінити масштаби.
Тож найцінніше — це не просто цифри у пляшках води на лист, а те, чи усвідомлюватимуть великі корпорації свою відповідальність і наскільки відкрито будуть інформувати про реальні витрати ресурсів, де і в якій кількості вони відбуваються.
