Росія пригрозила новими ударами по Києву всього за два дні після наймасштабнішого обстрілу української столиці з початку повномасштабної війни. Це відбувається на фоні уповільнення наступальних дій російської армії на фронтах. Постає питання: чи можна сприймати заяви Москви лише як спробу залякування України, чи вони спрямовані не стільки на Київ, скільки на країни Заходу, зокрема Сполучені Штати Америки?
Російська сторона пояснює свої нові загрози по відношенню до Києва як реакцію на український удар по гуртожитку коледжу в містечку Старобільськ на окупованій Луганщині. Внаслідок цього інциденту загинули щонайменше 21 особа, 63 отримали поранення.
Зі свого боку українські військові повідомили, що в Старобільську їхньою мішенню став один із так званих “штабів Рубікону” — російського військового спеціального підрозділу безпілотних технологій, члени якого часто завдають ударів по цивільних об’єктах та мирному населенню на території України.
У неділю російське МЗС організувало виїзд іноземних журналістів на місце події в Старобільську для демонстрації, що Збройні сили України атакували цивільний об’єкт. Проте кореспонденти Reuters, які брали участь у цій акції, зазначають, що не змогли незалежно підтвердити факти. За словами джерел російського видання «Медуза», маршрут журналістів був жорстко регламентований.
Водночас деякі українські медіа визнають, що внаслідок українського удару загинули студенти педагогічного коледжу. У будь-якому випадку очевидно, що російська влада та її засоби масової інформації використовують події в Старобільську для виправдання ракетних ударів по Києву та інших українських містах.
Ключові російські ЗМІ назвали масований обстріл Києва в ніч на 24 травня «ударом відплати».
Наслідки цього обстрілу, що супроводжувався застосуванням різних типів ракет і безпілотників, стали трагедією: мінімум три загиблих, понад 90 поранених, а також значні руйнування і пошкодження багатьох історичних споруд у центрі столиці.
За кількістю уражених об’єктів цей удар офіційна столична влада назвала найбільш інтенсивним з початку повномасштабної війни.
Вже наступного дня, у понеділок, Міністерство закордонних справ Росії оголосило про нові загрози Києву, зазначивши, що російські військові приступають до «послідовних і системних ударів» по підприємствах українського військово-промислового комплексу в столиці у відповідь на «криваву атаку» по гуртожитку в Старобільську.
У своїх заявах Російська Федерація говорить про майбутні удари по Києву, хоча реальний масштаб таких атак триває вже понад чотири роки, а за останній рік вони навіть посилилися.
Прикладом таких подій є обстріл частини житлової багатоповерхівки в Києві, руйнування якої сталося близько десяти днів тому. Тоді загинули мінімум 24 людини, серед них троє дітей, а близько 50 осіб отримали поранення.
Особливо складною була зима, коли російська армія зосередилася на руйнуванні української енергетичної інфраструктури, що призвело до відключень електроенергії та опалення у мільйонів громадян.
### Україна почала відповідати
Москва посилює свої загрози на тлі погіршення ситуації для російських військ на фронті.
Як пояснює військовий оглядач BBC Ілля Абішев, війна досі носить позиційний характер та Росія продовжує штурми на кількох ділянках, але темпи просування її армії значно сповільнилися.
Водночас Україна поступово здобуває перевагу у війні дронів на середній та дальній дистанціях, що дозволяє вражати дедалі більше цілей, зокрема порушувати логістичні ланцюги постачання російських військ в окупований Крим.
Вже 20 травня американський Інститут вивчення війни оприлюднив звіт, в якому наголошується про початок нового етапу бойових дій в Україні. Згідно з експертними оцінками:
1. Росія зазнає значних втрат серед військових, отримуючи при цьому відносно незначні територіальні здобутки.
2. Україна проводить контратаки з використанням бронетехніки.
3. Знищуються російські системи протиповітряної оборони.
4. Частішають удари на більші відстані.
Ці дії супроводжуються точковими та болючими ударами українських безпілотників по цілях у Росії.
Зокрема, 20 травня Reuters повідомило, що через такі атаки були зупинені або у значній мірі обмежені роботи практично всіх головних нафтопереробних заводів у центральних регіонах Російської Федерації.
17 травня українські сили здійснили найбільший за останній рік теракт на московському напрямку, внаслідок якого загинуло троє осіб, 17 отримали травми.
Два дні до цього – майже сотня безпілотників атакували місто Рязань. За даними ЗСУ, метою став великий нафтопереробний завод. При цьому один дрон збився з курсу і влучив у багатоквартирний будинок: загинули четверо людей, понад двадцять зазнали поранень.
### Попередження не Києву, а Вашингтону?
Варто зауважити, що заяви про ракетні загрози Києву були зроблені російським Міністерством закордонних справ, а не Міністерством оборони.
Російське зовнішньополітичне відомство закликало співробітників іноземних дипломатичних представництв у Києві «якнайшвидше покинути місто».
У відповідь МЗС України наголосив, що «загальний рівень загроз Росії для Києва та інших українських міст залишається незмінним у порівнянні з попередніми роками та місяцями».
Представниця Євросоюзу в Києві Катерина Матернова додала, що дипломати «нікуди не збираються їхати», а офіційний Брюссель засудив такі заяви Москви, вважаючи їх «недопустимою ескалацією» і висловив протест російському повіреному.
Більшість іноземних дипломатів поки що не має наміру залишати столицю України.
Крім того, у Кремлі підкріпили заяву МЗС телефонною розмовою міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова з головою американського Держдепартаменту Марко Рубіо.
У повідомленні МЗС Росії було зазначено, що за дорученням президента Путіна Лавров повідомив співрозмовнику про початок «послідовних та системних ударів по стратегічним об’єктам у Києві, які використовуються Збройними силами України, та центрам прийняття рішень».
Розмова Лаврова з Рубіо відбулася після того, як керівник Держдепартаменту США висловив песимістичну оцінку щодо перспектив мирних переговорів між Росією і Україною.
Він зазначив, що наразі не планує наступних переговорів за участю сторін конфлікту, підкресливши, що Сполучені Штати «не бажають бути учасником нескінченних зустрічей, які не призводять до результату».
Ця риторика суттєво відрізняється від позиції колишнього президента США Дональда Трампа, який за свого періоду президентства неодноразово зустрічався з Володимиром Путіним, повідомляв про «прекрасні» переговори в Кремлі та говорив про швидке завершення війни.
До початку війни США та Ізраїль здійснили кілька раундів тристоронніх переговорів із Україною та Росією. Суттєвим підсумком цих зустрічей були лише технічні домовленості про обмін полоненими і речами загиблих. Головні політичні і територіальні питання залишилися невирішеними, а дипломатичний процес, на думку експертів, зайшов у глухий кут.
Хоча президент Путін під час параду 9 травня заявляв, що війна в Україні «наближається до завершення», наразі немає реальних підстав для такого сценарію.
### Гра на підвищення геополітичних ставок
У цей час Росія наполегливо намагається піднести ставки у геополітичній грі, все частіше наголошуючи країнам Заходу, особливо тим, що підтримують Київ, на своєму ядерному потенціалі.
Військовий експерт BBC Павло Аксьонов роз’яснює, що для удару по Київській області Москва застосувала ракетний комплекс середньої дальності «Орешник», який призначений саме для нанесення ядерних ударів. Здається, що при цьому боєголовки були несправжніми, без вибухової речовини.
За повідомленнями українських ЗМІ, через цей нанесений удар постраждав гаражний кооператив у місті Біла Церква під Києвом. Тому, імовірно, справжньою метою було демонстрування стратегічних можливостей Росії не тільки Україні, а й країнам Заходу.
Ця демонстрація відбулася на тлі недавніх масштабних навчань стратегічних ядерних сил Росії та Білорусі, а також випробувань нової міжконтинентальної балістичної ракети «Сармат» 12 травня.
Під час публічної дискусії у Овальному кабінеті Білого дому Дональд Трамп звинувачував президента України Володимира Зеленського у тому, що відмова від поступок Москві нібито може привести до Третьої світової війни.
Враховуючи загрозливі жести з боку Москви та останні телефонні переговори Лаврова й Рубіо, Кремль, очевидно, розраховує, що Сполучені Штати здатні посилити тиск на Україну з метою примусити її поступитися або принаймні зменшити інтенсивність ударів по російській території.
Проте, як повідомляють західні ЗМІ, останнім часом Україна дедалі менше намагається догоджати адміністрації Трампа, оскільки основну військову допомогу отримує переважно від європейських країн.
Хоча підтримка США, особливо в частині розвідки і постачання військової техніки, залишається вкрай важливою, українське керівництво вже звикло вважати Вашингтон не стільки союзником, скільки посередником у цьому конфлікті.
Кореспондент журналу Economist Олівер Керролл описує дії Москви, пов’язані з останніми загрозами з боку МЗС Росії, як «гру за методичкою божевільного» — тактику, спрямовану на те, щоб змусити супротивника відступити.
Водночас він підкреслює, що небезпека полягає у двох аспектах:
– Україна не піде на компроміси.
– Росія ризикує втратити контроль над власними «червоними лініями».
Деякі західні аналітики раніше охарактеризували російську стратегію стратегічного стримування як «ескалацію задля деескалації» — пряму загрозу застосування ядерної зброї аби покінчити з війною.
Однак у поточних реаліях війни між Україною та Росією все більш жорсткі заяви Москви можуть обернутися протилежним результатом: кожна чергова загроза здатна запускати новий раунд ескалації.
