Критично важливі запаси американського озброєння залишаються істотно вичерпаними і зазнають ще більшого навантаження у разі продовження ударів по Ірану поточними темпами. Військові експерти та аналітики зазначають, що така ситуація з рівнем озброєння може серйозно вплинути на здатність армії США вести потенційний майбутній конфлікт із Китаєм або Північною Кореєю, про що повідомляє CNN.
### Реальні масштаби втрат
У початковій фазі конфлікту з Іраном, названої Операцією «Епічна Лють» (Operation Epic Fury), американські збройні сили витратили тисячі ключових ракет, які використовувалися для високоточних ударів на великі відстані, а також для захисту від повітряних і ракетних атак супротивника.
За даними аналізу Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), до припинення активних бойових дій між США та Іраном у квітні, Пентагон витратив значну кількість сучасної зброї:
– щонайменше половину перехоплювачів балістичних ракет THAAD (територіальний рухомий протиракетний комплекс для знищення ракет короткої та середньої дальності);
– майже половину ракет-перехоплювачів системи Patriot;
– приблизно 30% наземних крилатих ракет Tomahawk.
Ця інформація була підтверджена трьома джерелами, які працюють у Міністерстві оборони США і знайомі з внутрішніми оцінками військових запасів. Навіть попри деяке тривале перемир’я та зниження інтенсивності бойових дій, що надали американським складам тимчасову паузу, загальна ситуація залишається тривожною, а рівень запасів значно нижчий за бажаний.
### Тривалість відновлення запасів
Основною проблемою є надзвичайно низькі темпи поповнення арсеналів зброї. Військовий експерт CSIS Марк Кансіан наголошує, що за планами постачання на поточний фінансовий рік, Пентагон отримує приблизно:
– 15 нових ракет Tomahawk на місяць;
– 20 нових ракет Patriot на місяць.
Щодо комплексів THAAD, поставки на 2026 рік взагалі не передбачені. За оцінками CSIS, для повного відновлення запасів до рівня, який був до початку конфлікту з Іраном, знадобиться не менше трьох років.
Елейн Маккаскер, старша наукова співробітниця Американського інституту підприємництва (AEI) та колишня заступниця та виконувачка обов’язків контролера Пентагону, підтверджує, що строки поповнення боєприпасів, переважно, вимірюватимуться роками — від двох до п’яти років для більшості видів озброєння.
Стан проблеми погіршується політичними протистояннями у Вашингтоні. Джон Феррарі, експерт з оборонних закупівель і відставний генерал-майор армії США, звертає увагу, що зі старту війни Конгрес не виділив жодного долара на заміну навіть однієї ракети. Уся процедура базується на звичайному, затягнутому щорічному мирному бюджетному циклі. Незважаючи на офіційний запит Білого дому на додаткове фінансування для покриття витрат на конфлікт в Ірані, цей законопроєкт має пройти складний шлях під час розгляду в Конгресі.
### Спроби подолати кризу
У червні президент США Дональд Трамп ухвалив рішення активувати Закон про оборонне виробництво (Defense Production Act), щоб зняти регуляторні перепони та прискорити виробництво ракет. Представник Пентагону запевнив, що відомство активно впроваджує найсучасніші американські інновації для масового виробництва і забезпечення стійкості ланцюгів постачання. Однак аналітики вважають, що ефект від закону буде обмеженим, оскільки розширення виробничих потужностей потребує значного часу.
Для зменшення навантаження на американські виробничі лінії США укладають ліцензійні угоди, які дозволяють іншим країнам—зокрема Німеччині та Україні—самостійно виробляти ракети-перехоплювачі для систем Patriot у зв’язку з підвищеним глобальним попитом. Про надання такої ліцензії Україні Дональд Трамп оголосив на полях саміту НАТО в Туреччині. Однак міжнародні проєкти розвиваються повільно: наприклад, Японії знадобилося три роки на спорудження заводу для Patriot, а Німеччина, яка розпочала роботу над власною виробничою лінією у 2022 році, досі не виготовила жодної ракети.
Водночас запаси деяких інших видів озброєнь, таких як оперативно-тактичні ракети Precision Strike Missile і високоточні крилаті ракети класу «повітря-поверхня» Joint Air-to-Surface Standoff Missile, відновлюються швидшими темпами. Передбачається, що вони досягнуть довоєнного рівня вже до середини або кінця 2027 року.
### Стратегічні ризики
Марк Кансіан також звертає увагу, що потенційне протистояння з Китаєм в Індо-Тихоокеанському регіоні — лише один із ризиків для Пентагону. Військові плани на випадок війни з Північною Кореєю також вимагають великої кількості американських ракет, необхідних як для ураження цілей на території КНДР, так і для захисту американських військових та столиці Південної Кореї, Сеула, від очікуваних масштабних атак сил Пхеньяна.
Офіційна позиція Пентагону залишається незмінною. Головний речник відомства Шон Парнелл підкреслив:
> «Американська армія є найпотужнішою у світі і має всі необхідні засоби для виконання завдань у будь-який час і в будь-якому місці, яке обере президент. Ми провели низку успішних операцій у різних бойових регіонах, забезпечуючи глибокий арсенал можливостей для захисту нашого народу та національних інтересів».
Зі свого боку, експерт Майкл О’Генлон з Брукінгського інституту зазначає, що здатність США стримувати агресивні наміри Китаю та Північної Кореї поки не зазнала безпосереднього ослаблення. Водночас він звертає увагу, що «певного моменту» стримування може послабитися, а визначити цей час неможливо, оскільки це залежить переважно від психології і сприйняття ситуації самими опонентами Сполучених Штатів.
Раніше повідомлялося, що у США зросла увага до стартапів у сфері виробництва зброї. Через зменшення запасів боєприпасів країни, викликане війною з Іраном, пошук шляхів швидкого, ефективного та масштабного виготовлення ракет став нагальною задачею військово-промислового комплексу.
