Посилення візових обмежень США для Південної Африки: нові вимоги Вашингтона
Адміністрація Дональда Трампа у червні різко загострила дипломатичну напругу із Південною Африкою, оголосивши нові заборони на в’їзд для громадян країни, яких у Вашингтоні вважають причетними до дискримінації білих. Таке рішення стало несподіванкою для південноафриканських чиновників.
На початку року США наполягали, щоб Йоганнесбург усунув расові політики, які, на їхню думку, перешкоджають правам білих жителів. За кілька днів до оголошення нових обмежень президент Сиріл Рамафоса надіслав Дональду Трампу лист, де детально виклав кроки свого уряду у відповідь на ці вимоги.
Втім, реакція південноафриканського лідера виявилася недостатньою.
Головні вимоги США до Південної Африки
Державний департамент США повідомив, що три ключові пункти залишилися без вагомої відповіді з боку Йоганнесбурга. Нижче — основні вимоги, які висунув Вашингтон:
1. Заява щодо антиапартеїдної пісні
Американська сторона наполягала, щоб Рамафоса засудив «підбурювання до расового насильства», зокрема пісню “Kill the Boer” (“Вбий бора” — білий фермер). Ця пісня була популярною часів боротьби з апартеїдом, коли біла меншість жорстоко пригнічувала чорне населення, відбираючи земельні ділянки та переслідуючи активістів.
Прихильники пісні стверджують, що в ній йдеться не про заклик до насильства, а про образ “борів” як символу несправедливості. Судові інстанції Південної Африки дозволили виконувати цю пісню публічно, хоча політики її практично не використовують.
Посол США Л. Брент Бозелл III в інтерв’ю заявив, що закони країни тут не мають значення у контексті оцінки пісні. Президент Рамафоса у відповідному листі підкреслив, що він засуджує расову нетерпимість і вже підписав законодавство, яке має покликання боротися з злочинами на ґрунті ненависті, повідомив радник президента Алістейр Ройтерс.
2. Пріоритетний розгляд проблем сільської злочинності
Одним із каменів спотикання стала твердження Трампа про “геноцид” білих фермерів. Американські дипломати закликали керівництво Південної Африки приділити більшу увагу проблемі сільської злочинності та представити конкретний план боротьби з нею.
У Вашингтоні запропонували допомогу у фінансуванні приватної системи безпеки для сільськогосподарських регіонів, де більшість великих господарств належить білим.
Рамафоса у своєму листі повідомив, що чинний план безпеки у сільській місцевості вже дає певні результати, а також ведуться консультації з різними зацікавленими сторонами, зокрема з організацією Афріфорум, що уособлює інтереси білих африканерів.
За словами радника Ройтерса, американські представники просили південноафриканський уряд вести переговори щодо американських вимог безпосередньо з Афріфорумом та іншими африканерськими групами.
Заступник керівника Афріфоруму Вернер Гуман підтвердив, що перемовини між організацією та урядом відбувалися, але реальні рішення та кроки залишаються незрозумілими, що викликає розчарування.
3. Реформа законів про позитивну дискримінацію
У Південній Африці діють закони про емпаурмент чорного населення, які у ряді випадків зобов’язують іноземні компанії продавати акції своїх підприємств чорним громадянам.
Держдепартамент США звернувся до Йоганнесбурга з проханням дозволити телекомунікаційним та гірничодобувним компаніям виконувати ці вимоги без примусової передачі часток у власності.
Політика «Широкого емпаурменту» спрямована на виправлення економічної нерівності, яка утворилася внаслідок апартеїду, за якого чорним було фактично заборонено володіти землею й бізнесом.
Серед найяскравіших критиків цих законів — Ілон Маск, який, будучи вихідцем з Південної Африки, не зміг отримати ліцензію на роботу свого інтернет-проєкту Starlink у країні, бо відмовлявся продавати акції чорним південноафриканцям.
Однак, як зазначає консультант з економічного емпаурменту Лі дю Пріз, незважаючи на певні складнощі, ці норми не можна вважати повною перепоною для інвестицій. Він наводить приклад понад 600 американських компаній, які успішно працюють у Південній Африці.
У листі Рамафоса повідомив Трампу, що уряд розглядає альтернативні варіанти виконання вимог про належність бізнесу чорному населенню саме в гірничодобувній сфері та телекомунікаціях. Також він запросив повний перегляд політики емпаурменту задля її удосконалення та посилення, за словами Алістейра Ройтерса.
