Про це повідомляє видання The New York Times з посиланням на джерела серед американських дипломатів.
Російська сторона вважає, що у часи холодної війни домовленості між США та СРСР, а також постійний канал зв’язку між ними сприяли запобіганню прямих військових зіткнень. Представники спеціальних представників колишнього президента Дональда Трампа - Стів Віткофф та Джаред Кушнер - пояснювали Росії, що за останні роки глобальна політична ситуація суттєво змінилася. Однак радник президента Володимира Путіна Юрій Ушаков охарактеризував повернення до такої дипломатичної моделі як основу "неподільної архітектури безпеки".
Нижче наведені основні положення, які викладають позицію Кремля, відповідно до інформації, отриманої в листопаді в ході неофіційних консультацій із європейськими та американськими сторонами.
Холодна війна: загальна довідка
- Холодна війна - це період політичного, військового та ідеологічного протистояння між США і СРСР, що тривав приблизно з 1947 по 1991 рік.
- Світ був розділений на два геополітичні блоки:
- США та їхні союзники об’єдналися у NATO у 1949 році.
- СРСР разом із країнами соціалістичного табору заснували Організацію Варшавського договору у 1955 році.
- Обидва союзи мали спільні військові зобов’язання і були антагоністами.
- Хоча прямої війни між США та СРСР не було, сторони конкурували за глобальний вплив, посилювали військовий потенціал, включно з ядерними озброєннями, та підтримували протилежні табори у регіональних конфліктах.
Вимоги Росії в переговорах зі США та Європою
Росія наполягає на низці умов для припинення воєнних дій в Україні та стабілізації регіону. Основні пункти цієї позиції включають:
-
Щодо України:
- Відмова Києва від планів вступу до НАТО.
- Передача російській стороні контроль над усією територією Донецької та Луганської областей.
- Значне скорочення оборонних можливостей України.
- Щодо інших європейських країн:
- Від НАТО вимагається повернення до кордонів 1997 року, що передбачає виведення військової інфраструктури з держав, які приєдналися до Альянсу після цієї дати.
- Мова йде про 16 із 32 держав-членів НАТО, зокрема Польщу та країни Балтії.
- Вимога прекрати будь-яку військову діяльність НАТО у пострадянських країнах Центральної Азії та Південного Кавказу, охоплюючи таким чином низку держав у регіоні.
Ці плани і пропозиції Кремля в широкому сенсі відповідають поняттю так званої "Другої холодної війни".
Позиція президента Володимира Путіна щодо холодної війни
Президент Російської Федерації раніше неодноразово критикував ідею відновлення холодної війни та звинувачував західні держави у намаганнях втягнути Росію у нове протистояння. Водночас він заперечував власні наміри сприяти розвитку такого сценарію.
Під час Петербурзького міжнародного економічного форуму у 2016 році Путін висловив наступні слова:
«Мені не хотілося б думати, що ми рухаємось у напрямку нової холодної війни, і я впевнений, що цього ніхто не прагне. Ми точно цього не хочемо.»
Таким чином, офіційні позиції Кремля та Росії загалом свідчать про прагнення до певної архітектури безпеки, яка базуватиметься на обмеженнях військової активності та сфер впливу, хоча й викликає занепокоєння через потенційні впливи на суверенітет і безпеку окремих країн.
